Рада підклала сюрприз: Навіщо Зеленському референдум про олігархів

При цьому деякі із запрошених на президентську шашлик-паті свого часу працювали на телеканалах Козака-Медведчука, заблокованих рішенням Радбезу. Не виключено, що хтось із суботніх гостей Зеленського невдовзі навіть обійме посаду прес-секретаря президента, яке нещодавно залишила Юлія Мендель. Втім, зараз не про них, а про те, як у президента сушать голову, що ж робити після того, як народні депутати несподівано підтримали його закон про олігархів. Чого він зараз боїться найбільше. І чому після того, як закон про олігархів проголосують, проблем у Зеленського може стати ще більше.

Чому закона про олігархів ніхто особливо не боїться

Із цим законом, схоже, може вийти як із багатьма іншими, обіцяними під час виборів, та які зрештою мало що змінили. Тут варто згадати, для прикладу, скасування депутатської недоторканності, після чого відповідні органи якось втратили інтерес до "слуг народу". Єдиний гучний випадок – справа, в якій фігурував Олександр Юрченко. Та й то про неї вже давно нічого не чути. Чи прийняття закону про імпічмент, в якому прописана процедура, за якою відправити президента у відставку фактично неможливо. Чи закон про референдум, провести який успішно без зацікавленості влади також майже нереально.

Зараз і з президентського Офісу, і від парламентських "зелених" чуємо багато роз’яснень щодо закону про олігархів. Ось кілька останніх. "Слуга" Данило Гетманцев каже: проблема олігархату настільки масштабна, що загрожує національній безпеці, і тому реєстр заможних і впливових формуватиме Радбез. Тут відразу згадалася зустріч Зеленського з олігархами, яка відбулася у березні минулого року. Україна, запевнили учасники тієї зустрічі, є простором стратегічних інтересів для представників великого бізнесу, які планують тут жити й працювати. Що ж змінилося за рік, чому зараз влада вирішила, що крупні бізнесмени загрожують національній безпеці?

Або інша "слуга", Олена Шуляк, запевняє, що ні в кого бізнес не відбиратимуть і ні на кого тиснути не будуть. Просто окремим особам нададуть офіційний статус олігарха і накладуть на них певні обмеження. Один із потенційних "олігархів в законі" Ігор Коломойський прокоментував ініціативу колишнього бізнес-партнера, а нині президента -  глузує, що, може, нашиє собі на костюм зірку "Олігарх". Каже, що не бачить нічого страшного в тому, що опиниться у реєстрі, але якщо закон ухвалять у нинішній редакції. А от продавати активи не збирається.

Очевидно, що з Ігорем Валерійовичем солідаризується більшість тих, хто потрапляє під три з чотирьох критеріїв, прописаних у законопроекті. Чому? Поданий варіант закону не зобов’язує олігархів "скидати" свої медіа-активи. Раніше у мережі з’явився інший варіант законопроекту, який охрестили законом про віджимання ЗМІ. На Банковій той варіант назвали фейком. Чи була така норма і її викреслили після шквалу критики, вже не важливо. Власники ЗМІ і далі формуватимуть інформаційний порядок денний країни. Приміром, сьогодні на провідних телеканалах не чіпають Зеленського, а завтра той таки Коломойський або хтось іще із затаврованих антиолігархічним законом раптом почне просувати Разумкова, який, до речі, розкритикував закон про олігархів чи інше обличчя. А виборці мінливі у своїх настроях… Подейкують, Володимир Олександрович дуже нервує через це.      

Читайте також: Як закон про олігархів має забезпечити другий термін Зеленському

Чому піар на олігархах може завершитися провалом

Тиск на власників ЗМІ в різні способи ніхто не скасовуватиме. Однак навіть з огляду на те, журналісти яких телеканалів їли шашлик із Зеленським, можна припустити, що інформаційні рупори Коломойського, Ахметова і Пінчука не постраждають. Принаймні доти, доки не сваритимуться з владою. Тому депутати з орбіт цих бізнесменів (і не тільки їх) можуть підтримати закон про олігархів, адже для його реалізації у правовому полі потрібна низка інших законів, за які отримати необхідну кількість голосів буде куди складніше.

Ці законопроекти анонсували – зміни до антимонопольного законодавства, про політичні партії, закон про лобізм тощо – та коли вони з’являться і чи будуть схвалені, питання риторичне. Простіше кажучи, від того, що РНБО визнає понад десяток бізнесменів олігархами, для олігархів у короткотерміновій перспективі на гірше нічого не зміниться. Свій новий статус вони вже якось психологічно переживуть.

В той же час, широка підтримка парламентом антиолігархічного законопроекту стає проблемою для президента, бо на неї в ОП не розраховували. Там вже розробили потужну і довготривалу піар-кампанію: анонс закону президентом, критика, як виявилося, не остаточного тексту документу, поява самого законопроекту, масована підтримка спікерами, оголошений Зеленським намір винести питання про статус олігархів на перший всеукраїнський референдум, розмови про дочасні вибори парламенту, якщо той провалить голосування, навішування ярликів на політиків, які, за задумом організаторів піар-кампанії, мають обов’язково бути проти. Чи не вперше у владі Зеленського до чогось серйозно підготувалися, а не вирішили діяти за обставинами, і тут такий сюрприз. Про референдум оголосили, вже розуміючи, що в ньому, як в елементі тиску, скоріш за все не буде потреби. За інерцією.

Звісно, в разі підтримки депутатами ініціативи президента, стратегію можуть переписати, мовляв, олігархи злякалися, тому їхні люди в Раді проголосували "за". Однак таке пояснення виглядатиме непереконливим. Та найгірше – доведеться ділитися перемогою, (а значить і рейтингами) з усіма політсилами, які підтримають закон про олігархів. Можна не сумніватися: кожна з них казатиме, що лише завдяки їй у олігархів почалися важкі часи. Особливо коли монобільшість не проголосує повним складом. І це надзвичайний ризик і неприємний сюрприз для Банкової, де так розраховували на піарний ефект від цього закону.

Але ще не найбільший. Про складність реалізації нинішнього закону про олігархів без пакету інших вже йшлося, при цому якщо виборець не побачить швидкого виконання розпіареного закону, то почне підозрювати, що його тримають за лоха. До того ж навіть за наявності реєстру олігархів, який зможе почитати кожен пересічний громадянин, він отримуватиме і, наприклад, величезні платіжки за газ, електрику, опалення. Зараз зростання цін можна повісити на олігархів, яких народ і так не любить. Питання, на кого їх вішатимуть після того, як Зеленський відповість, що з усіма олігархами покінчено.