В Україні змінили систему оскарження публічних закупівель

За відповідне рішення проголосували 273 народних депутати, передає Depo.ua.

Ініціатори законопроекту під час обговорення документу нагадали, що розвиток сфери публічних закупівель, зокрема удосконалення її складових, є запорукою:

1. Гарантованого забезпечення ефективного та прозорого здійснення державою закупівель.

2. Створення належних умов для розвитку добросовісної конкуренції, конкурентного середовища та запобігання проявам корупції у цій сфері.

Законопроектом пропонується завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель.

Він, зокрема, приводить статтю 18 закону "Про публічні закупівлі" у відповідність з положеннями закону щодо повноважень Антимонопольного комітету України (АМКУ) в цій сфері.

Йдеться про запровадження інститутів уповноважених із розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та комісій з розгляду таких скарг.

Крім того, до цієї статті вносяться зміни, покликані вдосконалити процес подання і розгляду скарг.

Передбачається, зокрема, подання скарги у формі електронного документа шляхом заповнення уніфікованих форм.

Це має допомогти спростити опрацювання скарг та формування аналітики про діяльність системи оскарження.

Законопроект передбачає також, що у випадку оскарження тендерної документації суб’єкт оскарження зобов’язаний надавати докази наявності порушених прав та інтересів, що охороняються законом.

Це дозволить забезпечити рівність прав та обов’язків сторін у процесі оскарження, а також унеможливлюватиме зловживання правом на оскарження результатів публічних закупівель.

Також парламентарії розраховують підвищити прозорість процесу оскарження, зокрема, і завдяки публічності запитів органу оскарження та відповідей на них.

Разом із тим, у разі порушення суб'єктом оскарження передбачених строків та порядку надання інформації, орган оскарження матиме право не враховувати такі відомості при розгляді скарг.

Запропоновані технічні зміни до закону:

• передбачити визначення поняття "адміністратор електронної системи закупівель", оскільки воно часто вживається у підзаконних нормативно-правових актах;

• уточнити чинні положення щодо забезпечення функціонування електронного каталогу, у тому числі за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до нього;

• включити лізинг до переліку послуг на які поширюється дія закону "Про публічні закупівлі" (як це було передбачено в законі до ухвалення його в новій редакції від 19.04.2020 року);

• технічне виправлення посилань на коректні частини статті, які передбачають умови проведення спрощених закупівель;

• уточнення, що дія закону не поширюється на послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів та проектів державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями, членом яких є Україна;

• зазначення, що міжнародними фінансовими організаціями є Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій, Міжнародна асоціація розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Північний інвестиційний банк, а також інші міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна;

• передбачення можливості придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у випадку, якщо:

– двічі скасовано не тільки спрощену закупівлю загалом, а й скасовано частково (за лотом);

– закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємства або організації, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства, а не загалом у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю;

• уточнення строків оприлюднення інформації про закупівлю під час проведення спрощеної закупівлі для уникнення різночитань;

• уточнення, що у випадку застосування переговорної процедури замовниками, які зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію, закупівля проводиться самостійно, без передачі потреби про закупівлю таких товарів та послуг до централізованої закупівельної організації для уникнення різночитань;

• уточнення моменту початку періоду уточнення інформації про закупівлю під час проведення спрощеної закупівлі, а також строку для подання пропозицій для уникнення різночитань;

• передбачення права замовника укласти договір про закупівлю з учасником, що визнаний переможцем на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю задля прискорення процедури спрощеної закупівлі.

Очікується, що ухвалення законопроекту забезпечить подальшу  реалізацію виконання АМКУ своїх повноважень як органу оскарження, що безпосередньо сприятиме ефективному захисту прав та охоронюваних законом інтересів суб’єктів оскарження та проведенню процедур публічних закупівель згідно із принципами, визначеними законом, що загалом забезпечить удосконалення та розвиток всієї сфери публічних закупівель.

Нагадаємо, у грудні минулого року стало відомо, що Кабмін планує не поширювати закон про публічні закупівлі на адвокатів.