Недокорупціонер: Як Ситника зробили ручним ще на два місяці

Рівненський обласний апеляційний суд не зміг розглянути справу про незадекларований елітний відпочинок Артема Ситника на Рівненщині. Директор НАБУ не явився, а суддя взяв самовідвід

Недокорупціонер: Як Ситника зробили ручн…

Сьогодні обласний апеляційний суд у Рівному мав розглянути важливу справу, від якої залежить майбутня кар'єра директора НАБУ. Це апеляція Артема Ситника на рішення Сарненського суду Рівненської області щодо його елітного відпочинку. Ще у вересні суд першої інстанції визнав його винним у справі про відпочинок за чужий рахунок на території мисливського угіддя "Поліське - Сарни". Її суть в тому, що Ситник з 2017-го по 2019-й рік п'ять разів відпочивав в угідді. За кожен уїк-енд було заплачено в середньому близько 100 тисяч гривень, але за директора НАБУ платив Микола Надейко, який тепер є свідком у цій справі. Ситник же не відображав витрати в своїй декларації.

Читайте також: Справа Ситника: В чому суть скандалу навколо директора НАБУ

Якщо рішення Сарненського суду вступить в силу, директору НАБУ має сплатити 3400 гривень штрафу, але не зможе більше обіймати свою посаду через потрапляння в реєстр корупціонерів. Саме тому Ситник і подав апеляцію, хоча на сьогоднішнє засідання особисто не приїхав. Адвокат директора НАБУ в залі суду сказав, що Ситник наполягав на відеоконференції, але суддя Олег Полюхович це не підтвердив, а далі взяв і оголосив про самовідвід. У своїй заяві Полюхович прописав причину, яку озвучив присутнім. Мовляв, у справі Солом'янського суду від грудня 2015 року йдеться про слідчі дії, які проводилися детективами НАБУ в приміщенні Полюховича. Йдеться про затримання голови Здолбунівського районного суду Олега Плеваки та обшуки в кабінеті Полюховича, які відбувалися в той час, оскільки НАБУ перевіряло причетність судді до корупційної справи. 

"Таким чином, не може бути забезпечена неупередженість судового розгляду", – уточнив суддя.

Рівненський обласний апеляційний суд прийняв самовідвід, оскільки існує конфлікт інтересів та обставини, які можуть стати причиною необ'єктивності Полюховича. Тепер матеріали будуть передані до канцелярії для повторного здійснення автоматизованого розподілу справи. Враховуючи завантаженість наших судів, а також резонанс "справи Ситника", наступний розгляд апеляції може відбутися десь за два місяці. Суддю Полюховича можна зрозуміти. Справа Ситника – досить резонансна, в якій перетинаються інтереси багатьох груп впливу, включно із владою.

Таким чином, Артем Ситник продовжує бути підвішеним, оскільки знаходиться в своєрідному статусі "недокорупціонера". Ніби й винен, оскільки є рішення Сарненського суду, і може втратити посаду, але й апеляція не розглянута, що залишає йому шанси. Та головне в цій історії те, що в таких умовах Ситник стає своєрідним інструментом в руках ляльководів, які теоретично можуть мати вплив на судову систему і здатні вирішити всі проблеми директора НАБУ. А Ситник останнім часом і справді корисний для нової влади. 

Після зустрічі з Володимиром Зеленським НАБУ і САП увійшли в своєрідний турборежим. Щотижня з'являються нові гучні справи, проводяться обшуки, вручаються підозри. І стосується це досить впливових людей, бізнесменів калібру Садового, Жеваго, Дубневича, Святаша, Бахматюка. Наприклад, саме НАБУ дала хід справі щодо рефінансування VAB Банку і кредиту НБУ в 1,2 млрд. І бюро Ситника активно працює над нею не дивлячись на конфлікт інтересів між ним та Олегом Бахматюком, що вже ставить під сумнів дії НАБУ. Конфлікт полягає в тому, що Надейко, який оплачував відпочинок Ситника в угідді Поліське - Сарни, є радником сестри Олега Бахматюка. 

Взагалі, парад підозр крупним бізнесменам і впливовим людям є своєрідним прикриттям для окремих діячів нової влади, які маскують за посадками переділ майна в країні. "Дзеркало тижня" вже писало, що головним гравцем на цьому своєрідному "рейдерському" полі може бути голова ОП Андрій Богдан, який статтю видання не спростовував. Його правою рукою нібито є керівник НАБУ Артем Ситник, зокрема й завдяки своєму підвішеному стану через програний суд першої інстанції, про що ми розповідали вище. Бо вирішити його проблеми, мабуть, здатні лише на Банковій. Третьою складовою для переділу майна є АРМА (агенство реструктуризації та менеджменту активами). Суть схеми доволі проста: відкривається кримінальне провадження, вручаються підозри, створюється інформаційний шум, а потім рішенням детектива НАБУ відбувається арешт активів і передача їх в АРМУ для продажу. Як правило, активи можуть продаватися задешево. Корупційні ризики продажу їх "своїм людям" ніхто не скасовує. 

Відповідно, зараз зацікавленій стороні дуже вигідно тримати Ситника в підвішеному стані, оскільки так набагато легше домогтися від директора НАБУ потрібних результатів у гучних провадженнях. Апеляція затягується, а хтось може навіть обіцяти вирішити всі проблеми з корупційною історією, наявність якої сама по собі теоретично унеможливлює вихід директора НАБУ з-під контролю. Цей момент слід розуміти, оскільки НАБУ – це досить важливий орган, який фінансується з державного бюджету. І який створювався для боротьби з корупцією і має бути незалежним. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme