Фактори майбутньої поразки: Чому партія Зеленського "пролетить" на місцевих виборах

Неуспіх "Слуги народу" на виборах до об'єднаних територіальних громад виявив доволі сумну для партії влади і всієї президентської команди перспективу - вони цілком можуть "пролетіти" на місцевих виборах 2020 року. Адже методом бліцкригу взяти регіони, як влітку було взято Верховну Раду, схоже, не вдасться. А без більшості в місцевих радах та ОТГ говорити про тотальну вертикаль нової влади не буде сенсу, констатує Depo.ua.

Системний фейл

Володимир Зеленський як і раніше зберігає високий рейтинг довіри українських виборців. Завдяки своїй популярності він виграв і президентські, і парламентські вибори, спромігшись сформувати більшість у Верховній Раді і з її допомогою вибудувати під себе виконавчу владу.

Натомість місцева влада на рівні сіл, міст, районів та областей не перебуває під тотальним контролем Банкової, оскільки обране 4 роки тому місцеве самоврядування не поспішає фарбуватись у зелений моноколір. Місцеві еліти орієнтуються на свої потреби, які часто не збігаються з цінностями, які сповідує Центр. І це добре видно на прикладах Одеси та Харкова, де місцеві мери Труханов та Кернес відмовилися добровільно капітулювати перед Офісом президента, а продовжують грати свої звичні партії.

Подібні місцеві "анклави" у тій чи іншій мірі вчиняють тихий саботаж фактично по всій країні. Не сильно можуть допомогти Зеленському молоді губернатори, яких він розставив по областях. Адже зазвичай це люди, які не мають системного авторитету в своїх регіонах, мало вміють ефективно використовувати доступні їм адміністративні важелі впливу, а також не відчувають чіткої координації від Києва, де ще самі точно не вирішили куди, власне, бігти. Тому голови ОДА займаються переважно не вибудовою місцевої владної архітектури під президента, а по-швидкому намагаються по максимуму задовольнити власні інтереси та запити тих, хто їх проштовхнув в ці крісла.

Аби упокорити місцевих князьків і підкорити регіони своїй владі Зеленському потрібно виграти місцеві вибори, щоб в ради зайшли слухняні кнопочки, якими тоді вже більш-менш ефективно зможуть управляти губернатори-префекти.

Але перший прогон шоу під назвою "вибори в ОТГ" виявив системний збій: специфіка місцевих виборів виявилася зовсім іншою. І бренд "Слуги народу" не зіграв належним чином, забезпечивши президентським однодумцям не більше третини місць у новообраних ОТГ.

Аналізуючи цей факт експерти та аналітики вже вказували, що головною причиною провалу стала відсутність якісного представництва партії на місцях, коли б місцеві політичні процеси відбувалися за участі слуг народу місцевого та державного розливу. Але у "Слуги народу" є лише вітрина – кілька облич на чолі з президентом. Але сама партія не має розчепірених щупалець регіональних організацій, які могли б ефективно реалізувати франшизу Зеленського на місцях.

Вибори в ОТГ констатували відсутність реальних претендентів на перемогу, які мали б вплив у регіонах, глибинці. Там не спрацьовує рейтинг президента, бо люди голосують не за партію чи політиків, а за своїх, тих, кого знають. Партійні технологи "Слуг", не виключено, цього нюансу не врахували.

Можна констатувати також, що після програшу минулої неділі в регіонах посиляться відцентрові процеси: місцеві еліти, які вагалися щодо власного доєднання до президентської команди, тепер мають більше аргументів на користь того, щоб шукати собі інших політичних попутників.

Очевидно, що така їхня позиція матиме вплив і на загальну підтримку виборцями президентської політсили. Так, політичний експерт Віктор Таран застерігає "слуг" щодо можливого майбутнього програшу на місцевих виборах: "Ці вибори – це чіткий сигнал для "СН" та "Голосу" перед місцевими виборами. Якщо вони найближчим часом не почнуть розбудовувати осередки – місцеві вибори 2020 року програють з тріском".

Читайте також: Не стали "сексі": Чому українська глибинка зневірилася у "Слугах"-чарівниках

Інший шлях

Нову українську владу, як, власне, і попередню, важко запідозрити у наявності альтернативних планів та вмінні прораховуваті ігрові комбінації на кілька кроків.

З огляду на це, а також враховуючи, що в регіонах не спостерігається жодних рухів щодо партійної розбудови, можна припустити, що верховні керівники вирішили не надто паритись з виграванням виборів на місцях. А піти простим шляхом закручування гайок - вибудови цілком централізованої системи державної влади, коли роль самоврядування та місцевих рад помітно знижується, а самі вони опиняються під тотальним контролем Центру. 

Той же Таран у своєму пості на Facebook також висунув версію, що саме через падіння рейтингів і відсутність виразних перспектив отримати перевагу на майбутніх місцевих виборів "СН" вирішило підстрахуватись шляхом "узурпаторської реформи децентралізації".

В тому вигляді, в якому владна політсила пропонує ухвалити реформу, вона справді є антиподом справжньої децентралізації, оскільки владу буде сконцентровано у президентській вертикалі. А залишки місцевого самоврядування будуть перебувати у прямій залежності від президентських намісників і тому слухняно виконуватимуть їхню волю – навіть якщо більшість отримають альтернативні "Слузі народу" політичні сили.

Задум під назвою "децентралізація" мав на увазі розширення повноважень і компетенцій регіонів. Йшлося про те, що місцеві громади та місцеве самоврядування на рівні більш крупних утворень (округів та областей) отримає більше повноважень розпоряджатись і місцевими ресурсами, і коштами.

Але відповідно до президентського проекту закону, який зараз перебуває на розгляді парламенту, обласні та окружні ради, яким обіцяли самостійність і більший набір повноважень, будуть підвішені на гачок щорічної ротації голови ради.

Це насправді беспрецедентна норма, коли у Конституції буде встановлено принцип обмещення повноважень голови ради не терміном повноважень самої ради, а коротким річним.

Ще одну міну під сталість системи місцевої влади закладено у можливості президента за поданням префекта відсунути від виконання повноважень голову ради чи громади і призначити тимчасового державного уповноваженого. Плюс до того, префекти матимуть повноваження зупиняти дію нормативних актів місцевих рад та ОТГ.

Виходячи з перелічених "новацій" реформа децентралізації цілком може стати узурпаторською. І тоді справді питання розбудови партії, що є громіздкою та затратною процедурою, можна обмежити лише формальним створенням осередків без наповнення їх бодай якимось політичним змістом.

При цьому місця в партійних списках можна сміливо розпродавати "стражденним" – від того, кого оберуть громадяни в 2020 році всеодно нічого не залежатиме.