"Вагнергейт-2": Якими хвилями "зради" накриватиме Зеленського

Бутусов нагадав про події річної давнини, коли в столиці було обстріляно авто, за кермом якого був український розвідник "Швед". Водій залишився живий лише завдяки щасливому збігу. Тоді ж затримали всю диверсійну групу ГУР Міноборони, яку очолював "Швед". За словами Бутусова, це була диверсійна група, яка здійснила найгучніші спецоперації на території захоплених Росією районів Донбасу. Цими подіями рік тому, стверджує журналіст, було зірвано цілу низку операцій наших розвідників. Більш того, СБУ досі не закриває справу проти них. "По суті, - пише Бутусов, - влада визнала, що напад на групу "Шведа" і її "засвічування" був навмисною акцією за наказом керівництва України. Також як потім навмисно провалили операцію по "вагнерівцях", захоплення низки терористів в Росії, поставки військових приладів з РФ, низку операцій в прикордонних районах". Далі він прямо звинувачує у роботі на Росію голову ОП Андрія Єрмака і начальника комітету з розвідки при президенті Руслана Демченка, а Зеленського – у "кришуванні" російської агентуру в українських спецслужбах.

Таким чином маємо новий гучний скандал, та чи матиме він якісь серйозні наслідки для президента, його оточення і "слуг"? Як раніше писав Depo.ua, громадська організація "Рух опору капітуляції" подала до Держбюро розслідувань (ДБР) заяву про вчинення президентом Зеленським державної зради через "злив" спецоперації із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнера". Тим часом Петро Порошенко закликав Верховну Раду або створити нову окрему слідчу комісію, або включити "вагнергейт" до порядку денного слідчої депутатської комісії з розслідування усіх "зрад", і заявив, що прийде на засідання комісії разом із Зеленським.

Нагадаємо, у травні парламентська більшість підтримала створення ТСК з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України. Тобто, замість розслідування конкретно "зливу" спецоперації із затримання "вагнерівців", депутати вирішили розслідувати все. І призначили головою комісії "слугу" Мар’яну Безуглу. А її заступником став член "ОПЗЖ" Ренат Кузьмін. Через це у комісії з перших днів почалися чвари – Безугла зажадала заміни Кузьміна, той у свою чергу звинуватив Безуглу у саботажі. Простіше кажучи, до цього випадку якнайкраще підходить визначення "як ви човен назвете, так він і попливе" - утворивши ТСК із розслідування всього відразу, у підсумку є висока ймовірність отримати гучний пшик.

Після публікації Бутусова парламентським слідчим додалося роботи, бо звинувачення у спланованому зриві роботи української розвідки – дуже серйозні. Та от чи захочуть Безугла й інші "слуги" братися саме за цей шматок роботи, велике питання. Адже з того, як "слуги" намагаються перевести увагу зі скандалу з "вагнерівцями" на так звані "плівки Медведчука", можна зробити припущення, що монобільшість погодилася на створення ТСК не для пошуку винних у "вагнергейті", а скоріше для забалакування цієї теми.

В націонал-патріотичній опозиції не могли не розуміти, що саме так і буде, тому обрали наступальну тактику: по-перше, не дати вмерти "вагнергейту" в інформаційному просторі, постійно нагадуючи українцям про скандал з акцентом на небажанні влади сказати людям правду, а, по-друге, посилювати сигнал новими і новими викриттями. Історія про "засвічування" успішної диверсійної групи – одне із них. І, цілком імовірно, далі буде. Опозиціонери вимагатимуть допиту Зеленського, Єрмака та інших осіб, можливо причетних до згаданих вище скандалів, президентський Офіс і "слуги" робитимуть все, щоб цього уникнути.

Тобто, завдання опозиції – аргументовано донести якомога ширшій аудиторії, що влада боїться і бреше, а завдання влади – навіть не переконати суспільство у своїй чесності (бо в українців є звичка спочатку обрати владу і потім їй не вірити), а зменшити кількість згадок про "вагнергейт", а тепер і про диверсантів. З огляду на добре помітну лояльність до Банкової ключових телеканалів, які належать тим, проти кого націлений закон про олігархів, зі своїм завданням успішніше може справитися влада. Якщо, звісно, опозиція не спробує запалити вулицю. І тут їй не на користь свідчить соціологія: ми проходимо одну з найвищих точок суспільної апатії, що впливає на небажання людей виходити на мітинги. Інакше кажучи, існують сумніви у масштабності акцій опозиції.

Тут є ще один момент: тема військових "зрад" є дражливою і резонансною, проте далеко не для всіх громадян. Восени на перший план невдоволення населення вийдуть соціально-економічні проблеми – зростання цін, тарифів, податків. На їхньому тлі навіть "вагнергейт" виглядає тьмяно. Інша справа, якщо в опозиції буде стратегія, яка зачепить значно ширше коло громадян. Тобто, те, що владу і далі накриватиме хвилями скандалів, зрозуміло, однак чи станеться політичне цунамі, прогнозувати важко.