Лукашенко з ядерною бомбою: Як путін лякає Європу і до чого тут Китай

Заяву путіна про домовленість із лукашенком щодо розміщення в Білорусі тактичної ядерної зброї Україна і цивілізований світ сприйняли як чергові погрози та порушення міжнародного порядку, відреагував на слова хазяїна кремля й Пекін. Спробуємо розібратися, чи вдасться світовій спільноті зупинити чергову безумну авантюру путіна.

Китай не "за", але й не "проти", а США реагують стримано

Почнемо саме з реакції китайської влади. Офіційна представниця МЗС КНР Мао Нін зазначила: "У січні минулого року лідери держав, які мають ядерну зброю, виступили зі спільною заявою, в якій говорилося, що неможливо виграти або вести ядерну війну. У заяві наголошувалося, що слід уникати воєн між державами, які мають ядерну зброю, і знижувати стратегічні ризики". Її слова дехто витлумачив так, ніби Китай дорікає росії. Насправді це дворушництво, яке китайський уряд демонструє протягом усього часу російської агресії проти України.

По-перше, пані дипломат чомусь не уточнила, що згадана нею заява п’яти ядерних держав – постійних членів Радбезу ООН підписана і росією. І що тільки росія з числа підписантів порушує взяті на себе зобов’язання. Серед них – відданість Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Процитуємо ту частину документу, яку рф неодноразово порушила ядерними погрозами: "Ми знову заявляємо про актуальність раніше зроблених нами заяв про ненацілювання і підтверджуємо, що наша ядерна зброя не націлена одна на одну чи будь-яку іншу державу".

По-друге, путін розповів про наміри розмістити ядерну зброю в Білорусі через три дні після завершення візиту Сі Цзиньпіня до Москви. Можна припустити, що путін обговорював зі своїм гостем це питання і якщо таку заяву зробив, значить, міг отримати підтримку своїх планів. У цьому контексті також не варто забувати про недавній вояж самопроголошеного президента Білорусі лукашенка до Пекіну. Напрошуються підозри, що намір росії наблизити ядерну зброю до кордонів країн НАТО – це спроба натиснути на європейських членів Альянсу, налякати їх, і ця спроба могла бути узгоджена з китайською владою. Кремлівці, налякавши європейців тактичною ядерною зброєю у болотах Білорусі, прагнуть зменшити військову допомогу Україні, а китайці, скоріше за все, вивчають реакцію колективного Заходу, щоб зрозуміти, де у його єдності слабкі місця. Зараз Пекін і Москва в союзі, тому заяви китайців, навіть якщо вони на перший погляд здаються менторськими щодо кремлівців, доречно розглядати просто як елемент спільної гри.

А от на Заході в оцінках планів путіна майже одностайні – росія вкотре демонструє неповагу до міжнародного права. "Розміщення в Білорусі російської ядерної зброї означало б безвідповідальну ескалацію і загрозу європейській безпеці", – зазначив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. І додав: Євросоюз готовий відповісти на ескалацію подальшими санкціями. Засудили рішення путіна Німеччина, Франція та інші країни. У той же час реакція Пентагону була стриманою: заяви з Кремля чують, ознак того, що росія готова застосувати ядерну зброю, не бачать.

Стриманість американців зрозуміла: вони занепокоєні діями Москви, проте не дозволяють собі зайвих емоцій, щоб не грати на руку путіну, який сподівається сколихнути панічні настрої серед європейців. Переляк Європи – останній козир бункерного діда у нинішній війні. Тому оцінювати його заяви треба холоднокровно. По-перше, путін поставить в Білорусі свої ядерні боєголовки незалежно від того, скільки країн його за це засуджує. Він планував це зробити ще у 2021 році. Зараз згадав про відкладену страшилку. По-друге, скоріш за все, має місце гра у проекцію сили. З військової точки зору неважливо, де на складі лежатиме ТЯЗ –у російському Брянську чи у білоруському Пінську. Це добре розуміють і світові лідери. Тому головне для Штатів і їхніх союзників зараз – зберегти глобальну підтримку військової допомоги Україні. Про це, серед іншого, йтиметься на "Саміті за демократію", який триватиме у Вашингтоні протягом тижня. А відволікатися на чергові ядерні залякування путіна і лукашенка – грати за правилами, які нав’язує кремль.

Це не означає, що потрібно взагалі мовчати. Реагувати потрібно, але нелінійно. Непогано виглядає реакція України, яка вимагає негайного скликати Радбез ООН. Хтось, особливо після оприлюднення доповідей моніторингової місії ООН в Україні, скаже: беззубі Організація об’єднаних націй та її Радбез жодного рішення, здатного вплинути на країну-терористку, не приймуть. Так, але під час засідання цікаво буде подивитися на дії китайської сторони. Одна справа – зробити заяву від імені МЗС, зовсім інша – проголосувати за засудження планів росії. Якщо таке питання вдасться винести на голосування, не складно здогадатися, що делегація КНР утримається.  

Які реальні небезпеки плану путіна дати бомбу лукашенку

Зрозуміло, що путін оголошенням намірів розмістити ядерну зброю в Білорусі підвищує ставки. Мовляв, до літа ще є час погодитися на мирні переговори, інакше – "ядерний попіл". Бачимо, що західні лідери на шантаж не піддаються. Є окремі виключення, як от віце-президентка Болгарії Іліяна Йотова, яка закликала сідати за стіл переговорів із путіним. Така реакція певного кола діячів у Європі була передбачуваною з огляду на їхні проросійські політичні погляди. Ми щось схоже ще почуємо. Нескладно здогадатися від політиків якого ідеологічного спектру і з яких європейських країн.

Але в історії з російською ядерною зброєю в Білорусі є інші складові, більш небезпечні. По-перше, за тією ж схемою поділитися зброєю масового знищення будь з ким може будь-яка ядерна держава. Щоб такого не сталося, 12 червня 1968 року Генасамблея ООН схвалила Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. США, Великобританія та СРСР підписали його 1 липня 1968-го. У відповідь на закиди світової спільноти МЗС Білорусі стверджує: цей договір не порушено, адже ядерні боєзаряди розмістять без передання Мінську контролю за ними, а також без доступу до відповідних технологій. Це брехня, на яку, на жаль, в ООН оперативно не відреагували хоча б юридичним коментарем. І росія, і Білорусь порушили перші дві статті Договору, де йдеться не тільки про зобов’язання не передавати технології та контроль над ядерною зброєю, а й не передавати будь-кому ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої, і не приймати таку передачу.

По-друге, можна припустити, що винесення на широкий загал розміщення ядерної зброї в Білорусі – маневр для відволікання уваги від куди значимішої проблеми. Йдеться про повідомлення щодо суттєвого прогресу Ірану у його ядерній програмі. Не виключено, цей прогрес став можливим за сприяння росії в обмін на "Шахеди". То ж якщо зараз цивілізований світ не вдарить по путіну і лукашенку потужними санкціями, якщо не запустить міжнародний трибунал, завтра ядерна бомба буде в руках аятол, а післязавтра навіжений кремлівський карлик подарує кілька бомбочок своїм друзям-ізгоям. Чи згодні на таке в Пекіні? На жаль, ми напевно не знаємо, про що три дні шушукалися Сі Цзиньпін з путіним.