Закон про олігархів: Що буде після того як Разумков віддасть його Зеленському

За словами спікера, існує два варіанти виходу з правової колізії, яку створили "слуги" та їхні сателіти під час ухвалення закону про олігархів. Він вважає, що переголосовувати цей документ не потрібно, так само, як і окремі правки, адже, на його думку, під час голосування порушувався регламент. Тому, каже Разумков, або президент ветує закон і поверне його до Верховної Ради зі своїми пропозиціями, або закон може бути підписаний, і після цього вже вноситимуться зміни. "У вівторок будуть проголосовані постанови, які фактично блокують (підпис законопроєкту – ред.). Я сподіваюся, що до цього часу комітет видасть коректний текст, за який голосувала ВР, без маніпуляцій. Якщо це відбудеться, в той же день підпишу закон і направлю на підпис президенту", - заявив він.

Такі варіанти Depo.ua розглядав. Обидва погані для Зеленського, адже позбавляють його важливого козиря – він не зможе піаритися на цьому законі. А переможні реляції після його ухвалення мали бути важливим елементом цього спектаклю. Тепер Зеленському доведеться або ветувати закон, пояснюючи, що депутати його ж фракції наробили дурниць, або підписувати і далі буде ціла історія з внесенням поправок до щойно прийнятого документу. І не факт, що ці поправки проходитимуть як по маслу.

Читайте більше НАЗК як в Разумкова чи РНБО як в Зеленського: Що тепер буде з законом про олігархів

Є, правда, ще варіант, про який не згадав Разумков: Зеленський дослухається до своїх парламентських нардепів-юристів Федора Веніславського і Руслана Стефанчука, які переконують, що порушень не було, і підписує закон. Після чого опозиція оскаржує всю цю красоту у Конституційному суді, посилаючись на порушення регламенту. Про такі ризики заявляв Разумков. Він роз’яснив, до чого причепляться противники закону: автори поправок, які не були підтримані, мали можливість виступити, але їм не дали. Чим порушили конституційне право народних депутатів. "Мені здається, що це було зроблено навмисно для того, щоб створити умови для подальшого блокування процесу деолігархізації. Навіщо – це інше питання", – казав спікер. Тобто, за його припущенням, процедуру могли порушити навмисно, щоб заблокувати процес, або дати можливість успішно оскаржити закон у КСУ.

Утім, судячи з пояснень того ж Стефанчука, сталася ця колізія не через навмисне шкідництво. Просто не хотіли затягування з ухваленням закону. Були й інші пояснення, кумедні, як от від пана Веніславського: депутатів в оману ввели працівники апарату. Та "Оскара" за дотепність все ж, мабуть, виборов інший "слуга", Данило Гетманцев. За його версією, у помилках при ухваленні закону про олігархів винна опозиція. Це відразу нагадало прислів’я про невістку. До речі, опозиційна "Європейська солідарність" подає до НАБУ, ДБР та Офісу Генпрокурора заяву про злочин, який було вчинено у Верховній Раді під час голосування за законопроект №5599 про олігархів. Навряд чи цій заяві названі органи дадуть хід, однак сам факт її подачі ще довго буде в опозиціонерів на вустах.

Читайте також "Слугам" вручатимуть партійні оскари: Хто за що отримає

То як же президентському Офісу гідно вийти із ситуації, в яку президента загнала його рідна фракція? Після того, як Разумков підпише антиолігархічний закон і відправить його главі держави, у того є кілька місяців для рішення. Можна поспішати, як зробили "слуги", а можна витримати паузу до висновку Венеційської комісії. Він очікується в середині грудня. Нагадаємо, днями Зеленський розмовляв з очільником цієї європейської правової інституції Джанні Букікіо, і той попросив президента надати проголосований текст закону про олігархів. Законопроект, підтриманий у першому читанні, до Венеції раніше відправив Разумков. Тож Зеленський, щойно отримає з парламенту тексту з підписом голови ВР, може надати його сеньйору Букікіо. Тим самим відвівши від себе звинувачення опозиції у затягуванні з підписанням бідолашного антиолігархічного закону.

Не важко здогадатися, що висновок європейських юристів буде критичним. Тому після нього Зеленський може заветувати документ і повернути його назад до парламенту зі своїми пропозиціями, в яких частково враховуватимуться висновки венеційських правників. Так вдасться і вирішити колізію з процедурою, і не дратувати західних партнерів. Але це – ідеальний варіант, тому він, скоріш за все, не буде втілений. Бо якщо вірити противникам цього документу, його мета – не боротьба з олігархами загальноприйнятими у світі методами, а цензурування інформаційного простору та зачистка тих олігархів, які не підуть на співпрацю з владою. Тобто, повторення російського досвіду початку 2000-х. А якщо врахувати навіть частину пропозицій європейських правників, тоді цей закон втратить свій сенс для влади.