Остання надія Степанова: Чи допоможуть блогери зупинити пандемію ковіду міністру охорони здоров'я

На київському ринку PR - пожвавлення. "Барін приїхали – новий заможний клієнт", - повідомив політолог Віктор Таран.

Отже, якщо якийсь високий чиновник замовляє собі піар-кампанію, у нього може бути кілька мотивів.

1. Його збираються звільняти з посади.
2. Він хоче піти на підвищення.
3. Ситуативно необхідно відбиватися від критиків та недругів.
4. Потрібно пропіарити себе на тлі якоїсь суспільно-важливої теми.
5. Нагати про своє існування, щоб народ бува не забув про такого чиновника.

Останній варіант відпадає – про міністра Степанова громадяни переважно знають, бо він дуже часто коментує ситуацію з коронавірусом. Також відразу можна відкинути і мотив підвищення по службі. Та й звільняти очільника МОЗ, судячи із заяв "слуг", поки не збираються. Принаймні, як вони кажуть, до завершення кампанії зі щеплення населення від коронавірусу, змінювати керівництво міністерства, відповідального за це, не варто. Тобто, якщо вакцинація у нас відбуватиметься сьогоднішніми темпами, то Степанов має шанс пересидіти в кріслі навіть президента. Коли ж без жартів, то очевидно Максим Володимирович зібрав на собі ще не весь негатив, тому йому дадуть можливість певний час попрацювати. А далі – владі потрібен громовідвід. І у Степанова чи не найбільше шансів на нього перетворитися.

Якщо очільник МОЗ затіяв відбілювання свого іміджу шляхом залучення лідерів громадської думки, тоді мають бути обрані конкретні вороги, яким діставатиметься за критику "барина", як назвав його політолог Таран, і хтось, на кого треба перекинути відповідальність за "баринові" провали. Тому буде цікаво подивитися, з кого ж робитимуть цапа відбувайла. Бо заяви на кшталт "вакцинацію зривають лобісти російського Спутника V"  - неконкретні, потрібні прізвища. Та й на подібні заяви мала б реагувати СБУ, вирахувавши, хто ж це у нас просуває вакцину країни-агресора.

Днями провину за повільне вакцинування міністр перекинув на місцеву владу. Каже, "Міністерство охорони здоров'я забезпечило вакцинами, забезпечило навчання, іншими ресурсами, оплатою праці цих мобільних бригад. Дали відповідний алгоритм". Але, як повідомив віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, через додаток "Дія" на щеплення записалося 284 з лишком тисячі охочих. Для сорокамільйонної держави - крапля в морі. А ще – показник низької довіри до влади.  

І з іншого боку, небагато хто з цих 284 тисяч вірить, що встигне отримати щеплення хоча б до осені...

Тож уявимо, що міністр Степанов усвідомив помилки і вирішив провести медіа-кампанію на підтримку вакцинації. Тобто, експерти, блогери та інші особи мають формувати громадську думку на користь щеплення. Насправді, це був би абсолютно правильний крок. Але починаючи з грудня минулого року чи хоча б із січня. А не зараз, коли внаслідок значної кількості помилок і МОЗ, і уряду не дала належного ефекту навіть публічна вакцинація президента. Хоча у багатьох країнах щеплення перших осіб мало мобілізуючий ефект для громадян.

Чи буде ефективною для Степанова кампанія, про яку написав Таран? Скоріше, навпаки. Тепер критики міністра уважно відстежуватимуть позитивні публікації про нього, авторів цих публікацій піддаватимуть остракізму, а очільника МОЗ критикуватимуть з подвоєною силою. Виправити ситуацію здатен лиш він сам. І для цього не потрібно витрачатися на піарників і блогерів, вони не здатні покращити роботу Міністерства охорони здоров'я, чи ставлення до її очільника, скільки б заяв чи дописів у Фейсбуці вони не зробили. Адже за рік після введення в Україні першого локдауну суспільство так і не зрозуміло, чи є у влади план, як зупинити поширення коронавірусу. Тобто, якісь дії є, проте це не стратегія, а радше реакція на подразник. Приміром, не виключено, що у нас і досі не було б вакцини, навіть індійської, якби всі не шпетили Степанова.  

І, останнє. У нас завжди вистачало піар-міністрів, які починали свою роботу на посадах із залучення лояльних лідерів суспільної думки. Це допомагає в інформаційній протидії опонентам, але за кількох умов. По-перше, якщо громадські активісти і блогери розділяють ідеологію чиновника, з яким працюють. Яскравий тому приклад - Уляна Супрун. Її підтримували громадські організації, що просували ідею проведення в Україні медичної реформи. Коли група підтримки працюватиме лише за гроші, результат буде нульовий.

А, по-друге, ефект можливий, коли це не просто відбілювання іміджу чиновника або атаки на його недругів. Скільки б не писали чи не говорили, що Степанов - молодець, народ від цього щеплюватися не побіжить. І вакцин для тих, хто бажає щепитися вже зараз, від цього більше не стане. Куди більше сенсу буде, якщо у медіа-кампанії на підтримку вакцинації взагалі не згадуватимуть ні про міністра, (який шукав-шукав вакцину для України, і нарешті знайшов ту, якій українці не дуже довіряють), і не про головного санлікаря Віктора Ляшка, (котрий цією вакциною щепився так, що на своєму прикладі підтвердив - можна захворіти на ковід і після щеплення). Тобто, там не буде нікого з влади.

Та от проблема, чи потрібна така медіа-кампанія нашим піар-урядовцям…