Чому продовжують будувати Північний Потік-2, а Байден зустрічається з Путіним

Північний потік-2: Німеччина – рушійна, керуюча і направляюча сила ЄС. Саме Німеччина (і Франція) стоїть за масштабною інвестиційною угодою з КНР, яка у терміновому порядку була погоджена у загальних рисах з Сі Цзіньпіном вже коли результати виборів були відомі, але ще до інавгурації Джо Байдена.

Команда Байдена навіть дорікала ЄС (Німеччині) за такий поспіх. Нині про угоду більше не чути, пишуть, що вона заморожена. Між тим глобальне протистояння між США і КНР стосується насамперед технологічного лідерства. США і Японія не даватимуть КНР доступ до технологій, а от як бути з європейцями, якщо КНР на взаємній основі допустить компанії Німеччини і Франції до інвестицій в Китай на вигідних для європейців умовах?

У Берліні ображені ще Трампом, то ж треба виправляти ситуацію, тим більше, що, як сказав Байден, вона все одно майже добудована. Україна нікуди не ділася, але США, як і будь-яка інша країна, дбає насамперед про свої  власні інтереси.

Саміт з Росією: Зустріч з Путіним тому, що не з Сі Цзіньпінем. У Японії пишуть, що очільник КНР був дуже роздратований, коли Байден подзвонив Путіну і запропонував зустріч, хоча головна проблема для США не Росія, а Китай.

Китай прагне діалогу з США, Пекін хоче зберегти світ, який вивів Китай у лігу наддержав, а говорять творці цього світу чомусь – з Путіним. У Вашингтоні все ще вважають найстрашнішим нічним кошмаром союз РФ і КНР.

І хоча досить очевидно, що слон і моська братами бути не можуть, чому б не потролити Пекін "конструктивом" з Москвою. Але це складна гра. Цілком можливо, що після саміту у Пекін зателефонують обидва – і Путін, і Байден. Питання хто раніше і про що говоритимуть. Або на доповідь попроситься тільки Путін, а США пограють м'язами і подзвонять пізніше. Не бачу тут зради, просто нова команда починає грати у довгу.

Ну і щоб вже не повертатися до теми Північного потоку-2. Потягом 2014-2019 років експерти, які розуміли, що відбувалося, багато разів і у різних форматах пропонували тим, хто міг приймати рішення, цілі стратегії наших, українських, системних дій по унеможливленню, а потім зупиненню ПП-2.

Враховано з цих пропозицій було ну може 10%. Натомість всі яйця були покладені в одну корзину (американську), а системна робота замінена піаром і лобістами. Але РФ також непогано піарить і використовує лобістів. Результат – "иных уж нет, а те – далече."

Ми живемо у світі, де треба мати або силу, або волю. А якщо немає, то так точно, як став реальністю Турецький потік, стає реальністю Північний.

Сергій Корсунський