"Чи був Голодомор геноцидом": Музей Голодомору закликає змінити провокативну назву міжнародної конференції

Відповідне публічне звернення оприлюднене на сайті Музею голодомору, передає Depo.ua.

"Організовуючи онлайн- чи офлайн-заходи, формулюючи запитання та відповіді, пишучи та публікуючи статті із тем національного значення, зокрема про Голодомор-геноцид, кожен громадянин нашої країни повинен пильно та відповідально ставитися до пам’яті мільйонів убитих голодом українців", – йдеться у зверненні.

Українські дослідники Голодомору-геноциду публічно закликають Німецько-українську комісію істориків змінити назву дискусії. Як наголошується, така назва суперечить Закону України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", нівелює рішення Апеляційного суду міста Києва, є наругою над пам’яттю мільйонів та принижує українське громадянське суспільство, для якого геноцидна природа Голодомору є беззаперечним фактом.

"Риторичні запитання, які не констатують історичних фактів, у публічному просторі — це крок назад. Протягом десятків років навіть приватне обговорення теми злочину Голодомору було забороненим, не кажучи про дослідження, запис свідчень очевидців, збір артефактів і фотографій, встановлення пам’ятників та меморіалів", – наголосили у Музеї Голодомору.

Як ідеться у зверненні, історики відзначаюь, тепер, за 86 років після злочину проти українського народу, тема Голодомору перебуває у фокусі міжнародної політики, зокрема українсько-німецьких взаємин.

"Тривалий час українська діаспора та активісти обстоюють визнання Голодомору актом геноциду урядом ФРН. Бундестаг уже розглядав петицію з цього приводу, але 21 жовтня 2019 року відправив її на доопрацювання. Саме тому висловлення сумніву в такий напружений момент може призвести до непоправних наслідків", – наголошують дослідники Голодомору-геноциду.

Повідомляється, що історики Андреа Ґраціозі (Рим), Ярослав Грицак (Львів), Георгій Касьянов (Київ), Дарія Маттінґлі (Кембридж) та Мартін Шульце Вессель (Мюнхен) планують обговорення на таку тему, а також інші питання, пов’язані з Голодомором. Дискусія триватиме близько 90 хвилин і проводитиметься англійською мовою.

Позицію Музею голодомору підтримав і колишній голова Українського інституту національної пам'яті, а зараз народний депутат від "Європейської Солідарності" Володимир В'ятворич на своїй сторінці у Facebook.

"Чи можна уявити, щоб, наприклад, німецько-ізраїльська комісія істориків проводила публічний захід з назвою "Чи був Голокост геноцидом?". Причому провідним експертом з ізраїльського боку була б  людина, що не визнає Голокост геноцидом. Навіть якщо хтось би й наважився на таку провокацію, вона закінчилася б грандіозним скандалом. А її учасникам навряд чи після цього подавали б руку в порядному товаристві. Але коли йдеться про геноцид українського народу, то німецько-українська комісія істориків чомусь вважає за можливе анонсувати онлайн-захід "Чи був Голодомор геноцидом?", – зазначив він.

В'ятрович наголосив, що експерт, який представлятиме Україну на цьому заході, ставить під сумнів  геноцидний характер злочину Голодомору.

"If it was genocidal in character remains an open question which the German-Ukrainian Historical Commission wants to explore", - пишуть організатори цієї події, при цьому єдиним "провідним експертом" з українського боку названо Георгія Касьянова, який ставить під сумнів геноцидний характер злочину Голодомору. Голодомор визнаний геноцидом не лише Законом України і рішенням суду, а й парламентами 17 держав світу, включно з парламентами членів G7  США і Канади", – написав ексглава Українського інституту нацпам'яті.

Він зазначив, що такі провокації шкодять зусиллям наших дипломатів, які працюють над визнанням у світі Голодомору геноцидом українського народу.

"Безумовно, подібні провокаційні дії шкодять зусиллям української дипломатії з визнання Голодомору геноцидом іншими державами світу, в тому числі й Німеччиною. Я підтримую публічні звернення Музею Голодомору й Інституту дослідження Голодомору із закликом перш за все до членів комісії з українського боку змінити назву публічного заходу, не зневажати пам’ять мільйонів українців, убитих під час геноциду 1932-33 років і не підривати процес міжнародно-правового визнання Голодомору геноцидом українського народу", – написав В'ятрович. 

Нагадаємо, 22 серпня стало відомо, що вандали намагалися пошкодити скульптуру "Гірка пам'ять дитинства" на території меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору. Президент Володимир Зеленський засудив будь-які прояви неповаги до пам'яті мільйонів жертв Голодомору та закликав покарати винних у оскверненні пам'ятника.