Столичне двовладдя: Чому Банкову влаштовує управлінський безлад в Києві

15% чи 65%. Як Камишін і КМДА рахували придатні укриття

Нагадаємо: у ніч на 1 червня росіяни вдарили по українській столиці ракетами "Іскандер", уламки однієї з них упали в Деснянському районі, забравши життя трьох людей, у тому числі однієї дитини. Люди намагалися потрапити до укриття в поліклініці, проте вхід виявився замкненим. Кияни обурилися цим фактом і вимагали покарання винних. У ході досудового розслідування у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України правоохоронці затримали 4-х осіб: першу заступницю очільника Деснянської РДА, директора поліклініки, його заступника з технічних питань та охоронця медзакладу.  Саме він не відімкнув вчасно приміщення укриття. Але пошуки винних на цьому не закінчилися й перейшли у політичну площину.

Неозброєним оком було помітно, як загибель людей дехто використовував для інформаційної атаки на мерію. У відповідь та вказувала: питання цивільного захисту є сферою відповідальності Київської військової адміністрації, голів районних адміністрацій та відповідних закладів, на території яких знаходяться укриття. Віталій Кличко попросив уряд та Офіс президента відсторонити голову Деснянського району Дмитра Ратнікова на час слідства. Проте ситуацію розвернули інакше. Голови районів Києва записали спільне звернення до Кличка з вимогою відмовитись від суміщення посад міського голови і голови КМДА. Мовляв, вони бачать "бажання мера перекласти всю свою відповідальність за життєдіяльність міста виключно на райони". Мер відреагував: голови районів не готові брати на себе відповідальність, нагадав, скільки коштів виділено на обладнання укриттів, та натякнув, що для того, хто написав відповідний текст для голів РДА, неважливі закони, Конституція, обʼєднання зусиль всіх гілок влади під час війни. А перцю додало звернення Деснянської РДА до міського голови щодо преміювання Ратнікова. Очевидно, комусь це здається веселощами.

Окрім глав районів свій внесок у роздмухування протистояння зі столичною владою вніс і уряд. Він створив спецкомісію з перевірки укриттів у Києві, призначивши її керівником міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна. Той хвацько взявся за справу, щодня повідомляючи про жахіття зі столичними бомбосховищами. Критики ж дивувалися: невже наша стратегічна промисловість не має інших проблем, що міністр займається перевірками укриттів. Та й чому так щільно зайнялися питанням тільки в Києві. Зрештою Камишін оприлюднив результати: тільки 15% укриттів (705) Києва без суттєвих зауважень придатні до використання, 50% (2336) придатні для використання, проте їх необхідно привести до ладу, непридатними залишаються 35% укриттів столиці (1614). У КМДА оприлюднили свої цифри, які кардинально відрізняються від названих Камишіним: придатними є 65%, ще 21% можуть бути придатними за умови належного облаштування, 14% не відповідають технічним умовам. При цьому у повідомленні міськадміністрації уточнили, що з непридатних укриттів і укриттів, які потребують облаштування, 851 об'єкт (53%) належить до сфери управління районних у столиці державних адміністрацій, 575 об'єктів (35%) — до приватної форми власності, 170 об'єктів (11%) — до державної сфери управління, 18 об'єктів (1%) — до сфери управління КМВА.

У чиї цифри повірить більшість містян? У столичної мерії немає такого медійного ресурсу, який є у центральної влади, тому відповідь очевидна. Але тут проблема глибша, адже йдеться не просто про різні цифри, а про посилення конфлікту між командою Кличка та командою, яка орієнтується на Банкову. Ця політична сутичка відбувається на фоні трагедії на півдні країни через руйнування ворогом греблі Каховської ГЕС та на тлі контрнаступу ЗСУ. Звідси логічне запитання: хто і навіщо її підігріває. Бо, по-перше, внутрішня гризня тільки шкодить єдності суспільства, по-друге, чергова ескалація між центральною владою і владою столиці дає підстави підозрювати, що перша з них має намір підготувати до наступних виборів, коли б вони не відбулися, повністю підконтрольну собі вертикаль управління. Ну і по-третє, на жаль, ніхто не застрахований від повторення трагедії 1 червня. В такому разі центральна і місцева влади знову перекладатимуть відповідальність одна на одну, чи все ж зосередяться на спільній боротьбі із зовнішнім ворогом?

Чим закінчиться повзуча війна Зеленського з Кличком

Нинішнє загострення відносин між командою Кличка та офісом Зеленського — лише продовження старого конфлікту, де зачинене укриття стало просто приводом. Крісло голови КМДА у Кличка намагаються відібрати з 2019 року, коли "слуги народу" ініціювали зміну закону про столицю. Тоді кавалерійським наскоком зняти Кличка з посади не вдалося, але хитати його не припиняли ні до війни, ні під час неї. До повномасштабного вторгнення росії київськими чиновниками щільно займалися правоохоронні органи, було порушено десятки кримінальних справ, періодично відбувалися обшуки у департаментах мерії та в комунальних підприємствах. А вже під час війни можна згадати історію з "пунктами незламності", які розгортали по всій країні восени минулого року. Хоча проблеми з ними були скрізь, найбільше діставалося саме київській владі. Окремі "слуги народу" навіть здійснювали показові рейди столицею. Втім, ще тоді у КМДА казали: опікуватися "пунктами незламності" має столична військова адміністрація. У Києві КМВА з жовтня минулого року очолює Сергій Попко.

Хвиля звинувачень на адресу київської мерії згодом спала, щоб знову піднятися цього місяця. З іншого, але схожого приводу. До речі, цікаво, яка наразі ситуація з "пунктами незламності", на створення та оснащення яких витратили величезні кошти? В столиці для цих потреб виділили майже 50 млн грн. Станом на 1 березня 2023 року у Києві розгорнуто 728 таких пунктів. Сюди ж входять: 49 пунктів, які розгорнули ДСНС, 197 — місцевий бізнес та 482 облаштувала КМВА.

З огляду на повторення центральною владою реакції на негаразди з "пунктами незламності" — в усьому винні Кличко та мерія — можна припустити, що вона шукає способи усунення нинішнього міського голови від впливу на столицю. Проте після нинішньої атаки на себе Кличко звернувся до Служби безпеки України з проханням дати оцінку діям голів районів столиці, "спрямованим на руйнування системи управління містом". "Виходить, — каже він, — що мера фактично позбавляють важелів в управлінні містом, його життєзабезпечення. Райони ж фактично перетворили на окремі князівства. Також створена військова адміністрація. Тобто ситуація така, що повноваження в одних, а відповідальність — тільки на мері міста". Це, на думку Кличка, розбалансовує владу і вносить хаос в управління столицею. Крім того, столичний депутатський корпус хоче повернути міському голові право подавати кандидатури на призначення та звільнення голів районів. У Кличка такі повноваження забрали ще перед війною.

Якою може бути реакція СБУ? Нинішні голови РДА, які фрондують проти міського голови, не є членами команди Кличка, всі вони орієнтуються на різні групи впливу в центральній владі. Простіше кажучи, всі – чиїсь креатури. То ж сумнівно, що в СБУ відреагують на звернення Кличка так, як він би хотів. Скоріше за все, відповідь буде в стилі заяви очільника КМВА Сергій Попка після трагедії 1 червня: загибель людей є відповідальністю влади на всіх рівнях. Якщо після подібної відповіді Кличко не обурюватиметься, а голови РДА залишаться на посадах, це означатиме, що інцидент вичерпаний до наступного разу. Не обов’язково трагічного, головне — дражливого для суспільства. А от на ініціативу повернути Кличку право подавати кандидатури на голів РДА та на їхнє звільнення ОП точно не пристане.

До завершення дії воєнного стану цього можна не робити, бо й далі в Києві діятиме КМВА. Повноваження якої фактично дублюють повноваження КМДА, але всі шишки можна сипати на голову Кличка. У ЗМІ звернули увагу, що військові адміністрації на чолі із силовиками були створені в ряді окупованих та прифронтових міст, чиї мери або нездатні виконувати свої функції, або надто ненадійні. Тобто, не скрізь саме в такому форматі. Чи можливо нині пояснити діяльність КМВА військовою доцільністю? Звісно, можна апелювати до того, що ворог регулярно завдає ракетних атак по столиці та спрямовує до неї іранські "Шахеди", тому має керувати людина при погонах. Але, як показала історія із загибеллю людей 1 червня та все, що відбувається після цього, мабуть, політики та боротьби за владу тут все ж більше.

Не виключено, що на Банковій тривають пошуки фігури, спроможної конкурувати з Кличком на виборах в столиці. Її після закінчення воєнного стану призначать керувати КМДА, а згодом розкручуватимуть на мерські вибори. Чи може стати такою фігурою Камишін? Маловідомий для широкого загалу чиновник вже стартував перевірками укриттів. Далі буде?..

Наостанок зазначимо, що перманентні конфлікти з Кличком ще й виконують роль інформаційного громовідводу. От, приміром, хто зараз згадує про гучний скандал із втеклим за кордон депутатом Київради від "Слуги народу" Владиславом Трубіциним, всі тільки й говорять про укриття в столиці. Столична влада і до Кличка завжди була зручною мішенню, коли владі було потрібно переключити увагу зі своїх зашкварів на щось інше. Чинне столичне двовладдя, яке започаткував Зеленський навесні минулого року, тільки допомагає ОП маніпулювати громадською думкою у зручний для себе спосіб.