Доступне житло для українців: Чи дає його новий закон і чому в цьому документі – про трамваї і ковід

Перші ж статті оприлюдненого закону №1434-IX змінюють обсяги бюджетних доходів і видатків та підвищують обсяг державних гарантій за цінними паперами. Впадає у вічі, що ціла низка норм закону мають позначку "як виняток". Скажімо, окрім "профільного" житлового питання закон передбачає "як виняток із норм Бюджетного кодексу" виділення з бюджету держави коштів на закупівлю нових трамваїв для Дніпра і Кривого Рогу у сумі 1,2 млн грн і на придбання комунальної техніки – у сумі 100 тис. грн. Чи "як виняток зі ст. 23 Бюджетного кодексу" визначає розподіл бюджетних призначень на заходи, пов’язані з боротьбою з коронавірусом, тощо.

Звідки візьмуть гроші на доступне житло

Та все ж головне в законі – не "бонуси" малій батьківщині президента, а обіцянки доступного власного житла для українців, які досі його не мають. Документ дає право Міністерству фінансів (за окремим, ще відсутнім рішенням Кабінету міністрів) випускати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) з подальшим їх придбанням у державну власність. Далі ці папери мають обміняти на облігації додаткової емісії приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія" (ПрАТ "Укрфінжитло", УФЖК).

Кошти, які повинні з’явитися у нової компанії в результаті цих операцій, якраз і мають спрямувати на забезпечення громадян житлом і врегулювання фінансового стану Державної іпотечної установи (ДІУ), яку закон "приєднує" до "Укрфінжитла". ДІУ поглинають з усіма її боргами: за І квартал 2021 року установа показала збиток у 91 млн грн. На кінець березня активи ДІУ становили 2,4 млрд грн, довгострокові зобов`язання – 2,93 млрд грн. Власний капітал - "мінус" 2,42 млрд грн. Зазначимо, що ДІУ сильно постраждала внаслідок банківської кризи 2014-2015 років.

Гранична сума, на яку Мінфін може випустити облігації, передбачена законом у 20 млрд грн. Та навряд чи всі ці гроші будуть спрямовані на житлові програми: УФЖК як правонаступник ДІУ муситиме погашати борги установи, що ліквідується. Та й, беручи до уваги нинішні середні відсотки по облігаціях у 7-10%, ресурс, який закон пропонує залучити у житлові програми, дешевим не назвеш. Чи вигідна така операція для держави – питання риторичне. Як і інше: ефективність з точки зору інтересів держави лізингових програм, які реалізує ДІУ. Нескладні підрахунки показують, що лізинг із застосуванням пільгових відсотків для низки професійних груп – це фактично купівля державою однієї квартири по ціні двох.

Викликає подив і те, що до інституції, створеної Міністерством фінансів лише 24 грудня 2020 року, яка ще й не починала працювати і навіть за пів року не обзавелася сайтом в інтернеті (цікаво, чи має УФЖК ліцензії на плановані види діяльності – кредитування та лізинг), приєднують гравця ринку житла, який має більш чи менш успішний, та все ж досвід реалізації житлових програм з 2004 року.

Причому приєднання це буде проведене теж "як виняток з частин другої і третьої статті 104 Цивільного кодексу України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України". Питання до правників: чи може закон чи урядовий "порядок" скасовувати, бодай ситуативно, дію основоположного документу, яким є кодекс? Адже у процесі приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія" "положення частин другої і третьої статті 104 цього Кодексу не застосовуються".

Коли реально запрацює закон

Наступне, про часові рамки. Закон доручає Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку розробити порядок приєднання ДІУ до "Укрфінжитла". Розуміючи, які темпи роботи зазвичай притаманні нашим державним установам, можна припустити, що завершення процесу приєднання до кінця цього року буде успіхом чиновників. У свою чергу, Кабінет міністрів повинен протягом двох місяців із дня опублікування цього закону ухвалити постанови, необхідні для запуску механізмів забезпечення громадян житлом.

Хіба що матиме місце "чарівний поштовх" з Банкової, якщо громадяни запитають у неї: де ж обіцяне доступне житло. Та й тоді фахівці чекають на початок реальної роботи нової структури не раніше останнього кварталу 2021 року.

При цьому тільки практика доведе спроможність ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" стати ефективним посередником між державою з її коштами і громадянином з його житловою потребою. Насторожує те, що УФЖК досі ще не встигла почати працювати за основним профілем, забезпечуючи людей житлом (лише набрала апарат і забезпечила наповнення статутного капіталу компанії з бюджету України в обсязі 10 млн грн), як уже позбулася свого першого керівника. Василь Шкураков до приходу в УФЖК обіймав посаду заступника міністра фінансів, а на новій посаді запам’ятався хіба дуже оптимістичними статтями у деяких ЗМІ про близьке майбутнє українців у власному житлі. Між тим, за даними з його декларації на сайті НАЗК, за п’ять робочих днів грудня-2020, коли було створене і почало відлік свого існування "Укрфінжитло", зарплата керівника склала 36,364 грн. У середині травня пан Шкураков тихо, без будь-якого розголосу полишив посаду, так і не втіливши мрії сотень тисяч сімей у життя. Хтозна, де тепер будуть реалізовуватися його менеджерські таланти. Може йому там це вдасться…

Натомість із середини травня про доступне житло турбуватиметься новий генеральний директор "Укрфінжитла", Віктор Катренич. За даними з відкритих джерел, раніше особа з такими іменем і прізвищем працювала заступником начальника і начальником Енергетичної митниці Державної митної служби, звідки звільнилася 5 квітня 2021 року. Є ще фізична особа – підприємець з Івано-Франківська з такими ж персональними даними. Його діяльність, а саме оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, наразі припинена.

Повертаючись від персоналій до закону, зазначимо, що на основі ухваленого закону повинна (мабуть, в якійсь перспективі так і станеться) запрацювати заснована Мінфіном з відомою, мабуть, профільному міністрові метою компанія "Укрфінжитло", що з’явилася на додачу до тих, які вже давно працюють, - ДІУ, яка доживає своє, і "Держмолодьжитла".

Також із 2020 року з волі чинної державної влади питаннями житла зайнялася зовсім уже непрофільна організація – Фонд розвитку підприємництва: з його коштів, призначених на підтримку бізнесу, здійснюється компенсація позичальникам відсотків за банківською іпотекою до рівня 7%. Йдеться про розрекламовану програму іпотеки, за якою на 24 травня видано аж 305 кредитів. Програма ця, яка так і не стала популярною через складність і завищеність критеріїв відбору позичальників і об’єктів кредитування, не має жодного відношення ані до "Укрфінжитла", ані до закону, який ми розглядаємо. І поки так і незрозуміло, яким механізмом її планують пов’язати із УФЖК.

Про цю програму читайте в статті: Іпотека під 7%: Як держава під приводом захисту українців без житла допомагатиме забудовникам

Отже, поки, навіть попри наявність нового закону, дуже передчасно вести мову про "революцію у сфері доступного житла", про яку говорять представники чинної владної команди.

Це скоріше закон про те, як зліпити і переформатувати кілька відомств. Ну і про виділення коштів на трамваї. І про боротьбу з ковідом – якщо раніше владу критикували за будування доріг за гроші з ковідного фонду, то тепер гроші на боротьбу з ковідом передбачено в законі про внесення змін бюджету щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом. Нічого дивного.

Насправді закон №1434-IX є не більше й не менше ніж базовим документом, основою для подальшого ухвалення урядом та іншими бюрократичними інститутами постанов і порядків, покликаних реалізувати на практиці обіцянки щодо підвищення доступності житла, які не перший місяць і рік роздають керівники держави. Збудовано основу. Що влада на цій основі побудує – покаже час. У чиновників він точно є. А чи є він в українців, які потребують допомоги в придбанні житла – це вже питання не до законотворців.