Примарні мрії. Чому ніхто і ніколи не пообіцяє Саакашвілі прем'єрство

Учора на одному з телеканалів лідер партії "Рух нових сил" Міхеіл Саакашвілі заявив, що президентські амбіції у нього відсутні, а от очолити Кабмін він готовий. З огляду на те, що про прем'єрство він каже не вперше, це дуже схоже на технологію. Спочатку вона не пішла, але після останнього скандалу Саакашвілі, схоже, вирішив підняти ставки для потенційних соратників по опозиції за принципом "погоджуйтесь, інакше програєте". Умови співпраці – прості: або ви мені гарантуєте прем'єрство і я вас активно підтримую, або ж і ви будете "баригами".

Щоправда, ця заява лише підтверджує любов Саакашвілі до фантастичних прожектів. Якщо відповідальний політик розглядає себе в якості потенційного очільника уряду, у нього мають бути програма і команда. Він неодноразово говорив про молодих людей, які готові реалізувати реформи. Але треба говорити відверто: таких людей в його оточенні немає. Для цього варто подивитися на нинішнє оточення екс-президента Грузії. Такі персонажі, як Семен Семенченко чи Єгор Соболєв, мають сумнівні сторінки в життєписі. До того ж, відсутність вищої освіти закриває їм доступ до урядових посад.

Серйозні зауваження виникають і до інших симпатиків Саакашвілі. Так, прізвища нардепа Юрія Дерев'янка та його соратниці Ольги Галабали фігурують у скандалі з партією "Воля", який стався восени 2014 року. Тоді політиків звинуватили у захопленні партії. В результаті, Єгор Соболєв, який був хедлайнером даної політсили, опинився в "Самопомочі", а Дерев'янко переміг на мажоритарному окрузі на Івано-Франківщині, але до складу фракції Садового у ВР він не увійшов. Галабала зараз - депутат Івано-Франківської облради, де очолює фракцію "Воля". А після місцевих виборів 2015-го вона стала заступницею голови обласного депутатського корпусу, проте на посаді не протрималася і півроку. Недовіру з боку колег вона пояснила їхнім небажанням змінювати правила гри. Ті ж закидали їй безпідставні звинувачення в корупції і скандальну натуру. Варто згадати й про колишнього громадянина РФ Володимира Федоріна, який має чималі зв'язки з олігархами в Україні і Росії.

Хто ж той "нормальний" президент, з яким готовий працювати Саакашвілі? Він прозоро натякає на Юлію Тимошенко й Анатолія Гриценка, які в понеділок приїжджали до суду, аби підтримати його. Серед потенційних кандидатів ще можуть бути екс-глава СБУ Валентин Наливайченко, якого днями оштрафували за допомогу Саакашвілі в прориві через кордон, львівський мер Андрій Садовий і навіть його соратниця Оксана Сироїд. Та ніхто із них ніколи не дасть Саакашвілі гарантій прем'єрства.

По-перше, Міхо в Грузії був генератором ідей, а не господарником. Він не виконавець, тому не може очолювати виконавчу владу в принципі. По-друге, вони мають нагоду побачили, на які проблеми наразився Порошенко після того, коли призначив Саакашвілі на посаду голови Одеської ОДА.

По-третє, Міхо - людина-скандал. У нього може бути лише його думка і неправильна. Варто згадати ефір із відомими журналістками Христиною Бондаренко і Тетяною Даниленко. Після кількох незручних запитань, Саакашвілі на підвищених тонах звинуватив їх у роботі на Адміністрацію президента. Нестриманість і некоректність прем'єра битиме по всій владній вертикалі. Тому більш ніж очевидно, що союз з потенційним претендентом на президентське крісло у Саакашвілі не складеться ще на стадії переговорів.

Дуже схоже, що колишній президент Грузії давно мріє стати в Україні прем'єр-диктатором, отримавши крісло очільника уряду з максимальними повноваженнями і при слабкому президентові. Але у нас цього ніколи не буде. Тому, радше, політики, які його підтримували у суді, робили це з прагматичною метою - допоки Саакашвілі тут, все, що він говорить і робить, понижує рейтинг їхнього спільного подразника - діючої влади і діючого президента. Міхо їм вигідний і в іншому плані: він пропонує себе в якості прем'єра, але не вимагає укладати якісь союзи. Тому опозиціонери, коли вважають за потрібне, тоді приєднуються до нього, як під час прориву кордону в Шегинях, але реальне зближення не відбувається. Бо які б політтехнології Саакашвілі їм не пропонував, для опозиціонерів він лише знаряддя боротьби з владою, таран. Потрібний до пори, до часу...

Фото УНІАН