Справа Ситника: В чому суть скандалу навколо директора НАБУ

Нетрадиційний до того часу для України правоохоронний орган, "заточений" на боротьбу з корупцією, було створено у 2015 році з благородною метою – викорінення цього ганебного явища. За майже п'ять років існування структури подолати корупцію в повній мірі, на жаль, не вдалося, хоч у НАБУ дуже старанно відпрацьовували гроші платників податків.

При цьому саме НАБУ неодноразово потрапляло у корупційні скандали і ставало об'єктом звинувачень у виконанні політичних та комерційних замовлень. А нині Бюро взагалі переживає поворотний момент своєї історії, коли перший і поки що незмінний його директор Артем Ситник може бути вигнаний зі своєї посади з ганебним тавром "корупціонер".

Depo.ua нагадує основні віхи справи, через яку кар'єра Ситника може раптово обірватись, якщо його офіційно  внесуть у реєстр корупціонерів.

Відпочинок Ситника

Мальовнича Рівненщина. Кілька років поспіль голова Національного антикорупційного бюро України Артем Сергійович Ситник відновлював сили на тутешній елітній базі відпочинку. 

Вподобаним місцем розваг антикорупціонера стало мисливське угіддя "Поліське - Сарни". Угіддям володіє Юркевич Олександр Романович, колишній помічник народного депутата України 4 і 6 скликань Шершуна Миколи Харитоновича (Блок Литвина), колишнього глави Держкомітету лісового господарства України.

Як пише Страна, оплачував задоволення родини голови НАБУ на Рівненщині такий собі Микола Надейко, який, власне, і розповів прокуратурі ці факти. За словами свідка, за період з 2017 по 2019 рік голова Нацбюро відпочив в угідді п'ять разів. За кожен уїк-енд було заплачено в середньому близько 100 тисяч гривень.

Оплату повністю на себе брав Надейко, який видавав гроші не тільки на проживання в готелі, а й на їжу і дорогі розваги.

Посередником між Ситником і Надейком виступав дядько останнього, Микола Клевак. Він буцімто виконував будь-які прохання Ситника, замовляючи продукти і плануючи йому розваги, домовлявся з персоналом готелю про додаткове обслуговування важливого гостя.

Як з'ясувалося, харчувався головний "по боротьбі з корупцією" непогано: на стіл подавали ковбаси, сири, солодощі, коньяк Hennessy, віскі Chivas Regal, горілку Grey Goose. При цьому всі делікатеси поставлялися в обхід офіційної кухні. Їх привозили з-за меж готелю, щоб не залишилося відповідних чеків.

В останній же відпочинок гості нібито розбили два квадроцикли марки Bagi BRP 1000, середня ціна за одну одиницю такої техніки – 8,5 тисяч доларів. За ремонт зламаних квадроциклів Надейко з власної кишені заплатив близько чотирьох тисяч доларів.

Провал Ситника

Про все це Микола Надейко розповів прокурорам під протокол, а сам протокол незабаром потрапив до журналістів. 

Головним проштовхувачем справи Ситника в бік суду був тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко, який, власне, першим і повідомив про можливий склад корупції у діях Ситника – адже отримання подібного роду подарунків має бути задеклароване. Чого головний "набуїн" не зробив.

Він, звісно, мав можливість надати документи для спростування версії Надейка – квитанції чи інші фінансові документи, які б підтверджували самостійну оплату директором НАБУ відпочинку його родини на Рівненщині. Але зробити цього не зміг.

Тож незабаром Сарненський суд Рівненської області визнав директора НАБУ Артема Ситника винним у корупційному правопорушенні, оскільки вартість відпочинку перевищує встановлені законом обмеження щодо отримання подарунків.

Згідно з рішенням, Ситник повинен сплатити 3400 гривень штрафу, а головне – не зможе обіймати посаду директора НАБУ після внесення до реєстру осіб, що вчинили корупційні правопорушення.

Але набрання рішенням суду законної сили було відтерміновано до моменту розгляду справи в апеляційному суді Рівненської області, куди подав скаргу на рішення суду першої інстанції адвокат підозрюваного.

Власне, сьогодні, 22 листопада 2019 року цей розгляд і має відбутись. А вже за наслідками такого розгляду, якщо апеляція залишить рішення Сарененського суду в силі, прізвище Ситника внесуть до реєстру корупціонерів, і це дасть можливість розірвати з ним контракт достроково.

Поліграф для Ситника

Напередодні апеляційного розгляду виданню OBOZREVATEL вдалося поспілкуватись з тим самим Миколою Надейком, який і оплачував елітний відпочинок директора НАБУ і більше дізнатись про обставини цієї справи з перших вуст, передає Depo.ua.

Він розповів, що спочатку його викликали у прокуратуру по зовсім іншій справі – щодо можливого втручання Артема Ситника у вибори в США. Під час розмови дали прослухати аудіофайл, на якому Надейко та Ситник обговорювали, як останній допомагав під час виборів Хілларі Клінтон. Говорилося про амбарну книгу і про Пола Манафорта. Як свідок Надейко підтвердив факт розмови.

Незабаром в Рівненській області обласне управління захисту економіки, за його словами, проводило слідчі дії на тій самій базі – досліджували бухгалтерські книги, фінансові документи по перебуванню Артема Сергійовича та його родини на цьому відпочинку. "Вилучили бухгалтерські документи, проводили розслідування, а потім поліція передала цю справу до Сарненського районного суду. Справа стосувалася відпочинку Ситника і того, що він за свій відпочинок не заплатив", – говорить свідок журналістам.

Він також повідомив, що з Ситником був знайомий десь з 2016 року: "Ми з ним потоваришували. Я разів 5, якщо не помиляюсь, допомагав йому з цим. Організовував відпочинок, скажемо так. Йому і його сім’ї... Коли мене викликали на допит в Генпрокуратуру, у мене була розмова з Ситником. Я йому сказав, що мене викликають до прокуратури. Він мені сказав, що нас просто хочуть посварити, щоб я не переймався цим".

За словами Надейка, більше він з Ситником не зустрічався. Але бачився з його представником, передав прохання Ситника зустрітись і прохання змінити свої покази. Але цього робити Надейко ніби не збирається. Більше того, заявляє, що готовий пройти детектор брехні. І запросив Артема Ситника до нього приєднатись.

Політичні танці Ситника

Артем Сергійович Ситник, до того як стати широко відомою через свою неоднозначність постаттю в українській політиці, працював начальником відділу в прокуратурі Київської області, а після звільнення з прокуратури – мав адвокатську практику.

В 2015 році, коли створювалося НАБУ, йому вдалося переконати конкурсну комісію, що він буде найкращим борцем з корупцією і зможе виконати всі покладені на нього завдання.

Ставши директором НАБУ, Ситник чимало уваги приділяв власному позиціонуванню у медіа.

Великий гучний скандал навколо Ситника розгорівся, коли замість Гілларі Клінтон президентом США став Дональд Трамп. Виявилося, що директор НАБУ опинився в колі осіб, яких почали підозрювати у втручанні в американські вибори. 

Йшлося, зокрема, про злив у публічний простір "чорної бухгалтерії" Партії регіонів (так званої "амбарної книги") в якій нібито містився і підпис Пола Манафорта – американського політтехнолога, який на той час очолював передвиборний штаб нинішнього президента США Дональда Трампа.

Але Гілларі компромат на Манафорта не допоміг перемогти Трампа, хоч Манафорт і опинився зрештою у в'язниці. Але в Україні цей скандал коштував дорого багатьом причетним. Майже всім, окрім Ситника, який залишився на посаді директора НАБУ, хоча поряд "лягли" навіть такі фігури як посол США Марі Йованович.

З новою владою, до речі, у Ситника спочатку були певні "непонятки". Але останнім часом йому, здається, вдалося переконати голову Офісу президента Андрія Богдана у своїй корисності. 

Також НАБУ просуває справу VAB Банку, що стосується кредиту НБУ на 1,2 млрд. Навіть попри те, що в справі є конфлікт інтересів між Олегом Бахматюком та Артемом Ситником, що вже ставить під сумнів дії НАБУ. 

Читайте також: Економічна модель Андрія Богдана: Новий дерибан майна в країні.