Позбутись бюджетного тягаря: Як і кому зменшили субсидії

В українському уряді продовжують вважати існуючу систему субсидій важким тягарем для державної казни і намагаються всіляко прорідити коло отримувачів держдопомоги. Минулої весни серед іншого запровадили складну верифікацію та перевірки субсидіантів, аби відсікти втих, хто бере державні гроші, хоч при цьому має приховані статки.

Паралельно Кабмін також змінив правила призначення та виплати субсидій, що поставило громадян перед необхідністю повторно проходити по чиновницькому колу, нагадує Depo.ua. Це також дещо скоротило ряди отримувачів.

Тепер прийшов час потурбуватись не лише про кількість призначень, а й про їхній розмір. Задля зменшення сум виплат нещодавно Кабмін скоротив соціальні нормативи споживання житлово-комунальних послуг на 50%. Що автоматично уріже і базу нарахувань субсидій.

Навесні минулого року, нагадаємо, коли країна опинилася в умовах жорсткого карантину, деякі нормативи на житлово-комунальні послуги було збільшено на 50%. Урядовці зробили це з огляду на факт перебування вдома великої кількості людей, що потягнуло за собою і зростання споживання ЖКП - люди почали більше витрачати ресурсів, перебуваючи узаперті у своїх оселях. Ці збільшені нормативи дали можливість нараховувати і більші субсидії. За даними Міністерства соціальної політики щомісячний грошовий еквівалент такого збільшення склав від 80 до 190 гривень для кожного домогосподарства, яке отримувало допомогу. На фоні загального зменшення доходів у період локдауну для багатьох це стало відчутною прибавкою до суми субсидії.

Проте вже цього сезону в Кабміні зважили на послаблення епідемії і певне відновлення доходів та вирішили повернути нормативи до докарантинного рівня. На урядовому засіданні, де ухвалювалося рішення про скорочення нормативів, міністр соцполітики Марина Лазебна в якості аргументу навела той факт, що Україна перебуває в зеленій карантинній зоні. А доходи українців почали зростати. Тому підвищений норматив застосовуватиметься лише в тих регіонах, що перебуватимуть у "червоній" карантинній зоні.

Це рішення в нинішніх умовах здається спірним, адже країна, можливо, стоїть на порозі чергового, осіннього, локдауну, який може співпасти з початком опалювального сезону. При цьому збільшення навантаження на бюджети домогосподарств у вигляді зростання тарифів на ЖКП, вкупі з загальним підвищенням вартості життя та цінами на основні продукти споживання, а також зростанням валу заборгованості по зарплатам, просто нівелює навіть ту мізерну різницю у 80-190 гривень, про які говорила Лазебна минулого року. Окрім того це буде також каталізатором ще більшого накопичення боргів за комунальні послуги, адже в умовах обмежених сімейних бюджетів громадяни перерозподілятимуть свої видатки на користь, в першу чергу, продуктів харчування та предметів першої необхідності. І залишення підвищених нормативів на ЖКП для "червоних" зон є слабкою втіхою.

Але нелогічним такий крок видається лише з точки зору реципієнтів державної допомоги. В той же час він цілком вкладається в логіку намагань влади урізати загальні субсидіарні виплати, що й справді виглядає як цілісна кампанія зі скорочення бюджетних витрат на допомогу з оплати комуналки. Адже, нагадаємо, уряд демонструє й справді захопливу цілеспрямованість максимально позбутись такого рудименту минулих часів, як соцдопомога на оплату ЖКП.

У квітні нинішнього року, нагадаємо, уряд затвердив постанову, якою суттєво розширив коло осіб, які не можуть розраховувати на державну субсидію.  Список тих, кому закривається доступ до неї, поповнився за рахунок власників банківських депозитів та держателів цінних паперів. Щільніше стали оцінювати і фінансовий стан тих громадян, хто оперував з банківськими металами. Від субсидій відлучили мандрівників та заробітчан, що пробули за кордоном сумарно більше 60 діб, а також тих, хто придбавав товари і послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних) на суму більше 50 тисяч гривень.

Додало нестабільності і введення в дію окремої системи верифікації претендентів на субсидію за досить довгим і складним набором алгоритмів. Треба нагадати, що ця, розроблена Мінфіном система, змусила отримувачів субсидій знову проходити кола перевірок. Через це утворилися черги, які почали швидко переростати у локальні осередки соціальної напруги. 

Тож з одного боку, курс на скорочення соціальних виплат взято, а з іншого - росте невдоволення все більшої кількості субсидіантів. Часто вже колишніх. Але на цей випадок у влади є ще одне рішення - не виключено, що зібравши увесь негатив, пов'язаний з цінами за комуналку, які через урізання субсидій все важче подужати, буде відправлена у відставку міністр соцполітики Марина Лазебна.

Читайте також: Зрив виплати субсидій: Чому уряд переводить стрілки на місцеве самоврядування