Закрити очі на проблеми: Чи вдалося Зеленському та Дуді перезавантажити стосунки між країнами

Дуда та Зеленський обійшли скандальні теми у двосторонніх стосунках та зуміли продемонструвати наявність спільних інтересів України та Польщі, які можна реалізувати у взаємовигідних проектах. Що, втім, зовсім не означає, що проблеми між країнами кудись зникли

Закрити очі на проблеми: Чи вдалося Зеле…

Після візиту польського лідера до Харкова у 2017 році, який тривав заледве декілька годин і проходив у вельми прохолодній атмосфері, цьогорічні триденні відвідини України Анджеєм Дудою могли б потішити масштабом і кількістю взаємних компліментів.

Хоча напередодні цих відвідин ситуація склалася достатньо драматична. Бо, з одного боку, польський президент ніби як демонстрував бажання докорінно змінити риторику українсько-польських стосунків, Натомість, з іншого боку, "мертві не відпускали живих" - і скандал довкола "відцензурованої" поляками меморіальної таблички на горі Монастир знову міг повернути розмову у русло взаємних звинувачень, образ і підрахунку покійників.

Втім, цього не трапилося. І кращим свідченням цього факту є спільна заява двох президентів, прийнята з результатами візиту.

У якій наявні наступні кілька моментів, ключових для двосторонніх стосунків. По-перше, сторони знову заявили про "стратегічне партнерство" між країнами. Подібних заяв Варшава не робила впродовж тривалого періоду. По-друге, Польща виявила інтерес до участі в міжнародній платформі з деокупації Криму. І, по-третє, Київ та Варшава погодилися врегулювати суперечливі моменти українського закону про освіту. І оскільки "засади функціонування шкіл польської меншини в Україні та шкіл української меншини в Польщі будуть врегульовані окремою угодою" - можна припустити, що йдеться про якесь компромісне двостороннє рішення. Яке у перспективі може стати зразком для аналогічних угод між Україною та Угорщиною та Румунією. Польща також підтримала "поглиблення співпраці України з ініціативою "Тримор’я". Ця ініціатива — як і українська міжнародна платформа з деокупації Криму — амбітний проект, суть якого дотепер чітко не вербалізована. Але готовність Варшави залучати Київ до регіональних геополітичних ініціатив не може не тішити.

А от обіцяні економічні угоди вийшли не надто масштабними. У спільній заяві президентів була зафіксована "необхідність подальшої співпраці в енергетичній сфері задля зміцнення енергетичної безпеки в регіоні та Європі в цілому".

Співпраця ця на даний момент була реалізована у двох практичних результатах. Перший із них — це договір про нерозголошення потенційним покупцем конфіденційної інформації про об’єкти приватизації, укладений між Фондом держмайна і польською PGNiG. Який не значить рівним рахунком нічого, окрім того факту, що інформацію про об'єкти приватизації надаватимуть і представникам польської компанії.

Другий, більш практичний результат полягає в тому, що PGNiG та українсько-американське підприємство Energy Resources of Ukraine підписали інвестиційний договір про виконання спільного пошуково-видобувного проекту на території України. Початок робіт ніби як планується на перше півріччя наступного року

Попри всю комунікаційну та іміджеву важливість подібної угоди, слід відзначити, що практичні результати від неї навряд чи стануть відчутними в якомусь недалекому майбутньому. Причини того чисто економічні — оскільки зараз, при наднизьких цінах на газ і нафту, розвідка і розробка нових свердловин в Україні, скоріше за все, буде економічно невигідною.

Загалом, президенти продемонстрували, що в України та Польщі є спільні економічні інтереси, а суперечливі історичні моменти цілком можна обійти. Але той факт, що президент Дуда їх може і хоче обходити, зовсім не означає, що так само налаштовані і всі інші політики та посадовці із "Права і справедливості". Більше того, судячи з критики Дуди в право-консервативних польських виданнях за надмірне "українолюбство", його позиція цілком може виявитися своєрідним "дисидентством" стосовно лінії його партії.

Тому, попри цілком успішні двосторонні переговори, існує ненульова ймовірність того, що ближче до виборів у Польщі знов згадають про Волинь та звірства УПА. Так само як українські праві партії на Галичині згадають про звірства Армії Крайової. Звичайно, подібний інформаційний продукт буде орієнтований на внутрішню аудиторію обох держав. Але шкоди двостороннім стосункам він, як то показує багатолітня практика, все одно може завдати.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"