Хто такий майданівець Липовий, і чому його заочно арештували

У 2018-му Липовий пройшов допит у ГПУ, після чого виїхав з країни. 

Depo.ua розбирався у резонансній історії.

У 2013-му Липовий прибув до Києва на власному авто Subaru Legacy з мисливським карабіном "Сайга М3" та 60-ма патронами до нього. Авто зламалося, і чоловік залишив його на Прорізній.  Після штурму Майдану 18 лютого 2014-го чоловік забрав зброю і почав носити її з собою.  Далі, як йдеться у постанові суду, побачив на балконі консерваторії людей, що стріляють у МВС-ників та вирішив до них приєднатися. 

"У ході перемовин виник спільний злочинний умисел, який полягав у здійсненні прицільних пострілів у працівників правоохоронних органів та військовослужбовців, з метою спричинення їм тілесних ушкоджень та вбивств, незалежно від здійснення останніми правомірних чи неправомірних дій у відношенні протестувальників", – наголошується в ухвалі суду.

Власне, Липовий віддав карабін іншим чоловікам, а сам з нього не стріляв. За версією слідства, людина, що взяла автомат з рук протестувальника, здійснила три прицільні постріли по правоохоронцях та військовослужбовцях.  Як йдеться у постанові, пострілами було вбито військовослужбовця військової частини 3033 і беркутівця, поранено військовослужбовця військової частини 3026. Після серії пострілів працівників МВС відвели з лінії зіткнення.

Факт передачі рушниці нібито підтвердив і сам Липовий на допиті у ГПУ у 2018-му. Принаймні, таку інформацію поширили у низці ЗМІ. 

"20 лютого 2014-го я побачив, як на балконі будівлі консерваторії з'явилися якісь люди зі зброєю і вели активні дії на адресу співробітників міліції. Одна була мисливська рушниця. А друга – повітряна. Вони стріляли в працівників міліції. Маючи з собою зброю, яка перевершує те, що було у цих людей, я вирішив запропонувати свою допомогу", - начебто розповів слідчому допитуваний у 2018-му.

Справа Бубенчика

Раніше великий резонанс справила історія учасника революції, а згодом командира батальйону "Захід-2" Івана Бубенчика. У фільмі студії Babylon'13 "Бранці" чоловік розповів, що це він вів вогонь по міліції під час Євромайдану.  У фільмі "Громадського" "Злам" (з 6:10) чоловік визнав, що спеціально вбив двох силовиків. 

"Я розумів, що ми програєм. Ще була можливість у мене з Консерваторії наблюдати задню частину стелли, де знаходився "Беркут" і Внутрішні війська. Я бачив їхні накази, бачив, як їхні черепашки штурмують наші барикади (...) Стою на сходах, піднімається хлопець, в нього ззаду сумка, в яких носять тенісні ракетки. Знімає ту сумку, розчіпляє замок, я бачу там автомат (...) Для того, щоб створити ефект сарафанного радіо, треба обов'язково було вбити двох, трьох, п'ятьох командирів. Я прийняв на себе рішення тільки двох. І потім мені потрібно було лише спуститися вниз, тому що я то робив з балкону. Чому вбити – тому що командир не має говорити, не має писати. Не має можливості віддавати накази будь-яким шляхом. А вже решта – не треба було вбивати. Треба було тільки робити постріли в рівень ноги", – зазначив він. 

Додав, що найважливіше для нього – сказати, що Кличко, Яценюк, Тягнибок і Парубій кинули Майдан. 

"СБУ-шники мені кажуть: ти говориш неправду, не маєш права про це говорити", – зізнався протестувальник. 

Після виходу картини Бубенчика викликали на допит, але в його свідченнях знайшли суперечності.  Зокрема, у 2017-му на них вказував тодішній голова Департаменту спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк "Наприклад, він говорить, що там стояв офіцер, а насправді там сидів рядовий, який загинув, причому трохи в іншому місці. Тобто, якщо людина зізнається у вбивстві, дає покази, які не співпадають, то на підставі таких протирічь не можна говорити про підозру йому", – читує його інтерв'ю "Еспресо". 

У квітні 2018-го Бубенчика затримали на пункті пропуску "Шегині" на кордоні з Польщею. Його статус у справі змінили зі свідка на підозрюваного. Інкримінували посягання на життя правоохоронців, незаконне поводження зі зброєю та умисне вбивство. 

Сам Бубенчик спростував власні слова. Військовий спілкувався з журналістами, про вбивства не згадував, натомість стверджував, що стріляв по ногах. 

"Штурми не припинялися, водою поливали. Люди вже просто вимучені. Відходили від щитів. Дехто відходив просто в туалет сходити. Я просто бачив на свої очі, як люди не поверталися. І прийшов такий момент, коли я постійно молився Богу і просив у Бога, щоб він дав мені 40 автоматів", – розповів він у програмі "Політична шахівниця" для ТРК "Львів". 

Додав, що бачив, як міліціонери "зі штурмової зброєю і усмішкою на лиці з великим задоволенням розстрілювали пацанів, які відбивали їхні штурми".

"Прийшов хлопчина, відкрив сумочку з-під тенісної ракетки, і коли він її розкрив, там виявився автомат. Він сказав мужні слова: "Я взяти в руки не можу, а хто може взяти", – сказав Бубенчик.

За його словами, це був переламний момент, коли під стелею вже відбувалося таке, що було дуже схоже, що Майдану вже не вистояти. Він "за допомогою друзів створив ефект не одного автомата, а 20, а може, – 40". 

Засідання щодо обрання запобіжного заходу Бубенчику викликало шквал нарікань. Чимало лідерів громадської думки обурювалися тим, що коли на свободі вбивці Небесної сотні, за грати хочуть кинути представника самих протестувальників.

У підсумку обрання запобіжного заходу Бубенчику відклали на невизначений термін. 22 травня Солом'янський суд постановив продовжувати розслідування. Втім, вже у серпні слідство призупинили через "наявну необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва". 

Чому вирішили арештувати Липового

Що ж до самого Липового, офіційна стаття обвинувачення – 348 (Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця).  Втім, дана стаття підпадає під Закон про амністію учасників Революції Гідності. Себто, за нею засудити Липового не можуть. 

При цьому у постанові чоловіку інкримінується вбивство і нанесення важких тілесних. 

"Таким чином, ОСОБА_1 вчинив вбивства працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов`язків та військовослужбовця у зв'язку з його діяльністю щодо охорони громадського порядку та замах на вбивство військовослужбовця у зв`язку з його діяльністю щодо охорони громадського порядку", – йдеться у постанові, хоча інших статті Кримінального кодексу в документі не фігурують. 

Як підставу арешту наводять ст. 177 КПК України. З неї випливає, що обирати арешт як запобіжний захід можуть для попередження спроб  переховуватися від правосуддя, за наявності відповідних ризиків. Оскільки ж Липовий виїхав з України після допиту в ГПУ, такі "ризики" і справді присутні. Інша річ, що йдеться про статтю, що підпадає під амністію. Тому загалом постанова видається дещо дивною. Як дивним видається і переведення фокусу на людину, що передала зброю.

Зазначимо, що зі зброєю теж не все ясно. Так, у 2018-му слідство аналізувало той момент, що у всіх свідченнях Бубенчика йшлося про автомат, а не про гвинтівку.  Зовні ці типи зброї схожі, але "Сайга" не має перемикача вогню на черги. 

Крім того, у документі апелюють до ст. 193 КПК, яка висуває обов'язковою умовою арешту оголошення підозрюваного у міжнародний розшук. Згідно з ухвалою, Липовий у міжнародному розшуку з 10 лютого 2020 року, але на сайті Інтерполу даних про це немає. Але у 2018-му "Українські новини", посилаючись на власні джерела у ГПУ, писали, що Україна готує запит до Польщі про екстрадицію Липового. 

Що відомо про суддю

Рішення про арешт ухвалила суддя Світлана Волкова, в якої через справи, пов'язаними з подіями Революції гідності вже сформувалася сумнівна репутація.  Зокрема, у 2014 році саме вона відпустила з-під варти командира спецроти "Беркута" Дмитра Садовника, підозрюваного в розстрілі активістів Майдану.

Ще тоді Генпрокуратура відкрила провадження щодо винесення неправосудного рішення. Волковій оголосили підозру. Сам Садовник у підсумку втік. 

У грудні 2014-го Волкову відсторонили від посади, а у вересні 2016-го парламент її звільнив. Сама суддя подала до суду. 3 жовтня 2019-го Касаційний адмінсуд Верховного суду задовільнив її скаргу і визнав рішення Верховної Ради незаконним. Мовляв, нардепи не мали права звільняти Волкову, оскільки та перебувала на лікарняному. Вже у листопаді вона відновилася на посаді. 

Власне, Волкова ухвалила рішення на користь одіозного ексзаступника голови Адміністрації президента України часів Віктора Януковича Андрія Портнова. Цим рішенням визнавалося, що останні п'ять років Портнов безперервно перебував в Україні, а його п'ятирічне перебування за кордоном можна розглядати як "службове відрядження". Це рішення дало можливість скандальному юристу зокрема балотуватися до Верховної Ради.