Тільки ядерний електорат: Три причини низької явки на місцевих виборах

Про це йдеться у матеріалі Юрія Вишневського "Екстремально низька явка і опитування Зеленського, яке зірвалося. Головні підсумки дня виборів 25 жовтня" на ДС, інформує Depo.ua.

"Перші цифри, які стали відомі, це динаміка активності виборців. Оскільки це місцеві вибори, то ЦВК самоусунулася від збору даних з регіонів і обчислення середньої явки. Але цим зайнялася громадянська мережа "Опора", яка стверджує, що її спостерігачі "присутні на репрезентативному для всієї України кількості виборчих дільниць", – зазначає автор.

За даними "Опори", явка виборців на 12.00 склала 13,5%, а на 16:00 – близько 27%. Щоб оцінити, наскільки це мало, наведемо цифри явки на парламентських виборах 21 липня 2019 р. Тоді станом на 12:00 явка склала 19,2%, на 16:00 – 36,5%, на 20:00 – 49,8%.

"Неважко підрахувати, що на нинішніх місцевих виборах у порівнянні з торішніми парламентськими явка впала в 1,42 рази станом на 12:00 і в 1,35 рази станом на 16:00. Якщо припустити, що ця тенденція збережеться, то на 20:00, до моменту закінчення голосування, явка повинна скласти всього лише 36,8%. Тобто на вибори прийде трохи більше ніж третина від виборців", – йдеться у матеріалі.

У настільки низької явки три причини, зазначає автор.

Одна з них – пандемія COVID-19. Два останні місяці щотижня у нас нові рекорди за кількістю виявлених за добу випадків інфікування коронавірусом. Останній такий рекорд був оголошений 23 жовтня — 7517. У попередньому місяці рекорд був поставлений 26 вересня — 3833 випадки. Тобто буквально за місяць цифри погіршилися вдвічі. Природно, це знижує бажання українців зайвий раз товпитися в черзі.

Друга причина – це саме черги. На цих виборах людям треба було заповнити чотири бюлетені – на виборах міського (селищного, сільського) голови і на виборах до обласної ради, районної ради, міської (селищної, сільської) ради. У деяких містах (Кривому Розі, Кропивницькому, Полтаві, Херсоні) був ще й п'ятий бюлетень – з виборів до районної ради в місті. І лише у киян було тільки два бюлетеня: з виборів мера і депутатів Київради. До того ж це були перші в українській історії вибори за відкритими партійними списками. Тобто людям доводилося малювати не тільки галочки (або плюсики), але і цифри, а це вимагає додаткових розумових процесів. Тому пропускна здатність кабінок для голосування виявилася в кілька разів нижча, ніж в минулому році.

Нарешті, третя причина – політична апатія. Нікого вже не запалювали гасла типу "зробимо їх разом", як і заклики голосувати "по приколу". Йти на ділянку, щоб вистояти там у черзі і піддати себе ризику заразитися коронавірусом, могли тільки люди, які мають сильно виражені електоральні симпатії і антипатії. Тобто це перш за все ядерний електорат провідних партій і кандидатів на пост мера, ті, хто давно і чітко визначився зі своїм вибором. 

Нагадаємо, 25 жовтня в Україні проходять місцеві вибори.

Читайте також: Як проходять місцеві вибори та опитування Зеленського: Головні новини