За крок до місцевих виборів: Для чого Банкова спішить завершити децентралізацію

Умовою для проведення дострокових місцевих виборів стане завершення реформи децентралізації, яку прискорять

Дочасні місцеві вибори в Україні можуть відбутися тільки в разі завершення реформи децентралізації раніше заявлених термінів. Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив керівник виборчого штабу партії "Слуга народу", обраний народним депутатом, Олександр Корнієнко. "Якщо нам вдасться завершити цю реформу трохи швидше, то, відповідно, із завершеною реформою тягнути до виборів, можливо, немає сенсу", - заявив він.

"Люди точно хочуть, по-перше, завершення цієї реформи (децентралізації – Ред.), тому що половина перебуває в підвішеному стані: половина – в громадах, половина – не в громадах, – додав майбутній нардеп. – Комусь потрібен районний рівень, а комусь він вже не потрібен (там, де громада об'єднувала весь район). Є дублювання функцій – районні державні адміністрації, як розпорядники коштів, намагаються тиснути на громади, люди на це скаржаться".

За його словами, є кілька моделей завершення реформи децентралізації, одна з яких передбачає внесення парламентом змін до Конституції. Корнієнко каже, що частиною цих моделей є запровадження інституту префектів – президентських "наглядачів" у регіонах. Тобто, фактично йдеться про ті зміни до Основного Закону, які пропонував ще Петро Порошенко, але вони так і не стали реальністю у зв’язку із тодішньою політичною ситуацією. Законопроект поклали під сукно і зараз його звідти витягнуть.

Нагадаємо, проведення виборів за принципом "зверху донизу" у команді президента є мейнстрімовою темою ще з часів президентської кампанії Зеленського. За Конституцією, чергові місцеві вибори в Україні повинні відбутися 25 жовтня 2020 року. Ст.78 закону про місцеве самоврядування визначає вичерпний перелік умов для дострокового припинення повноважень місцевої ради:

1) якщо місцева рада прийняла рішення з порушенням Конституції, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність до закону;

2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання;

3) передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації" та "Про правовий режим воєнного стану".

За потреби і бажання, підстави для перевиборів влада знайде. Або скористається своєю більшістю в Раді – і змінить відповідний закон. Але навіть в разі дострокового обрання влади на місцях у жовтні 2020-го знов доведеться йти на вибори – тобто місцеві депутати будуть обрані лише на рік чи менше. Чи є в затії сенс? Є, адже, знов таки, можна внести зміни в законодавство і "зробити їх ще раз".

21 липня, в день голосування на парламентських виборах, президент Зеленський у контексті виборів місцевих закликав "не розслаблятися". А потенційний майбутній спікер Верховної Ради голова партії "Слуга народу" Дмитро Разумков говорив, що обрання місцевих органів влади відбудеться 2020 року. Нарешті, представник президента у ВР, який теж став депутатом від "Слуги", Руслан Стефанчук заявляє, що у Офісі президента все ж розглядають питання про дострокові вибори до органів місцевого самоврядування.

З огляду на ентузіазм, з яким нова влада взялася переформатовувати під себе політичне поле в країні, вірогідність дострокової місцевої виборчої кампанії існує. Тут варто зважити на заяву про пов’язаність їх призначення із завершенням децентралізації. За даними джерела Depo.ua в Офісі президента, існує вірогідність того, що на Банковій ухвалять рішення про примусове об’єднання територіальних громад, які досі залишаються поза реформою. Після чого, в березні-квітні 2020 року, країна піде на чергові дострокові вибори.

Нові господарі України, яким виборці вручили монополію у владі, неприховано бажають провести місцеві вибори якнайшвидше, доки кредит довіри до них не закінчився. Але зіткнулися з проблемою незавершеної децентралізації. Спершу це їх трохи охолодило, та виявилося, що цю тему можна технологічно обіграти. Мовляв, "попередники" занадто повільно проводили децентралізацію, треба прискорити.

Яка ситуація насправді? Всього в країні є близько 12 тисяч громад сіл, селищ, міст, серед яких є ресурсно неспроможні громади у складі менше сотні осіб. Станом на середину липня 2019 року в Україні, за даними Мінрегіону, 4277 місцевих рад об'єдналися в 924 об’єднані територіальні громади (ОТГ). Ними покрита третина території країни і охоплена чверть населення. У тому числі 33 міста обласного значення приєднали до себе понад 70 навколишніх місцевих рад. Найбільше громад створили Житомирська, Чернігівська, Запорізька, Дніпропетровська та Хмельницька області. Але є й райони, де досі не створено жодної ОТГ: таких налічується 91. Останні позиції рейтингу посідають Закарпатська, Кіровоградська, Вінницька, Львівська і Київська області. Тобто процес не так швидко, але іде.

Чому реформа проводиться без поспіху? Тому, що 2015 року, на початковому її етапі, влада пішла шляхом не швидкості й примусу, а добровільності об’єднання громад. Був ухвалений закон з відповідною назвою. Часу подумати і зважити всі переваги об’єднання відвели достатньо. А 2020 року громади, які не об’єдналися, мали бути приєднані до інших. І вже на цьому етапі провайдери реформи планували застосували різні важелі впливу на тих, хто до того моменту не створив би ОТГ. За задумом, місцеві вибори у жовтні наступного року мали відбутися на новій адміністративній основі з покриттям об'єднаними територіальними громадами усієї чи переважної більшості території держави.

Одним з наслідків децентралізації повинен стати новий адміністративно-територіальний поділ країни за результатами об’єднання ОТГ. Насамперед це означає меншу кількість районів, їх укрупнення тощо. В результаті ліквідації і об’єднання районів багато райцентрів позбудуться свого статусу. Якщо процес децентралізації прискорюється – відповідно пришвидшиться і адміністративно-територіальна реформа.

Для чого це Банковій? Відповідь очевидна: за результатами виборів у місцеві ради мають зайти великі фракції "Слуги народу" за взірцем Верховної Ради. Таким шляхом нова влада хоче встановити контроль над кожним регіоном і добитися створення керованої нею вертикалі з центру до району, міста. містечка, села. Адже за результатами децентралізації органи місцевого самоврядування отримують більше повноважень і ресурсів. Якими мають "правильно" скористатися "народні слуги".

Якщо ж мешканці якогось райцентру обурюватимуться зникненням звичного статусу їхнього населеного пункту, а разом із ним – місцевої лікарні чи низки інших закладів, наявність яких у кроковій доступності є комфортною для людей, то винними в очах громади зроблять попередників, які реформу почали і "не так" проводили, а нова влада мусить "виправляти помилки" і завершувати почате.

До речі, під загальний шумок можна буде провести й вибори місцевої влади в столиці. Мовляв, якщо скрізь – то скрізь. Але перед тим розділять посади міського голови і очільника міської державної адміністрації. Чим позбавлять нинішнього мера і голову КМДА Віталія Кличка фінансового, медійного, організаційного ресурсів. Нехитра комбінація – і реальні важелі влади у ваших руках.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook