Під Штучним приводом: Як "слуги" спробують зняти Разумкова і який законопроект сховали за цим скандалом

Щодо закону про олігархів, аби до цієї теми зараз більше не повертатися, одразу розкриємо страшну таємницю: навіть коли його ухвалять, у кишенях пересічних громадян - тих, які кожен з нас президент - грошей не додасться. Чи поменшає їх у кишенях олігархів? Можливо, однак ціни і тарифи для нас з вами від того не знизяться (звісно, це не значить, що не треба боротися з олігархами, для цього просто достатньо згадати вже існуючі закони). Але піару довкола цього документу з усіх боків з лишком. А от про інший законопроект, №5600, в разі прийняття якого зростуть податки для бізнесу - мовчанка. Хоча він зачепить всіх громадян куди більше, аніж антиолігархічна іграшка Банкової.

Читайте більше по цій темі - Олігархи й Разумков: Чому восени ключовою темою будуть не тарифи, а війни всередині влади

На які здогадки наштовхує проміжний висновок ТСК Безуглої

Окрім упертого просування президентського антиолігархічного дітища, монобільшовики чергове показали, як зробити собі ж гірше: на засіданні слідчої комісії по "вагнерівцях" голова ТСК Мар’яна Безугла фактично не захотіла дослухати покази колишнього головного розвідника Василя Бурби (очевидно, розповідав не те, що миле головним вухам країни), а на фракції "СН" шукали, як зняти з посади спікера Разумкова.

Нагадаємо: за 30 років вітчизняного парламентаризму лише одного разу Верховна Рада відправляла свого голову у відставку. Сталося це 21 січня 2000 року на так званому виїзному засіданні Верховної Ради в Українському домі, коли 239 депутатів, які орієнтувалися на тодішнього президента Леоніда Кучму, проголосували за відставку Олександра Ткаченка (не нинішнього міністра культури, а комуніста).

Василь Бурба нарешті отримав можливість дати покази депутатам-слідчим, однак договорити не встиг, - голова комісії Безугла оголосила перерву у засіданні. Члени ТСК, а це переважно представники монобільшості, з роздратуванням сприйняли появу на своєму зібранні колег від фракцій "Європейська солідарність" і "Голосу". Нагадаємо, представники цих фракцій, а також "Батьківщини", відмовилися делегувати до складу комісії своїх членів, але їм, як і будь-кому з діючих народних обранців, не заборонена участь у засіданнях. За умови допуску до державної таємниці. Про перипетії на ТСК розповів нардеп від "ЄС" Микола Княжицький. За його словами, Бурба підтвердив інформацію, яка оприлюднена в українських та іноземних ЗМІ, але "коли мова зайшла про те, хто ж знав про це, Бурба спочатку про це сказав, потім хотів розповісти, як це відбувалося, – вони закрили комісію і заборонили нам брати в цьому участь".

Згодом Безугла оприлюднила проміжний висновок, з якого можна зрозуміти, в який бік хилиться розслідування. Перше: спецоперації нашої розвідки не було, а "проводилася робота з документування участі російських військових та найманців у війні проти України". "Таке документування не потребувало політичного погодження, не переривалося жодним політичним рішенням і включало в себе різні елементи оперативної гри", – наголосила голова комісії. Тобто, виходить, що розвідники з ГУР займалися самодіяльністю? Наступне: спецслужби країни-агресора могли відслідкувати частину заходів української сторони й почати власну "контргру". ТСК планує рекомендувати правоохоронним органам у межах їхніх повноважень проаналізувати наявні факти про "дезінформативну активність Росії та її скоординованість з діями окремих суб'єктів в Україні". А оце вже цікаво, адже на виході можемо отримати протилежну до нинішньої картину – зраду "випадково" знайдуть не в президентському Офісі, де її шукає опозиція, а в ГУР чи й навіть серед самих опозиціонерів.

Проміжний висновок залишив по собі такі ж проміжні відчуття. Складається враження, що для порятунку певних осіб почали придумувати фантастичні версії. І у заключному висновку ТСК їх буде не менше. З цим висновком, схоже, поспішатимуть, аби випередити обіцяний фільм міжнародних розслідувачів із Bellingcat. У владній верхівці розуміють, що тема "вагнерівців" дамоклевим мечем висітиме над нею ще довго, але поспіх потрібен для того, щоб ця тема не стала призвідницею політичної кризи восени. Бо і без неї проблемних точок вистачає. Перш за все - в економіці.

Читайте більше -  Ліки від німоти: Навіщо Bellingcat знову лякає Банкову фільмом про "вагнерівців"

Чому ТСК на чолі із Безуглою робить гірше? Про історію із "вагнерівцями" добре знають і у Вашингтоні, і в Москві, тож просто так її прикрити не вийде. Це не лише гачок для певних осіб. Головна проблема таких скандалів у тому, що як би їх не намагалися поховати, вони продовжують жити, навколо них формуватимуться нові версії, творяться конспірологічні домисли, гібридна постправда.

Навіщо "слуги" згадали про відсутнього керівника апарату Ради

Та не лише відмиванням влади від "вагнергейту" бавилася вчора Верховна Рада. Правлячі "слуги" думали-радилися, як погойдати крісло під Разумковим, з яким остаточно розварилися, однак зняти його кавалерійським наскоком не можуть. По-перше, спікер на лікарняному у зв’язку з ковідом (як же вчасно!), а без його присутності вносити питання про відставку заборонено. Поки ж Разумков лікується, проти нього збирають голоси нардепів. Хоча окремі представники влади спростовують інтриганство супроти свого ще колеги по Зе-команді. По-друге, для того, щоб зняти Разумкова потрібно не лише дотримуватися процедури, а й мати підставу. "Цей хлопець втратив нашу довіру" - не аргумент. І, схоже, аргумент намацали: більше року голова парламенту не призначає керівника апарату ВР. "Слуги" написали голові листа з цього приводу і навіть запропонували три кандидатури – двох нардепів Павла Фролова й Олександра Копиленка, та В’ячеслава Штучного, якого Разумков звільнив з очільника апарату 16 липня 2020-го. З Штучним була ціла детективна історія, яку Depo.ua розповідав у деталях. Спікер призначив його керувати апаратом, однак виявилося, що цей чоловік "наглядав" за Разумковим за завданням президентського Офісу. Голова парламенту ледь позбувся "ока Єрмака". Тож нині в апараті ВР є в.о. керівника Михайло Теплюк та три заступники – Володимир Слишинський, Олександр Мартиненко і Микола Шевчук. Всі – дуже досвідчені. Наприклад, Теплюк став заступником керівника апарату – керівником головного юридичного управління у 2002 році. А його заступники працюють на посадах із 2015-го.

Чому Разумков за рік з гаком не знайшов людину на цю посаду? Або не хотів повторити помилку із Штучним, або розумів, що кандидатуру, персонально вірну йому, парламент просто не затвердить. Нагадаємо, за процедурою подання на призначення керівника апарату ВР робить голова, а призначення відбувається за згодою парламенту. І ось тепер "слуги" хочуть підчепити Разумкова тим, що він не вносить подання. Чи має він це робити в обов’язковому порядку? В регламенті про обов’язковість не йдеться. Тому спікер з чистою совістю може відмовити "слугам". Цю відмову вони, схоже, і хочуть використати як підставу для початку процедури відкликання голови Верховної Ради.

А процедура наступна: потрібно зібрати підписи не менше третини депутатів від конституційного складу, потім Рада має включити питання про відкликання до порядку денного і одночасно дати доручення Рахунковій палаті здійснити перевірку виконання кошторису парламенту у поточному році, голова ВР готує звіт про свою роботу та про виконання кошторису, звіт надається народним депутатам, у день розгляду питання в сесійній залі слово отримує представник ініціативної групи та сам голова. В кінці – відкрите поіменне голосування всього складу парламенту. Якщо питання набере мінімум 226 голосів, голову ВР усувають з посади.

Тобто, це точно не питання, яке може вирішитися цього тижня чи навіть за кілька тижнів. Та й без особистого втручання Володимира Зеленського зібрати хоча б ці 226 буде складно. Тому українцям варто уважніше придивитися не до розбірок "слуг" із Разумковим, а до тих питань порядку денного, які "зелені" планують проголосувати найближчим часом, прикривши їх війною з головою парламенту.