Вибори скоро: Коли в Зеленського готують перезавантаження місцевих рад, мерів і ОТГ

Учора в одному з телеефірів депутатка "Слуги народу" Ірина Верещук заявила, що місцеві вибори будуть після завершення децентралізації. Але фокус у тому, що вибори мерів і міськрад і вибори ОТГ цілком можна розвести в часі

Вибори скоро: Коли в Зеленського готують…

Нині точиться дуже багато розмов навколо дочасних виборів у Києві. Після учорашніх заяв міського голови Віталія Кличка про консультації з лідерами фракцій Київради про розпуск Київради перезавантаження влади у столиці набуває все більш реальних обрисів. Вже обговорюється і дата – 8 грудня цього року. Зі свого боку ініціатори переобрання столичного депкорпусу і мера наполягають на тому, що попередньо треба змінити закон про місто Київ, а вже потім обирати новий склад депутатів. Depo.ua нещодавно детально проаналізував, у який спосіб можуть змінити згаданий закон, зокрема, серед таких змін може бути повернення до обрання райрад та більш чітке розділення функцій міського голови та очільника виконкому Київради – Київської міської адміністрації.

Утім, крім столиці нова влада не проти перезавантажити міські ради та змінити мерів у великих містах країни. Зокрема, у Дніпрі. І для цього не потрібно чекати завершення процесу децентралізації. Експерти при цьому зауважують, що для дочасного розпуску міських рад необхідне якесь законодавче прикриття, а не лише політична мотивація. І якщо для Києва мотивацією стане новий закон про столицю, то з іншими міськрадами справа складніша. Як варіант, може бути використана популістська, але дієва технологія, згідно з якою нинішній склад цих рад не відповідає тому, як його обирали восени 2015 року. В усіх радах за цей час відбувався розпад фракцій, створювалися нові депутатські об’єднання переважно під мерів. Тому політична архітектура депутатського корпусу наразі відмінна від тієї, яка була за результатами волевиявлення у жовтні 2015 року. На цій підставі монобільшість з подачі Банкової може проголосувати за дочасний розпуск міських рад.

Хоча таке рішення видається сумнівним з точки зору права і багато хто скаже про наступ на місцеве самоврядування, головне, що воно отримає підтримку населення. Особливо, якщо його впакують в правильну медійну обгортку "ці депутати зрадили виборців, тому треба привести до влади чесних слуг народу". З огляду на подібний сценарій, можна припустити, що вибори міських рад і мерів у містах, які не об’єдналися в ОТГ, цілком реальні в грудні. Питання тільки в тому, за яким законом вони відбуватимуться – за нині діючим пропорційним з прив’язкою кандидатів до округів, чи закон змінять на повністю пропорційний. Другий варіант політично вигідніший "Слугам народу", чий рейтинг поки тримається на дуже високому рівні. Друге питання – чи скасують двотуровість виборів мерів. Обрання міських голів в один тур вигідне владі, адже це запобіжник від сюрпризів у другому турі. Відмову від двотуровості подадуть під соусом економії коштів. І це буде підтримано більшістю громадян.

У той же час вибори в ОТГ дійсно можуть провести після закінчення децентралізації, внаслідок якої відбудеться укрупнення районів. Із цими виборами також навряд чи тягнутимуть до осені. Depo.ua раніше писав, що монобільшість може прийняти відповідний закон, який прискорить об’єднання громад. Нагадаємо про що йшлося. Всього в країні близько 12 тисяч громад сіл, селищ, міст, серед яких є ресурсно неспроможні громади у складі менше сотні осіб. Станом на середину липня 2019 року, за даними Мінрегіону, 4277 місцевих рад об'єдналися в 924 об’єднані територіальні громади (ОТГ). Ними покрита третина території країни і охоплена чверть населення. У тому числі 33 міста обласного значення приєднали до себе понад 70 навколишніх місцевих рад. Найбільше громад створили Житомирська, Чернігівська, Запорізька, Дніпропетровська та Хмельницька області. Але є й райони, де досі не створено жодної ОТГ: таких налічується 91. Останні позиції рейтингу посідають Закарпатська, Кіровоградська, Вінницька, Львівська і Київська області. Тобто процес іде повільно і його просто прискорять. Для цього підуть простим шляхом: приберуть пункт про добровільне об’єднання громад і там де, таке об’єднання пробуксовує, проведуть його вказівкою зверху. Це автоматично прискорить наступний етап децентралізації – створення нового адміністративно-територіального поділу країни. А за ним – і дочасні вибори в ОТГ.

За даними Depo.ua, в Мінрегіонбуді обговорюється такий сценарій, серед його провідників у кулуарах називають ім’я заступника міністра В’ячеслава Негоди. Якщо ця інформація відповідає дійсності, то залишилося тільки все узаконити. Що не складе особливих проблем, враховуючи наявність монобільшості. Так, невдоволені залишаться, однак для влади в даному випадку політично вигідніше швидко завершити децентралізацію і провести вибори, аніж чекати, поки громадяни вирішать добровільно об’єднатися.

Ще один момент, про який говорять у кулуарах, стосується Центрів надання адміністративних послуг – органів, створених при місцевих радах. Завдання ЦНАПів – прозоро і швидко реагувати на потреби громадян. Кадрові призначення у цих органах контролюються місцевими радами і Київ на них не впливає. Подейкують, що ця вольниця також скоро закінчиться і керівників ЦНАПів узгоджуватимуть в Мінрегіонбуді. Пояснення також знайдуть доволі зрозуміле для громадян: по-перше, урядовці не допустять призначення осіб, які можуть мати конфлікт інтересів з місцевими можновладцями, а, по-друге, далеко не скрізь ЦНАПи працюють ефективно. І громадянам пояснять, що призначене зверху "государеве око" зробить ці органи справді дієвими.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook