В Українському інституті майбутнього пояснили зміну позиції США щодо “Північного потоку-2”

Про це йдеться у статті УІМ, повідомляє Depo.ua.

Одним з основних чинників зміни позиції США щодо "Північного потоку-2" в УІМ назвали перехід від односторонньої, американо-центричної політики з фокусом на двосторонній формат співпраці до колективної, багатосторонньої дипломатії. "Адміністрація Джо Байдена одним зі стовпів своєї зовнішньої політики зробила ставку на союзників у Європі, відновлення трансатлантичної єдності та посилення НАТО. А для цього необхідні стабільні та взаємовигідні стосунки з союзниками у Європі, що передбачає, серед іншого, пошук компромісів", – йдеться в повідомленні.

На другому місці – небажання Вашингтона йти у пряму конфронтацію з Німеччиною, оскільки щоб зупинити "Північний потік-2", США мали запроваджувати санкції не лише проти росіян, але й проти кінцевих бенефіціарів проекту у самій Німеччині. "Це б зачепило німецький великий бізнес і навіть державні установи. Це призвело б до прямого конфлікту між двома країнами. Його Байден намагався уникнути, щоб не підірвати свою зовнішню політику та співпрацю з Німеччиною", – зазначили в УІМ.

Третьою причиною в Інституті майбутнього вважають пошук нового стратегічного балансу сил у трикутнику США-Європа-Росія. "США все більше фокусують увагу на глобальному суперництві з Китаєм та необхідності вирішувати внутрішні проблеми. Це вимагає створення цілісної та міцної архітектури безпеки і пошук нової рівноваги на світовій арені, яка дозволяла б Штатам втримувати лідерство та успішно протидіяти впливу КНР. Саме у межах цієї стратегії президент Байден запустив свій "стратегічний діалог" з Росією наприкінці квітня після військової ескалації навколо України. Імовірно, що цей діалог передбачає як мінімум замороження певних конфліктних моментів у відносинах з Москвою, а як максимум – пошук компромісів", – йдеться у статті.

Експерти вважають, що навіть і у разі замороження проекту на тривалий період, Україні слід готуватись до потенційного скорочення попиту на природний газу у ЄС, скорочення обсягів поставок зі сторони РФ, а отже – падіння ролі українського транзиту у майбутньому. А підготовку до ймовірного завершення будівництва та запуску в експлуатацію газопроводу "Північний потік-2" варто здійснювати за кількома напрямами:

1. Проведення дипломатичної роботи зі спробами збереження санкцій проти Північного потоку 2 та переконування країн ЄС у хибності їхньої співпраці з Росією в енергетичному секторі.
2. Входження у переговори з приводу гарантування транзиту територією України.
3. Арбітражі, спрямовані на продаж російськими компаніями природного газу на східному кордоні України та оцінка можливого зловживання Росією монопольним становищем.
4. Нарощення газовидобутку в Україні.
5. Продовження роботи по поглибленню інтеграції українських газосховищ в європейський ринок природного газу.
6. Стимулювання виробництва низьковуглецевих газів.
7. Модернізація систем транспортування та розподілу природного газу в Україні.

Нагадаємо, 4 червня президент Росії Володимир Путін заявив, що завершено укладання першої нитки газопроводу "Північний потік-2".

Довідка: "Північний потік-2" – проект розширення газогону "Північний потік" у Балтійському морі довжиною 1 234 км. Київ виступає проти цього проекту, адже після його запуску Росія може припинити транзитне транспортування газу через Україну в Європу. Транзит газу щорічно приносить до українського бюджету близько 3 млрд гривень.

Початковий проект передбачав будівництво двох ниток газопроводу від Росії до Німеччини (загальною потужністю 55 млрд куб м газу на рік). Газогін мав проходити через п'ять країн: Росію (118 км), Фінляндію (374 км), Швецію (510 км), Данію (147 км) й Німеччину (85 км).

Однак низка західних країн почали виступати проти завершення будівництва водогону та навіть запроваджувати санкції.

19 січня 2021 року США ввели санкції проти судна "Фортуна", яке будує газопровід. До санкційного списку також було внесено російську компанію "Рустанкер" та танкери "Максим Горький" і "Сьєрра", які ходять під російським прапором.

24 січня російське судно-трубоукладник "Фортуна", не зважаючи на накладені на нього санкції США, продовжило прокладання газопроводу "Північний потік-2" у водах Данії.

Нині з загальної протяжності 2 460 км вже укладено понад 2 300 км трубопроводу. Залишилося завершити укладання близько 120 км у водах Данії та понад 28 км – у водах Німеччини. За даними ЗМІ, Морське управління Данії (DMA) вважає, що будівництво газопроводу "Північний потік-2" може  завершитися до кінця вересня цього року, хоча раніше планувалося зробити це у квітні. 

Читайте також: Чому продовжують будувати Північний Потік-2, а Байден зустрічається з Путіним