Топ-5 популістів червня

Нові обличчя – новий популізм. Ні, не так – нові обличчя, але старий популізм. Під таким гаслом минув червень у українських політиків.

Святослав Вакарчук, співак і лідер партії "Голос"

Пан Вакарчук номінувався цього місяця тричі. Таке раніше вдавалося хіба "аксакалам" української політики Помітно, що Святослав Іванович дуже хоче сподобатися виборцям. Але, на жаль, у його заявах не надто багато конкретики. Та, як бачимо по других поспіль виборах, технологія "за все хороше проти всього поганого" діє.

Уперше Вакарчука номінували за заяву про війну: не варто обіцяти швидке завершення війни, а варто обіцяти зробити все, щоб вона закінчилася якомога швидше на сприятливих для України умовах. Що це за умови? Для того, аби люди на непідконтрольних територіях захотіли швидше з нами об’єднатися, потрібно створити казку на тих територіях, які Україна контролює.

На це "Антипопулісти" зауважили: рецепт від Вакарчука - популізм. Адже відповідальною за встановлення миру на Донбасі він робить виключно Україну: ми маємо створювати казку і ми маємо простягати руку мешканцям непідконтрольних територій. Це - перелицьований на новий лад міф про "громадянський конфлікт" в Україні. Який можна завершити, коли почуємо "голос Донбасу". А Росія, як країна-агресор, у цьому міфі винесена за дужки.

Наступні два потрапляння в номінацію пов’язані з цифрою "2". Спочатку Вакарчук запропонував "обрізати" депутатство двома каденціями, а потім підписав разом із соратниками зобов’язання не балотуватися більше двох разів. Частина виборців, зауважили укладачі рейтингу, повірить у щирість "нових облич" з команди Вакарчука. Однак, цікаво, чи є у підписаному зобов’язанні пункт, що всі ці прекрасні люди не балотуватимуться до парламенту від іншої партії чи на мажоритарних округах. Це ж не буде рахуватися, адже не від "Голосу".

Що ж до обмеження депутатства двома каденціями, підкреслили "Антипопулісти", то спочатку потрібно обмежити конституційне право громадян на балотування стільки разів, скільки вони хочуть. Але в Конституції не можна обмежувати права громадян.

Руслан Рябошапка, заступник керівника Офісу президента

Він потрапив у номінацію за те, що анонсував посадки в "Укроборонпромі" і "Центренерго". Каже: люди очікують справедливості і покарання тих, хто причетний до корупції.

"Антипопулісти" вказали панові Рябошапці на тверезу думку його колеги по Зе-команді і тезки Руслана Стефанчука: для того, щоб садити, потрібна процедура, яка визначається Кримінальним процесуальним кодексом, є судові органи, органи досудового слідства, органи виконання покарань. Арештовувати без доказів і без доказів виносити підозри – протизаконно. Будь-кому – чи це ймовірний корупціонер, чи ймовірний курокрад.

Це перше, на чому акцентували "Антипопулісти". А друге - наскільки відомо з офіційних джерел про зустріч президента з керівниками НАБУ і САП, замовлення на "Укроборонпром", "Центренерго" або інші установи не було. Чи все ж було? Бо чому тоді Рябошапка назвав лише їх. Звідси, наголосили укладачі рейтингу, зовсім не популістське питання: всіх підозрюваних у корупції саджатимуть, чи лише вибірково?

Андрій Герус, представник президента в уряді

Це той випадок, коли справджується прислів’я "язик мій – ворог мій". Пан Герус спочатку відхрестився від обіцянок знизити тарифи, мовляв, Зеленський пожартував. Минуло зовсім небагато часу і той же Герус заявив: фраза про жарт була невдалою. Каже: дається взнаки брак політичного досвіду, зокрема у спілкуванні із журналістами.

По-перше, нагадали "Антипопулісти", Герус до призначення на нинішню посаду досить часто коментував питання енергетики, тому про відсутність досвіду спілкування з журналістами, м’яко кажучи, неправда. По-друге, якщо думка представника Зеленського в уряді змінюється так швидко, то виникає логічне запитання: коли він говорив правду. По-третє, сам факт крутого розвороту у риториці може свідчити про надзвичайно високий рівень популізму в президентській команді.

Юрій Одарченко, народний депутат з "Батьківщини"

Це – "старе обличчя" української політики. Не тільки ж "новим" потрапляти у топ-5. Пан Одарченко переконував, що його партія веде послідовну боротьбу з олігархами. А от про "ширку" з "регіоналами" у 2009 році, яка зірвалася в останній момент, чомусь не згадав.

Не згадав і про присутність у передвиборчому списку "Батьківщини" Сергія Тарути, якого пов’язують з Ринатом Ахметовим. "Антипопулісти" ще нагадали зафіксовані журналістами візити до Тимошенко кортежу Ігоря Коломойського. Тому, наголосили укладачі рейтингу, не треба займатися дешевим популізмом – "Батьківщина" та її лідерка так довго в політиці, що у казки про їхню боротьбу з олігархами навряд чи хтось повірить.

Андрій Пальчевський, бізнесмен і телеведучий

Бізнесмен, у клініці якого Зеленський під час президентської кампанії здавав аналізи на наркотики, досить неоднозначно відгукнувся про кадрові призначення президента. Каже: той не хоче, щоб його друзі були на керівних посадах, бо "у нас люди не вважають себе зобов'язаними. Вони думають, що краще поставити мерзотника. Ось таким чином купимо його лояльність".

"Хорошим прикладом є призначення новим секретарем Національної інвестиційної ради Давида Арахамії. Ця людина писала дифірамби колишньому президенту Порошенку", - заявив Пальчевський.

Сказане - комплімент Зеленському чи навпаки, спитали "Антипопулісти". Бо з цього випливає, що і призначені голови обладміністрацій - мерзотники, і попередні призначенці також.

Що ж до друзів і ворогів, то укладачі рейтингу нагадали Пальчевському, що в Офісі президента на перших ролях саме друзі Зеленського Андрій Богдан і Сергій Шефір. У списках "Слуги народу" та на мажоритарних округах ціла купа людей, так чи інакше пов’язаних з "95 кварталом". Та й названий ним Арахамія на горі виборчого списку "Слуги". Тому, мабуть, логіка призначень трохи інша. І її можна прослідкувати, добре покопавшись у біографіях нових керівних кадрів, резюмували "Антипопулісти".