Перші вибори в Києві: Коли децентралізацію використають проти Кличка

Віталію Кличку, Київському міському голові і очільнику столичної держадміністрації (КМДА), поки вдалося відстояти свої позиції від зазіхань команди президента Зеленського. Подейкують, не останню роль у цьому зіграло втручання в ситуацію колишнього мера Нью-Йорка, впливової людини в оточенні американського президента Дональда Трампа Рудольфа Джуліані та кіл, що стоять за ним. Після цього керівник президентського офісу Андрій Богдан не проводить нових брифінгів і не викриває пропозиції хабаря від так і не названих ним по іменах "смотрящих" за Києвом. А спілкується з цього приводу зі слідчими Національного антикорупційного бюро.

Питання зміщення колишнього спортсмена з крісла в КМДА немає ані в порядку денному перших засідань нового уряду, ані серед внесених у Верховну Раду першочергових законопроектів. Але це не означає, що Кличку можна розслабитися під осіннім сонцем. Навпаки: проти нього може скластися коаліція в Київраді, яка здатна або заблокувати роботу міськради, або суттєво послабити позиції мера. Початок цього процесу прогнозують вже у вересні, на черговій сесії міської ради. З оголошенням дати якої Віталій Володимирович, розуміючи ризики, не поспішає.  

Та несподівано проблеми для нього можуть прийти з іншого боку. Плани своєї політсили розкрив заступник голови фракції "Слуги народу" в парламенті, колишній колова виборчого штабу "Слуги" Олександр Корнієнко. В інтерв’ю виданню "Цензор.нет" він озвучив важливу тезу про те, що вибори в Києві можуть бути не позачерговими, а першими – в разі, якщо в столиці зміниться адміністративно-територіальний устрій.

Про матчастину питання

Нагадаємо основні законодавчі нюанси, пов’язані з призначенням місцевих виборів. Ст.141 Конституції України встановлює 5-річний термін каденції місцевих рад. Таким самим є строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах.

Згідно з п.30 ст.85 Конституції, чергові та позачергові вибори до органів місцевого самоврядування призначає Верховна Рада.

У згаданій статті 141 Основного Закону встановлено терміни проведення виборів: "Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах". Відповідно до цієї конституційної норми, наступні чергові місцеві вибори в Україні мають відбутися 25 жовтня 2020 року. Отже, навіть якщо в якихось територіальних одиницях будуть призначені дочасні вибори, то й там вже за рік знову доведеться іти на вибори чергові.

Проведення позачергових виборів до місцевих рад передбачено пунктом 30 85-ої статті Конституції і законом України "Про місцеві вибори". Причому може йтися про такі вибори не по всій країні, а лише в окремих радах.

У п. 3 ст.14 закону "Про місцеві вибори" виписані підстави для таких виборів: "Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про добровільне об’єднання територіальних громад".

Наближаємося до суті: в останньому випадку йдеться про формування нової об’єднаної територіальної громади (ОТГ) чи зміну меж району як підставу для припинення повноважень відповідних рад і проведення нових (перших) виборів у цих територіальних одиницях. Швидше за все, саме це мав на увазі депутат парламенту Корнієнко, коли говорив не про дочасні, а про перші вибори у Києві.

Приєднають Коцюбинське, запровадять районні ради

Якими ж можуть бути варіанти реалізації цього плану центральної влади? По-перше, Київ може створити об’єднану територіальну громаду з одним із населених пунктів, розташованих поблизу нинішніх меж міста.

Ще 2017 року мер Києва Віталій Кличко висловився на підтримку об'єднання найближчих населених пунктів із Києвом. Але тоді він керувався іншими аргументами – економічного характеру. А зараз у дію вступила політика.

Тим більше що рухи в цьому напрямку почалися не сьогодні. У вересні 2018 року Київрада без згоди селищної ради Коцюбинського, Ірпінської міськради та Київської облради проголосувала за звернення до Верховної Ради про приєднання до столиці селища Коцюбинського. Цей населений пункт наразі адміністративно належить до міста Ірпеня, Києво-Святошинського району Київської області, але розташований на території Святошинського району міста Києва. Жителі його користуються столичною інфраструктурою і переважно працюють у столиці.

На заваді приєднанню наразі стоїть незгода місцевих рад. Тому парламент не має підстав розглянути звернення столичних депутатів. Але за нової політичної кон’юнктури на відповідні місцеві ради можуть натиснути, щоб вони дали "добро" на створення ОТГ "Київ плюс Коцюбинське" чи ще якісь найближчі населені пункти (скажімо, місто Вишневе, жителі якого збирають підписи за пропозицію підтримати приєднання до Києва). І коли буде створено Київську об’єднану територіальну громаду, тоді вже руками монобільшості в парламенті можна буде дати "зелене світло" проведенню перших виборів у цій ОТГ.

Шлях другий. Відновлення районних рад у Києві. Система місцевого самоврядування в столиці свого часу була принесена в жертву політичним розкладам, що поставило під питання доступність місцевого самоврядування для киян – один депутат Київради має опікуватися 25-30 тисячами виборців.

Районні ради в столиці і їхні виконкоми були ліквідовані рішенням Київради від 9 вересня 2010 року. Як підставу зазначили бажання заощадити кошти міського бюджету. Замість них створили райдержадміністрації.

Цьому рішенню передувало ухвалення Верховною Радою 7 вересня 2010 року змін до закону "Про столицю України – місто-герой Київ" (щодо порядку утворення районних рад). Парламент підтримав пропозиції Київради щодо ліквідації районних рад у Києві і дозволив міським депутатам самостійно визначатися щодо територіального устрою столиці.

Відповідно до цього закону, районні ради можуть утворюватися за рішенням територіальної громади міста через проведення місцевого референдуму або за рішенням Київської міської ради. 17 лютого 2016 року Апеляційний адміністративний суд фактично відтермінував вибори до райрад у Києві на невизначений термін.

Проекти рішень про відновлення райрад регулярно вносяться в Київраду, але поки не знаходять підтримки у депутатів. Тож питання управління районами столиці наразі залишається невирішеним.

Але коли розстановка сил на Хрещатику, 26 зміниться не на користь Кличка, рішення про відновлення райрад подадуть не як привід для виборів, а як відновлення справедливої системи управління містом.

Варіант третій: зміна меж районів. Київрада, відповідно до своїх повноважень, може змінювати межі 10 нинішніх міських районів. Відповідно до згаданих вище норм законодавства, зміна меж районів (їх об’єднання, приєднання) може бути підставою для припинення повноважень рад, що діяли на відповідних територіях, і проведення нових (перших) виборів в реформованих територіальних одиницях.

Насамкінець згадаємо іще одну важливу для розуміння перспектив перебування в кріслі нинішнього Київського міського голови річ, сказану у тому ж інтерв’ю Олександром Корнієнком. Він не виключив створення інституту префектів, які "допомагатимуть президенту реалізовувати його повноваження" на місцях. Як варіант – на заміну державній адміністрації.

Принципово важливо тут те, що у префекта "обов’язково має бути функція призупинення рішень місцевої влади". Якщо цей план буде реалізовано, то протистояння із сильним префектом у Києві або виростить з Віталія Кличка справді потужного політичного бійця, або позбавить мера важелів реального впливу на процеси в місті та зробить його лише церемоніальною постаттю. На що він навряд чи згодиться. Який з описаних варіантів буде реалізовано – покажуть найближчі тижні. В будь-якому разі, у битві за столицю зараз – не фінал, а лише перегрупування сил.

Опитані Depo.ua експерти наголошують, що не можна ставитися до Києва уніфіковано, просто як до однієї з багатьох територіальних громад. Він має унікальний статус. У статті 133 Конституції записано, що Київ разом з областями входить до складу України. Фактично він прописаний у тілі Основного Закону як окреме місто-регіон разом із Севастополем.

У тій же статті вказано, що міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України. Для Києва це закон "Про столицю України – місто-герой Київ", нагадує народний депутат України VI скликання, кандидат юридичних наук, правник організації "Право на захист" Еліна Шишкіна. І насамперед цим законом має керуватися державна влада у своїх діях щодо міського самоврядування столиці.

На її думку, підстави і механізм утворення об’єднаної територіальної громади, до складу якої може належати Київ, є окремою правовою колізією, яка потребує додаткового вивчення. Визнавати ж Київ новою ОТГ на підставі приєднання до нього якогось населеного пункту видається експертам своєрідним рішенням, що нагадує про вердикт Конституційного суду, який у грудні 2003 року назвав другий президентський термін Леоніда Кучми першим і надав йому право втретє балотуватися в президенти. Більш логічним кроком експертам видається відновлення районних рад у місті. Зробити це, відповідно до закону про столицю, нагадуємо, має право Київрада до дня чергових виборів.

Привертають увагу опитані Depo.ua експерти і до ще одного важливого моменту. Будь-яке рішення – про розширення меж столиці, відновлення районних у місті рад чи про зміну меж міських районів – потребуватиме голосування депутатського корпусу Київради і підпису міського голови. Чи будуть голоси – залежить від того, чи існуватиме надалі в міській раді лояльна до Віталія Кличка більшість. Інше питання, чи підпишеться сам мер під фактичною згодою піти на дочасні вибори. З одного боку, він сам припускав таку вірогідність. Але з іншого Банкова вже говорить не з таких жорстких позицій – як можливі терміни місцевих виборів звучать весна чи літо 2020 року, а як їх передумова називається завершення адмінреформи в країні загалом.