НАЗК як в Разумкова чи РНБО як в Зеленського: Що тепер буде з законом про олігархів

Любителів телешоу і трагіфарсів продовжує радувати президентський закон про олігархів, з таким галасом ухвалений вчора Верховною Радою. Зранку, коли припинилися салюти і крики "ура", одразу кілька народних депутатів написали про несумісні поправки, які монобільшість і її сателіти включили в закон №5599. Серед таких депутатів і голова парламенту Дмитро Разумков, якого вже вдруге відправив на лікарняний коронавірус. Не маючи змоги керувати голосуванням, він, як виявилося, уважно стежить за колегами дистанційно. 

Помилки в ухваленому наспіх законі помітив і Ярослав Железняк, голова фракції "Голос". Нагадаємо, частина колег по фракції його лідерство не визнає, звинувачуючи у співпраці з владою. Зате 11 внутрішніх "опозиціонерів" - група "Справедливість" - проголосували вчора із монобільшістю за антиолігархічний закон. Сьогогодні вранці Железняк написав у своєму Телеграм-каналі, що 5 статтю законопроекту 5599 будуть переголосовувати через юридичні помилки - було враховано правки, що суперечать одна одній, щодо того, як олігарха визнаватимуть олігархом. Згодом він дописав, що помилок насправді ще більше

 

Перш ніж ітиметься про способи виправлення цих хиб, нагадаємо, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради, а фахівці там працюють кваліфіковані, ущент розгромило увесь президентський проєкт закону 5599. Загальний висновок такий:

Далі на 13 сторінках перелічуються зауваження, які під час розгляду проєкту монобільшістю враховано не було.

Переголосувати тільки одну статтю: як виправлятимуть закон про олігархів

Тепер – до спроб виправити те, що наробили "слуги". Сьогодні головний для "антиолігархічного" закону комітет ВР з питань національної безпеки звернувся до спікера парламенту з пропозицією усунути неузгодженості в "законі про олігархів".

Відкоригувати закон після голосування можна, керуючись статтею 131 Регламенту Верховної Ради. Вона передбачає, що "в разі виявлення у поданому на підпис тексті закону редакційних неточностей або явних неузгодженостей між його положеннями Голова Верховної Ради України може внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо усунення таких неточностей чи неузгодженостей". Це питання Рада розглядає без попереднього включення до порядку денного у день внесення спікером за умови попереднього отримання депутатами документів, необхідних для розгляду питання. Обговорення питання не проводиться. Важливий момент цієї статті Регламенту: після розгляду пропозицій голови Ради нове голосування щодо прийняття закону в цілому не проводиться.

Про це сьогодні повідомив ЗМІ Федір Веніславський, представник президента в Конституційному Суді, який очолював групу з написання проєкту закону про олігархів.

Закон у цілому Рада не переголосовуватиме, запевнив він, а лише виправить одну помилку – ту, яку висміяв Разумков. Для цього достатньо буде переголосувати статтю, в якій знайшли протиріччя: враховані відразу три поправки різного змісту щодо визначення органу, який встановлюватиме належність до олігархів.

Помилка має технічний характер, наголошує Веніславський: перед розглядом закону в залі комітет ВР із нацбезпеки відхилив поправку №398. Її вносив Разумков, і передбачала вона створення спеціальної комісії при Національній агенції із запобігання корупції (НАЗК), яка мала б вести реєстр олігархів. Ухвалений же закон, нагадаємо, поклав адміністрування такого реєстру на дорадчий орган при президентові – Раду національної безпеки і оборони України. Але "в результаті людського фактору" співробітники секретаріату внесли як враховані відхилену правку і заодно дві інші.

Чому все тепер вперлося в Разумкова

До речі, людський фактор теж має імена. І це не якісь стрілочники – технічний персонал, а члени профільного комітету, де головує Олександр Завітневич (фракція "Слуга народу"), керівник комітетського секретаріату, а також перший віце-спікер Ради і за сумісництвом представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук, який поспішав поставити питання на голосування. Ну і, звісно, депутати, які просто натискали на "зелені" кнопки, не вникаючи у зміст документу.

Та повернемося до манівців, якими рухається "антиолігархічний" закон. На шляху до його підписання спершу спікером Ради, а далі президентом є ще одна перепона: саме Дмитро Разумков повинен призначити голосування для виправлення помилково ухваленої статті. Коли він це зробить – питання, враховуючи його нинішній статус внутрішнього опозиціонера в стані чинної влади. З дня на день монобільшість може розглянути питання заміни Разумкова на його першого заступника, значно більш згідливого Руслана Стефанчука. Для чого Разумкову поспішати із доведенням до пуття цього суперечливого закону, щодо конституційності якого він сам раніше висловлював сумніви і на вимогу трьох фракцій та омбудсмена спрямував його до Венеційської комісії?

Є ще один цікавий (хоч і майже нереальний) варіант: Разумков вносить на розгляд депутатів пропозицію виправити допущені помилки, але при цьому пропонує врахувати саме його правку, зробивши головним по олігархах НАЗК замість РНБО. Опозиція в Раді зненацька мобілізується, монобільшість не напружується за відсутності належних тригерів – і парламент голосує за пропозицію спікера. Що тоді? "В разі прийняття Верховною Радою хоча б однієї з пропозицій, внесених Головою Верховної Ради України, головний комітет протягом трьох днів готує і подає на підпис уточнений текст закону" (п.3 ст. 131 Регламенту). Тобто є теоретична можливість, що закон 5599 можуть змінити, зачепившись за технічну помилку. Утім, такий варіант не надто реалістичний через слабкість опозиційних сил.

Аби убезпечитися від вибриків коварного спікера, "слуги" роздумують над "планом Б", який розкрив голова комітету Ради з питань фінансів, член фракції "Слуга народу" Данило Гетманцев. Якщо у монобільшовиків не вийде виправити помилку за допомогою алгоритму, виписаного у згаданій ст.131 Регламенту ВР, тоді "на стіл президенту ляже той варіант, який є, а потім ми внесемо зміни", – каже депутат, випромінюючи спокій: "Закон через пів року набуде чинності, тому ніяких проблем з цим немає". Іншими словами, Зеленському запропонують підписати "зіпсовану" версію закону, яку "слуги" будуть правити протягом шести місяців до його вступу в силу.

Подібне вже траплялося, але схема була трохи іншою. Монобільшість ухвалювала закони, де були допущені взаємовиключні правки чи помилки. Зеленський їх ветував і відправляв назад до Ради. Тоді депутати приймали закони вже з президентськими правками. Так сталося, скажімо, в лютому 2021 року із законом про конкурси на держслужбі, влітку із законом про відповідальність за недостовірне декларування або з двома законами, які передбачали продовження судової реформи.

Але, як випливає зі змісту статей глави 22 Регламенту Верховної Ради, перед спрямуванням до президента закони підписує (і знову добрий день, я ваша внутрішня опозиція) голова парламенту. Разумков. А той може і не поспішати ставити автограф, посилаючись на порушення процедури прийняття. На цьому, зокрема, наполягають опозиціонери. Були порушення чи не було, має вирішувати регламентний комітет. Тобто, все це займе купу дорогоцінного часу, який Зе-команда скоріш за все планувала використати для піару на антиолігархічному законі. 

Або навпаки: Разумков може швидко підписати закон і відправити Зеленському. Згадана стаття 131 Регламенту не змушує голову ВР вносити в сесійну залу питання про виправлення помилок. Та й невизначений часовий термін для цього. Він може внести. А, отже, може і не внести. Президенту доведеться ветувати присланий йому закон через помилки в ньому і відправляти назад депутатам. А це ще займе певний період часу. І що найгірше - тут змушені будуть пояснювати народу, чому глава держави ветує свій же закон і чому його команда в цій ситуації має якійсь такий безпомічний вигляд.