Як закон про олігархів має забезпечити другий термін Зеленському

Історичний документ на 13 сторінках опублікували на сайті Ради сьогодні вранці. Його номер – 5599, автор - президент України Володимир Зеленський.

Закон має почати працювати за пів року після набрання ним чинності (якщо депутати за нього проголосують, а це – окрема тема), а загальні часові рамки "деолігархізації" встановлено у 10 років.

Коротенько нагадаємо, про що йдеться в тексті закону, перш ніж перейти до аналізу. Отже, олігархом, згідно зі статтею 2 проєкту,вважатимуть фізичну особу, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті. Для цього вона має відповідати принаймні трьом із таких ознак одночасно:

1. брати участь у політичному житті;
2. мати значний вплив на засоби масової інформації;
3.  бути кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, який є суб'єктом природних монополій або монополістом на загальнодержавному ринку відповідно до закону "Про захист економічної конкуренції" та протягом року підтримує або посилює це становище;
4.  підтверджена вартість активів особи (і осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних громадян на 1 січня відповідного року. Цього року це 2 млрд 270 млн грн. (близько 81 млн доларів США) – доволі незначні як на олігарха гроші.

Під участю в політичному житті мається на увазі що особа:

1. є президентом України, головою Верховної Ради, першим заступником чи заступником голови ВР, народним депутатом, прем'єр-міністром, першим віце-прем'єром, віце-прем'єром, міністром, його першим чи "звичайним" заступником, керівником центрального органу виконавчої влади, який не входить до Кабінету міністрів, головою Служби безпеки України, Генпрокурором, головою Нацбанку України, керівником постійного допоміжного органу, утвореного президентом, його першим заступником, заступником;
2. є пов'язаною особою з переліченими вище посадовцями (це дуже цікавий момент, - як само пов’язаною і хто визначатиме ступінь зв’язку? Теж РНБО?);
3. обіймає посаду у керівних органах політичної партії;
4. фінансувала діяльність партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Вплив на ЗМІ означає, що особа є бенефіціаром чи контролером одного чи кількох масмедіа. Або ж до дня вступу закону в силу передала підконтрольний ЗМІ пов'язаній особічи особі, яка не володіє "бездоганною діловою репутацією", тобто тим, хто:

1. має непогашену судимість;
2. підпадає під санкції з боку України, інших держав (крім тих, які здійснюють збройну агресію проти України), об'єднань держав або міжнародних організацій;
3. входить до переліку пов'язаних із тероризмом або щодо яких застосовано міжнародні санкції;
4. вироком суду позбавлений права обіймати посади або займатися певною діяльністю;
5. неплатники податків, якщо сума несплати перевищує 100 мінімальних місячних зарплат;
6. намагається придбатиЗМІ за ціною, істотно нижчою від ринкової, або за кошти, джерело походження яких не є документально підтвердженим;
7. припускається грубих чи систематичних порушеньзаконів про ЗМІ, банки, фінансового, валютного, податкового законодавства, фінансового моніторингу, цінних паперів, акціонерні товариства і фондовий ринок.

Порядок перевірки особи на бездоганність має затвердити Нацрада з теле- радіомовлення. Окремі терміни їм законом не встановлені, тому коли це станеться – невідомо і незрозумілі часові рамки початку таких перевірок.

Визначатиме, хто є олігархом, РНБО, на чолі якої - президент України. До РНБО мають звернутися з поданням уряд, член РНБОУ, Нацбанк України, СБУ чи Антимонопольний комітет. Що раніше заважало боротися з олігархами тим самим СБУ і Антимонопольному комітету? Риторичне питання.

Рішення РНБО набирає чинності після видання відповідного указу президента України. От так все просто. Далі особу, яку РНБО записала в олігархи, заноситимуть до Радбезівського реєстру, який зможе почитати будь-хто. Олігархи, на думку Зеленського, мають боятися потрапляння в цей реєстр, адже їм доведеться подавати щорічні декларації. (А публічним особам – декларації в разі зустрічі з олігархами). Після ухвалення закону, завдяки журналістам-розслідувачам дуже скоро стане зрозуміло, чи перестали зустрічатися політики з олігархами, щоби щось "перетерти" і як вони тепер відзначатимуть дні народження, хрестини і решту свят.

Чи припиняться святкування днів народження президента і публічних членів його команди у колі наближених до олігархів осіб, про що нагадали Зеленському під час його останньої прес-конференції? Чи й далі ставатимуть гостями торжеств наших найбагатших співвітчизників керівники силових органів держави. Нарешті, чи припиниться (чи хоча б стане відкритою для суспільства) практика "таємних" візитів мільярдерів на Банкову, яка усталилася, будемо відвертими, не за цієї влади і навіть не за її попередників: подібної інформації у ЗМІ не бракувало завжди.

Втім, потрібних президенту і "слугам" осіб можуть просто не вписувати в олігархи, і тоді ні про що звітувати буде не треба.

Але повернемося до обмежень, пов’язаних із внесенням в реєстр олігархів. Такій особі буде заборонено:

1. здійснювати внески (прямо або через інших осіб) на підтримку політичних партій;
2. бути покупцем (бенефіціаром покупця) об'єктів великої приватизації.

Це й усе. Крім зауваження, що участь у великій приватизації можна брати і через осіб, що їх кінцеву пов’язаність із олігархом довести дуже складно, констатуємо розбіжність офіційного тексту законопроєкту з його ж неофіційними версіями. А саме з проєкту зникла заборона мати у власності чи чинити визначальний вплив на ЗМІ. Влада, схоже, вирішила за можливе залишити за олігархами один із найбільш потужних важелів їхнього впливу на ситуацію в країні: контроль над медіа, тобто інструмент масового промивання мізків обивателя. Нагадаємо, саме провідні телеканали країни найбільше доклалися до "електоральної революції 2019 року" і суттєво вплинули на думку виборця, що відкрило дорогу до влади і Володимиру Зеленському і його партії "Слуга народу". Хоча те, що норми стосовно ЗМІ суттєво пом’якшили, не означатиме, що влада відмовилася від бажання всіма правдами і неправдами влаштувати в кожне впливове ЗМІ свого смотрящого. Адже закон про олігархів і замислювався, скоріш за все, як спосіб взяти під контроль пресу, яка критикує чинну владу. У влади, нагадаємо, власних ЗМІ нема. Хотілося б, але для того, щоби їх утримувати, потрібен дуже великий ресурс. Тож можна спробувати домовитися із власниками.

Нагадаємо, найбільше впливових ЗМІ, зокрема, телеканалів, мають у своїх "скарбничках" Ігор Коломойський, Рінат Ахметов і Віктор Пінчук.

Було знято і норму, що забороняла олігархам брати участь в політичному житті, зокрема – балотуватися, бо це є прямим порушенням Конституції (нагадаємо, що за багатьма відомостями вона була). Але можливість прибирати політичних конкурентів в законі таки закладено – це заборона здійснювати внески (прямо або через інших осіб) на підтримку політичних партій. Далі, аналізуючи джерела наповнення виборчих фондів, можна буде знімати з виборів "неправильні" партії.

При цьому в законі не сказано про таку важливу річ, як зміцнення незалежності Антимонопольного комітету чи зміни до антимонопольного законодавства. Не передбачене й запровадження поняття цивілізованого лобізму.

Зате запроваджується, по суті, ручний режим боротьби з олігархами. Не з усіма, а з тими, в кого президент побачить відповідність переліченим вище критеріям. Вже лунає критика про те, що в закон закладено конфлікт інтересів, оскільки олігархи, або пов’язані з ними особи, можуть бути і в складі РНБО.

Президентський закон може допомогти президенту боротися з особливо неслухняними олігархами, усувати політичних конкурентів – своїх і своєї партії, і розпочати акцію по перерозподілу активів. Чи допоможе він Зеленському знищити таке явище як український олігарх? Здається, що на меті такого і не малося.

Наступне питання, чи проголосує за цей законопроект Верховна Рада. Логічно, що це теж упирається в олігархів - хто з мільярдерів і в якій ролі бачить себе у цьому проєкті. Деолігархізація (попри те, що справжнє значення цього поняття пересічний виборець може підміняти тим, що побачив серіалі) – одна з передвиборчих обіцянок Зеленського, тому влада закон протискатиме. А далі все залежатиме від результатів великих торгів. Деякі "слуги" вже заявляють – мовляв, подивимося, хто тепер з трибуни критикуватиме цей закон і ці люди посібниками олігархів і є. Не виключено, що це означає, що всі "слуги" погодилися проголосувати за цей закон. Це може підтверджувати нашу тезу про те, що закон про олігархів знаходиться в руках Коломойського.