Порошенка знову не випустили за кордон: Усі версії гучного міжнародного скандалу

"Плюнули в Будапешт, поцілили у Вашингтон"

1 грудня п’ятого президента України Петра Порошенка не випустили до Польщі, оскільки відповідне розпорядження про можливість його виїзду за кордон було скасоване. Віце-спікер від "слуг народу" Олександр Корнієнко пояснив: керівництво Верховної Ради отримало листа для службового користування, після чого і скасували дозвіл. Згодом із заяви СБУ стало відомо, що Порошенка не випустили, бо росія планувала використати його у своїй ІПСО. За повідомленням спецслужби, глава фракції "Європейська солідарність" мав зустрічатися з угорським прем’єром Віктором Орбаном, який "системно висловлює антиукраїнську позицію, є "другом путіна" і закликає зняти санкції з рф". В "Європейські солідарності" заяву СБУ спростували — у Порошенка не було планів бачитися з Орбаном, він збирався до Польщі, а звідти — до Сполучених Штатів Америки. "Парадокс офіційних розʼяснень СБУ ще й у тому, — вказали в "ЄС", — що пʼятого президента України, як не дивно, не випускали до Угорщини, а по факту не випустили до Вашингтона. Одним безглуздим рішенням вдарили одразу по двох сторонах – і в Будапешт плюнули, і у Вашингтон поцілили".

Як виявилося, за кордон не випустили не тільки Порошенка, а й трьох депутаток від "Євросолідарності" — Іванну Климпуш-Цинцадзе, Ірину Геращенко та Марину Іонову. Вони були запрошені до США на засідання Міжнародного демократичного союзу (IDU). Цього разу в СБУ вже причини не пояснювали. Сторона, яка запрошувала Порошенка та депутаток, закликала дозволити їм виїхати, оскільки "для осіб, які приймають рішення, надзвичайно важливо отримати інформацію про війну з перших вуст і підтримати країну, на яку напали". Прокоментували заяву СБУ і в Будапешті. "Угорщина не бажає брати жодної участі у внутрішньополітичній боротьбі президента Зеленського. Такі новини і подібні політичні чистки — це ще один доказ того, що Україна поки не готова до членства у ЄС", — заявив офіційний представник уряду Угорщини Золтан Ковач.

А вчора у бій проти "скаржників" з партії Порошенка пішов особисто голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Який підписував розпорядження, котрі скасував віце-спікер. Стефанчук порахував, що нардепи від "ЄС" частіше їздили у відрядження, аніж "слуги". Він також закинув Климпуш-Цинцадзе, що у відрядженнях за кордоном вона провела 172 дні з 648 днів війни. Порахував також кількість відряджень інших депутатів "Євросолідарності" та зробив висновок: жодних утисків немає. Стефанчуку в "ЄС" відрізали: їхні депутати майже завжди їздили власним, а не державним коштом.

Отже, станом на зараз маємо черговий гучний внутрішньополітичний скандал, який радісно роздмухує кремлівська пропаганда, нові тертя з Угорщиною, проблеми з американськими консерваторами, які входять до Міжнародного демократичного союзу. І це лише частина проблем. Вони не забудуться завтра чи післязавтра, а матимуть негативні наслідки в довготривалій перспективі.

Чи винен Орбан? Основні версії заборони на виїзд Порошенка за кордон

ІПСО, в якій ворог міг би задіяти українських політиків, цілком імовірна, але історія з Орбаном, схоже, експромт. Ті, хто її придумав, зробили українцям ведмежу послугу. По-перше, угорська влада не лише паразитує на проблемах Європейського Союзу, але й живиться нашими помилками. Щоб викручувати руки Брюсселю ще сильніше. Depo.ua колись закликав українську владу не вступати в прямий конфлікт з Орбаном. Йому тільки цього й треба. Натомість нехай цією особою займається сам Євросоюз, у нього є важелі впливу. Приміром, стаття 7 Договору про ЄС, яка дає Європейській Раді призупинити певні права країни-члена через порушення взятих на себе зобов’язань. Після візиту до Будапешту президента Євроради Шарля Мішеля, Орбан пом’якшив позицію щодо допомоги Україні. Тобто, боїться гніву Брюсселю. Але поки Угорщину не позбавили частини прав, маємо пам’ятати, що з червня і до грудня 2024 року вона головуватиме в Раді ЄС. І це на тлі надскладних президентських виборів у США. Можна не сумніватися, що у Будапешті ще не раз згадуватимуть цю заяву СБУ.

По-друге, між Порошенком і Орбаном не було і немає гарних стосунків. За президентства Порошенка було ухвалено закони про освіту, про державну мову, які офіційний Будапешт використовував і використовує для спекуляцій на темі угорської меншини Закарпаття. Простіше кажучи, версія про таємну зустріч Порошенка та Орбана, вочевидь, придумана для того, щоб ніхто не шукав справжніх причини заборони його виїзду за кордон.

А їх видається кілька. Перша: українська парламентська делегація начебто мала у Польщі зустрітися з представниками партій, які після недавніх виборів заявили про формування коаліції. На відміну від Орбана, з Дональдом Туском у Порошенка хороші ділові стосунки. Припустимо, що в дуже важливому офісі на Печерську могли вважати таку зустріч перетягуванням на себе ковдри парламентською опозицією. Інакше кажучи, в Києві вважають, що говорити з Туском будуть тоді, коли він очолить уряд, і робитиме це не колишній президент, а нинішній. Чи уповноважені ним особи. Ще один варіант цієї версії – доки тривають переговори про розблокування українсько-польського кордону з діючим урядом, українська влада прагне обмежити політичні контакти з польською поки ще опозицією. Тому побачила небезпеку у зустрічах нардепів від "ЄС".

Друга версія: причину слід шукати в Америці. Як згадувалося вище, Міжнародний демократичний союз об’єднує представників консервативних сил, у тому числі американських республіканців. "Європейська солідарність" з 2020 року має в цій організації статус спостерігача. Днями низка ЗМІ повідомила, що Україна відправила до США декілька груп посадовців для налагодження контактів з республіканцями, насамперед трампістами. Очевидно, Порошенко і депутатки від "ЄС" до узгодженого в урядовому кварталі десанту не входять. А прізвища тих, хто увійшов, після цього гучного скандалу, мабуть, стануть відомі. То ж скандал ще матиме продовження, коли з членів делегації вимагатимуть звіт про проведені зустрічі та потрачені кошти.

Третя версія: причина у "невдалому" часі. Йдеться про загострення конфлікту між Офісом президента та військовим командуванням на тлі повільного контрнаступу наших оборонців на фронті та, навпаки, активного наступу на головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного з боку "слуг" у тилу. Depo.ua детально описував причини та потенційні наслідки цього. Не можна виключати, що винесення назовні думки щодо цих процесів, неузгодженої нагорі, вважається неприпустимим. Звісно, якщо така думка є, її можна донести в іншому форматі, наприклад, через інтерв’ю чи відеозв’язок, проте це матиме зовсім інший ефект, аніж під час особистих контактів із впливовими людьми на Заході.   

Ми повертаємося до довоєнних політичних розбірок?     

На жаль, ця історія вкотре продемонструвала, що життєвий термін домовленостей між українськими політиками дуже короткий. Нагадаємо: минулого місяця у селі Тур’я Пасіка на Закарпатті представники парламентських сил уклали декларацію, в якій проголосили, що наступні парламентські та президентські вибори відбудуться після війни. Але, крім цього, у документі, підписаному під патронатом наших партнерів з Євросоюзу, міститься низка зобов’язань. Одне з них стосується саме пропорційного представництва у міжнародних форумах. Схоже, після скандалу із забороною виїзду Порошенку стало зрозумілим, що принаймні цей пункт монобільшовики виконувати не поспішатимуть. То ж чому хтось має вірити, що буде інакше й щодо інших пунктів декларації?

Друге "на жаль" полягає в тому, що не тільки політично активних українців, а й Брюссель, Берлін, Париж, Вашингтон і так далі може непокоїти пояснення, надане СБУ. Доказів (чи хоча б красивого сценарію) ІПСО, яке начебто готувала росія, суспільству не надали. Якщо це проковтнуть, тоді таким же чином можна у подальшому скасовувати не лише поїздки за кордон незручних для влади політиків, а й різні заходи всередині країни. Залишаться тільки узгоджені. Інші потраплятимуть під тавро "ми протидіємо російській ІПСО". А ще від факту блокування виїзду нардепів після отриманого на це дозволу, а також від "пояснення" причини повіяло довоєнними розбірками. Це ж не вперше Порошенку забороняють їхати за межі України. 

Нарешті, третє "на жаль": чим більше подібних випадків демонструватиме українська влада цивілізованому світу, тим частіше у відповідь звучатимуть застороги щодо відповідності України демократичним цінностям. Та це, схоже, владу турбує менше, аніж те, щоб назовні виходила тільки офіційна позиція. Схоже, "слуги" з 2019 року звикли до свого тотального політичного домінування й не бажають від нього відмовлятися ні за яких обставин.