Закон проти заперечення російської агресії: Як Сталін і Путін можуть розсварити "слуг"

Народні депутати хочуть заборонити публічні висловлювання із запереченням збройної агресії Росії. Ініціатива правильна, та чи здатні монобільшовики піти далі і саджати "ватних" політиків

Політичний оглядач
Закон проти заперечення російської агрес…

19 народних депутатів, переважно "слуг", зареєстрували під номером 4136 законопроект із довжелезною назвою "Про особливості державної політики щодо встановлення заборони для окремих категорій осіб публічних висловлювань щодо заперечення окремих міжнародних злочинів або виправдання дій їх організаторів, збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України, щодо заборони та обмеження взаємодії і зв’язків таких осіб з органами влади і посадовими особами Російської Федерації та незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України". Першим серед співавторів стоїть прізвище Єлизавети Ясько, депутатки з монобільшості. Світлину в компанії з нею та екс-головою ОП Андрієм Богданом нещодавно оприлюднив Міхеїл Саакашвілі. Інші співавтори-"слуги", як і Ясько, належать до неформальної групи "соросят" у "зеленій" фракції. Це важлива ремарка з огляду на те, що проходження цього законопроекту може наштовхнутися на низку перепон, у тому числі і з боку монобільшості.

Та для початку про саму законодавчу ініціативу. У пояснювальній записці до неї зазначається: мета документу - заборона поширення національними публічними діячами, посадовими особами, органами державної влади та місцевого самоврядування публічних висловлювань, що прямо або опосередковано містять ознаки визнання законності окупації Російською Федерацією, заборона участі національних публічних діячів в урочистостях з нагоди відзначення офіційних державних свят Російської Федерації, а також заборона заперечення окремих міжнародних злочинів – трьох геноцидів, що мали місце в Україні. Це - Голодомор 1932-1933 років, Голокост і депортація з Криму кримських татар у 1944 році. У прикінцевих положеннях пропонується доповнити статтю 2 закону "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" словами "та тягне за собою відповідальність, визначену законом".

Яка ж відповідальність передбачена законодавством за заперечення Голодомору? Коли у 2006 році Верховна Рада приймала закон про Голодомор, тодішній президент Віктор Ющенко пропонував запровадження кримінальної відповідальності, однак ВР прийняла м’який варіант документу. У грудні 2007 року Ющенко вніс до Верховної Ради проект закону, яким пропонував доповнити Кримінальний кодекс статтею, яка за публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні як факту геноциду українського народу, Голокосту як факту геноциду єврейського народу, а так само виготовлення і розповсюдження матеріалів із таким запереченням передбачала санкцію у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до двох років, а для службових осіб – позбавленням волі на строк до чотирьох років. Однак кримінальну відповідальність тоді так і не ввели.

До цієї ідеї повернулися вже за президентства Петра Порошенка. У 2016-17 роках було зареєстровано три схожих за змістом законопроекти, серед них і законопроект, яким пропонувалося ввести кримінальну відповідальність не лише за заперечення Голодомору, але й Голокосту та геноциду кримських татар, авторства групи депутатів на чолі з Георгієм Логвинським. Та жоден із них не прийняли. Вже у парламенті нинішньої каденції, у листопаді минулого року, позафракційна депутатка від "Свободи" Оксана Савчук запропонувала законопроект, яким пропонувалося карати тих, хто заперечує Голодомор, штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені службовими особами або якщо вони вчинені повторно, Савчук пропонувала карати позбавленням волі на строк до п’яти років. Але до сесійної зали її законодавча ініціатива не дійшла.

Таким чином, на сьогоднішній день у Кримінальному кодексі (КК) є стаття 442, в якій йдеться про покарання за геноцид і за публічні заклики до нього, але кримінальна відповідальність за заперечення Голодомору, Голокосту та депортації кримських татар не встановлена. У законопроекті Ясько та її співавторів пропонується внесення змін до КК, але коли і хто має їх ініціювати, невідомо. Тобто, знову маємо декларацію про наміри.

Та навіть у такій редакції законопроект здатний виставити "слуг" у негарному світлі. Можна припустити, що цей документ носить передвиборчий відтінок, адже його прийняття до дня місцевих виборів обіцяє збільшити прихильність частини виборців до "слуг". Однак є проблема: щоб законопроект Ясько пішов у плюс до рейтингу партії влади, його має одностайно підтримати вся монобільшість. Такої одностайності у "зеленій" фракції вже давно нема. Незалежно від того, це соціально-економічний чи ідеологічний законопроект. А коли у сесійній залі законодавча ініціатива Ясько провалиться, бо "слуги" не дадуть за неї необхідної кількості голосів, це стане потужним ударом по політсилі Зеленського. А таке цілком може статися. Наприклад, частина депутатів відмовиться голосувати під тим приводом, що такий закон завадить "миру на Донбасі".

І останнє зауваження: якщо йдеться не лише про піар перед виборами, а про щире бажання карати осіб, які заперечують російську окупацію Криму і частини Донбасу, Голодомор, Голокост і злочинну депортацію Сталіним кримських татар, тоді відразу після прийняття цього законопроекту потрібно внести зміни до Кримінального кодексу. Та чи вистачить для цього політичної волі у "слуг народу"?

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme