Всупереч Конституції: Як ДБР опинилося під п'ятою президента

Ухвалений Верховною Радою та вже підписаний президентом закон "Про Державне бюро розслідувань" з дня на день має вступити в силу. Але документ вже зараз викликає чимало нарікань.  Адже як і інші приклади турботворчості нової влади, закон має суттєві прогалини та недоладності, які вносять дисбаланс у систему. У подальшому це може потягнути за собою порушення прав і свобод громадян, інформує Depo.ua.

Монополія президента

Президент України за новим законом збільшить вплив на орган. Оскільки керівник ДБР призначатиметься головою держави, хоч і за поданням комісії після проведення конкурсу (представники Кабміну, президента та ВР будуть в її складі), а також звільнятиметься президентом за наявності підстав. При цьому заступники голови в ДБР призначатимуться за поданням конкурсної комісії, яка формується самим "бюро". 

Замість Секретаріату Кабміна роботою конкурсної комісії за новим законодавством має займатися ДБР. До складу Конкурсної комісії входять: три особи, визначені Президентом України за результатами відкритого конкурсу; три особи, визначені Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання і протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України. Якщо ДБР контролює роботу комісії, то це означатиме, що її контролюватиме сам директор. 

Важливо, що призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посади Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань, заступників Директора Державного бюро розслідувань та посад працівників апарату Директора Державного бюро розслідувань, здійснюється за результатами відкритих конкурсів, що проводяться конкурсними комісіями з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань, або у порядку переведення. 

Потрібно розуміти, що нове законодавство централізує владу в самому ДБР його директора. Який буде звітувати особисто перед президентом. Таким чином, Володимир Зеленський зможе отримати владу над цим органом. 

Монопольний вплив президента на ДБР дає підстави для побоювань, що у майбутньому Бюро може стати репресивним органом, що порушуватиме конституційні права громадян. 

Так, Конституційний Суд України  визнав неконституційним право Президента призначати директора ДБР. Суд дійшов такого висновку, розглядаючи один із проектів змін до Конституції, ініційованих президентом Зеленським з метою концентрації повноважень в своїх руках. Конституційний Суд зазначив, що "однобічне, незбалансоване розширення повноважень Президента суперечить засадничим положенням Конституції Україн і "може створити ризики безпідставного втручання у діяльність органів виконавчої влади, порушення конституційного принципу поділу державної влади, послаблення конституційних гарантій забезпечення прав і свобод людини і громадянина".

У парламенті вже говорять про необхідність доопрацювання закону і приведення його у відповідність до Конституції. Про це, зокрема, заявила фракція Порошенка "ЄС", яка планує подати проект змін до щойно підписаного Володимиром Зеленським закону про зміни щодо роботи ДБР. 

Втім, такі плани "ЄС" виглядають доволі сумнівно, оскільки навряд чи вдасться проштовхнути новий проект крізь щільний стрій "зеленої" монобільшості, яка не надто поблажливо пропускає "не свої" законопроекти. Тим більше, якщо вони стосуватимуться такої чутливої теми, як ДБР і монополії Зеленського щодо управління цим правоохоронним органом.

Політичні наслідки

Для нового  очільника органу, якого спочатку Зеленський призначить у якості виконувача обов'язків, оскільки певний час триватиме конкурсна процедура (наразі є інформація, що це буде голова Комітету ВР з правової політики Ірина Венедіктова), в майбутньому настануть гарні часи. Його повноваження всередині відомства збільшаться. Очільник ДБР зможе одноосібно керувати відомством і не ділитися повноваженнями із власними заступниками, як це було досьогодні - у нинішніх умовах за законом очільник ДБР Труба був змушений погоджувати свої рішення із заступниками, з якими у нього був конфлікт. 

Зараз очевидно, що зміна закону відбулася через невдоволення Зеленського роботою ДБР. "Бюро" не забезпечило гучних посадок. Той самий Пашинський, який отримав підозру від ДБР, опинився під арештом не за корупцію, а через стрілянину по Хімікусу. Справи проти Порошенка, в яких той проходить свідком, не рухаються. А остання гучна історія з "бракованими бронежилетами генерала Марченка" взагалі стала скандалом. 

Якщо говорити про Порошенка, то справи проти нього, швидше за все, не сильно і цікавлять Зеленського, оскільки несуть загрозу критики заходу. Натомість юрист Андрій Портнов, вплив якого у ДБР вважають серйозним, а також Ігор Коломойський дуже зацікавлені в розслідуваннях проти п'ятого президента. 

В той же час Зеленському навпаки не треба, щоб на ДБР впливав саме Портнов. Тому новий закон допоможе президенту вирішити задачу із позбавленням "влади" юриста над органом. І в цій історії майбутнє Труби, схоже, таки вирішене. І він не буде призначений повторно, хіба працюватиме виконуючим обов'язки до "пришестя" нового головного ДБРника.

Читайте також: Кінець Труби: Як Верховна Рада передала ДБР до рук Зеленського