"Хамство й маніпуляції" Угорщини: Уряд схвалив зміни до "освітнього" закону

Відповідна дискусія відбулася під час засідання уряду 14 лютого, передає Depo.ua.

Вона розпочалася з виступу міністра освіти та науки Лілії Гриневич, яка звинуватила угорського міністра у поширенні неправди. "Зараз усі чули на міжнародній арені напруження та маніпулятивні, абсолютно маніпулятивні заяви міністра закордонних справ Угорщини", – заявила вона й додала, що МОН уже розпочав виконання рішення Венеціанської комісії, щоби призвести закон "Про освіту" у відповідність до норм Ради Європи.

За словами Гриневич, угорська сторона вимагає від Києва додаткових поступок.

"Маніпуляції та шантаж із боку Угорщини, яка блокує засідання Комісії Україна-НАТО, полягають в тому, що нас змушують зупинити імплементацію закону. Такого немає в рекомендаціях Венеціанської комісії", – наголосила вона.

Позицію Гриневич підтримав міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков: "Заява міністра (Сійярто – ред.) хамська й неприпустима, і ми не можемо залишити її без уваги. Такого відношення до України не може бути".

"Ми завжди будемо виходити із забезпечення прав нацменшин. Але завжди пріоритетом номер один буде розвиток української мови, української культури. Це не дискусійне питання. Ми не сприймаємо і ніколи не сприймемо жодної агресії та тиску", – підкреслив водночас прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Після обговорення уряд схвалив законопроект, який має на меті виконання однієї з рекомендації Венеціанської комісії – щодо продовження імплементаційного періоду на три роки, до 2023 року.

Гриневич наголосила, що не йдеться про відмову від виконання норм закону про переведення навчання на українську.

"Це важливо для нас, щоби діти, які заходять до початкової школи, краще володіли українською, щоби потім перейти до навчання предметів українською мовою", – пояснила чиновник.

Законопроект затвердили без зауважень. Єдина зміна за цим проектом, що стосується мови навчання – це заміна дати завершення перехідного періоду з 1 вересня 2020 на 1 вересня 2023 року.

Нагадаємо, голова міністерства закордонних справ (МЗС) Угорщини Петер Сійярто повідомив, що країна не відмовиться від своєї нинішньої політики щодо українського закону про освіту без юридичних гарантій, та висунув вимоги на адресу України.

Сьогодні, 14 лютого, мали розпочатися консультації між Міністерством освіти та угорською меншиною щодо виконання закону "Про освіту".

Водночас представники угорської меншини повідомили, що не братимуть участі у запланованих консультаціях щодо мови освіти.

Довідка: 25 вересня 2017 року президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", яким в Україні вводиться 12-річна середня освіта. Верховна Рада ухвалила цей закон 5 вересня. Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська.

У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників нацменшин.

26 вересня уряд Угорщини заявив, що блокуватиме усі подальші рішення ЄС, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон "Про освіту". Пізніше голова МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що новий закон України "Про освіту" істотно порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і що Угорщина хоче перегляду угоди Україна – ЄС.

Німеччина та ще 10 країн НАТО, у свою чергу, висловили протест у зв'язку з діями Угорщини щодо блокування євроінтеграції України.

25 січня в Угорщині заявили, що Україна має надати юридичні гарантії реалізації нового закону "Про освіту".