Паспортна ідея Зеленського: Що варто вимагати у росіян за українське громадянство

Президент Володимир Зеленський вніс зміни до порядку набуття громадянства України іноземцями, які брали участь у захисті нашої держави, та громадянами Росії, які зазнали політичних переслідувань. З цією метою Кабінет міністрів має розробити невідкладний проект закону, спрямований на спрощення порядку набуття громадянства України особами, які входять до цих категорій. Також уряд повинен у тримісячний строк розробити проект закону України про порядок надання притулку. Крім того, планується забезпечити оптимізацію процесу розгляду заяв громадян Росії про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та прийняття в установленому порядку відповідних рішень. Особи, які захочуть отримати українське підданство, перевірятимуться СБУ, Державною міграційною службою, МЗС, дипломатичними представництвами та консульськими установами України. Тобто, всім документ з тризубом не даватимуть.

По учасниках бойових дій питань не виникає – вони заслужили. Що ж до другої категорії, то, з одного боку, рішення Зеленського має низку позитивних, у тому числі і піарних складових, але з іншого – без публічності у цьому питанні не обійтися. Якщо розглядати спрощення отримання нашого громадянства росіянами як відповідь на роздачу російських паспортів в ОРДЛО, тоді розпорядження глави держави має сенс. Утім відразу виникає кілька запитань. Перше – скільки буде бажаючих змінити підданство і хто ці люди. За російськими паспортами в Донецьку й Луганську черга також не вибудовується, але все ж охочих стати громадянами Росії вистачає. І якщо Києву не вдасться забезпечити у відповідь паспортизацію хоча б кількох десятків, бажано, знакових втікачів від кремлівського "щастя", в інформаційному плані ми пастимемо задніх.

Тут є ще один нюанс: хоча у російських опозиціонерів удома життя не цукор, вони плекають надію на політичні зміни, намагаються кандидувати у виборні органи, що їм робити заважають. А отримання українського громадянства закриє їм і ці можливості.

Також слід розуміти, що російське законодавство не передбачає автоматичну втрату підданства у випадку прийняття іншого. Тобто, всі ці люди залишатимуться громадянами Росії, хоча й напишуть заяви про вихід з громадянства. Тут можна згадати скандали із нардепом-"свободівцем" Юрієм Левченком чи мером Одеси Геннадієм Трухановим, які є громадянами нашої держави, але на Росії на це не зважали. Простіше кажучи, росіяни, які набудуть українського громадянства, залишаться і громадянами Росії. В Україні ж існує єдине громадянство (стаття 4 Конституції). Тож виникне питання, чи зможуть неофіти балотуватися в депутати або ж брати участь у виконавчій владі. Якщо на роботу в органах державної влади подвійників з країн ЄС чи США у нас закривають очі (і то не завжди, доказом чого можуть бути американка Уляна Супрун чи литовець Айварас Абромавічус, яким регулярно нагадують про їхнє рідне підданство), то до вихідців із країни-агресора увага суспільства буде особливою. Як особливою вона була і за президентства Петра Порошенка, який теж надавав громадянство росіянам.

Тому за сьогоднішнім рішенням Зеленського, аби не спустити його ініціативу у свисток, має бути кілька наступних. Перше – потрібно розуміти, навіщо нам росіяни-втікачі. Просто пересидіти Путіна в Україні, чи бути корисними державі-рятівниці. Особи, які зазнають політичного переслідування на Росії – це політично активні люди, переважна більшість має гарну освіту і медійну історію. Тому їх потрібно залучати до медіа-проектів у відповідь на гібридну війну Росії проти нас. Згода на це має входити в пакет документів при отриманні громадянства. До того ж, у Зеленського хочуть створити телеканал, який транслюватимуть на окуповані території, от нехай нові піддані розповідають там правду про Росію Путіна.

Друге – можна розглянути варіант формування в Україні політичного руху з росіян-опозиціонерів, такого собі уряду Росії в екзилі, який продукуватиме і видаватиме в інформаційний простір політичні заяви, заклики, одним словом – працюватиме на повалення режиму Путіна з Києва. Але при такому сценарію цим людям доведеться забезпечувати охорону від "петрових" і "боширових". Аби не повторилася історія з убивством Дениса Вороненкова у березні 2017 року.

Тобто, просто піаритися на спрощенні отримання громадянства росіянами, яких переслідують вдома, непродуктивно. Для них потрібно знайти заняття, аби вони не лише почувалися тут у безпеці, але й діяли на користь нашої держави.