Зе-децентралізація: Як "слуги" створюють у країні колапс, перетворюючи скорочені РДА на зомбі

Відправивши на повторне перше читання проєкт закону №3975 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо утворення та ліквідації районних державних адміністрацій у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів, народні депутати не лише дали зрозуміти, що ініціатива їхніх колег сира, але й показали "дулю в кишені" нинішній владі. Водночас немає відповіді на ключове запитання – що робити з районною ланкою виконавчої вертикалі в умовах перекроювання карти районів в Україні.

Зауважень до законопроєкту №3975, авторами якого є депутати з фракції "Слуга народу", груп "За майбутнє" і "Довіра", у Головного науково-експертного управління парламенту виявилося на сторінку більше, ніж самого тексту проєкту. А проєкт цей покладає на Кабінет міністрів право (за порядками, які має ухвалити сам уряд) утворювати, реорганізовувати і ліквідовувати місцеві державні адміністрації у зв’язку з новим адміністративно-територіальним устроєм, та здійснювати інші заходи, у т.ч. - перейменування і найменування місцевих держадміністрацій.

Протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом Кабмін зобов’язаний почати реорганізацію та забезпечити безперервність діяльності районних державних адміністрацій у зв’язку із утворенням і ліквідацією районів. Звідси висновок перший: РДА ніхто ліквідувати не збирається, а обіцяли. І тут же висновок другий: попри абсолютно нові реалії, які принесла країні адмінреформа, "старі" районні держадміністрації існуватимуть ще якнайменше до кінця 2020 року. Дивно? Як мінімум.

Нюанс ще й у тім, що, відповідно до Конституції і законодавства про місцеве самоврядування, районні ради затверджують бюджети районів і плани їх соціально-економічного розвитку. Проєкти цих бюджетів і планів подають саме районні держадміністрації. А на носі початок бюджетного процесу.

Питання – що робити з районною ланкою виконавчої влади – актуалізувалося після того, як 17 липня Верховна Рада зробила важливий крок у розпочатій ще попередньою владою адміністративній реформі: ухвалила постанову, якою ліквідувала 490 районів по всій країні і створила на їх місці 136. Зміна адмінтерустрою потребувала, серед іншого, відповіді на питання: хто матиме право на утворення, реорганізацію та ліквідацію місцевих державних адміністрацій. Досьогодні такого органу в Україні немає. Щоб надати таке право Кабміну, і був внесений законопроєкт №3975.

Пояснюючи потребу в законі, його головний автор Віталій Безгін зазначив у своєму виступі в парламенті: "Так історично сталося, що місцеві державні адміністрації свого часу були утворені указом президента, потім потрапили в Конституцію, потім з'явився профільний закон "Про місцеві державні адміністрації". Але в нас немає в законодавстві жодної норми, яка каже, що робити з РДА (районними держадміністраціями – Ред.) у разі зміни адміністративно-територіального устрою, і в кого є відповідні повноваження".

Народні депутати відповіли на це зауваженням: а чому, власне, саме Кабінет міністрів? Так, президент утворив відповідно до Конституції місцеві державні адміністрації і чому б не наділити саме главу держави повноваженням ліквідовувати РДА? Як це зробила монобільшість того ж дня, ухваливши закон "Про військово-цивільні адміністрації", яким дали президенту повноваження призначати, утворювати і ліквідовувати ВЦА. "Можливо, президенту страшно брати на себе політичну відповідальність за такі рішення", - риторично запитав нардеп Руслан Князевич.

Із законопроєкту випливає ще один парадокс: на одній території певний час одночасно працюватимуть два районні органи виконавчої влади – районна держадміністрація, що приєднується, і РДА, до якої вона приєднуються. Хто кому даватиме вказівки та якою буде виконавська дисципліна?

До більш загальних "вузьких місць" власне в адмінреформі. Як не парадоксально, попри кардинальне перекроювання районів, реорганізації чи ліквідацій районних державних адміністрацій, цього року… не буде. За словами заступника міністра розвитку громад і територій В’ячеслава Негоди, утворення, реорганізація, ліквідація районних держадміністрацій може початися 2021 року. Цікава може скластися ситуація: район ліквідовано і приєднано до іншого, а районна адміністрація щось там робить.

Не менш гостре питання: що буде з працівниками РДА, які підпадуть під ліквідацію. І це не тільки держслужбовці, а й технічні та інші фахівці – економісти, водії, тощо. Чи не призведе цей етап адмінреформи до різкого сплеску безробіття на тому рівні, де працю знайти особливо складно – в українській глибинці? Адже відомо, що робота в районній владі – одна з небагатьох можливостей мати робоче місце в маленьких містечках, більше того, мати певний статус. Чи просто буде цим людям, які все життя працювали в кабінетах "у районі", перекваліфікуватися і далі заробляти на кусень хліба своїм родинам?

На ці питання влада відповідає дуже приблизно. На думку пана Негоди, у ліквідованих районах можуть продовжити функціонувати "на певний період" окремі підрозділи РДА, "які надають важливі послуги, наприклад соціального забезпечення". Перший заступник міністра як зміг спробував заспокоїти працівників райдержадміністрацій: їх поголовного звільнення влада не передбачає. Каже, висококласні службовці будуть потрібні і новим РДА, і місцевим громадам, які отримали широкі повноваження, і центрам надання адмінпослуг. Погодитися можна хіба щодо апарату управління громад, а от чи погодиться чиновник з одного райцентру їздити на роботу до іншого за ту зарплатню, яку отримують у РДА, та ще й в умовах транспортного сполучення, який маємо в Україні трохи далі київської окружної, – питання риторичне.

Та це не більше і не менше ніж прогнози представників центральної влади. А на практиці у нас виходить "як завжди". Цим пояснюється скепсис опозиційних політичних сил щодо здатності нинішньої влади облаштувати адмінреформу (яку ця влада чомусь подає як своє досягнення) як слід. Так, у липні постанову про реорганізацію районів не підтримала фракція "Євросолідарності" в парламенті. Представниця цієї фракції, голова комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе написала тоді у Фейсбуці, що монобільшість "ставить воза попереду коня". "Безглуздо і безвідповідально створювати нові райони так, наче лише від самого голосування чарівним способом вирішаться проблеми перехідного періоду. Влада створює управлінські проблеми і передумови для конфліктів на рівному місці", - зазначила депутатка. Таких питань ставатиме дедалі більше.

Проблемні питання центр намагатиметься вирішити похапцем, спрогнозувала вона (так і виходить). Зокрема, це справедливо щодо майбутнього районних державних адміністрацій. За концепцією адмінреформи, РДА повинні бути відійти в минуле по всій країні: мали бути створені виконавчі комітети районних рад чи об’єднаних громад. Але вже очевидно, що нинішня влада поки не зважилася на рішучий крок і вирішила зберегти своїх "смотрящих" на районному рівні, хіба що зменшивши їхню кількість. Фінансуватимуться райадміністрації за рахунок платників податків. Та чи потрібні вони взагалі, якщо почнуть ставити палиці в колеса громадам і заважати їх розвитку? І як РДА співіснуватимуть з новими районними виконкомами? Чи у Києві передумали їх створювати?

Насправді "червоне світло" перед згаданим на початку тексту законопроєктом №3975 народні депутати запалили саме через численні невирішені питання та відсутність у ЗЕ!влади якоїсь зрозумілої тактики і стратегії дій, а не "крок вперед, два кроки назад".

Сказане стосується зовсім не однієї тільки адмінреформи. На жаль, руйнація інститутів держави триває за багатьма напрямками. Хаос – це про близьку перспективу не лише районного рівня влади. Це і трагіфарс, що відбувається в НАБУ, в легітимність якого, через особу очільника, скоро перестануть вірити навіть західні партнери. 

Це і про рішення Вищої ради правосуддя, яка за формальними ознаками відмовилася відсторонити від обов'язків суддю Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, у зв'язку з притягненням того до кримінальної відповідальності. Інший бік медалі – непрофесійні дії начебто фахових слідчих, які не спромоглися пред’явити Вовку підозру у той спосіб, як цього вимагає закон.

Це і про рішення Печерського суду Києва задовольнити позов офшорних компаній братів Суркісів до державного "ПриватБанку" на $350 млн – ці гроші заплатить кожен українець зі своєї кишені. Бо не факт, що ми всі президенти, але що всі ми винні олігархам – здається, стає сумною реальністю.

Хаос – це розхитування основ, на яких будується наша армія, із заміною ефективних керманичів на слухняних і нав’язуванням суспільству тези про те, що наш шлях – це в односторонньому порядку "просто припинити стріляти", попри провокації російського агресора. До речі, про ту ж реформу харчування більше нічого не чути і велика кількість бійців так і залишилися на старій вбогій дієті. Це стагнація "Укроборонпрому" та намір "реформувати" (а, на думку експертів, фактично розвалити) український оборонно-промисловий комплекс під час війни. А розвал державних інституцій почався рік тому, у травні, з розпуску Верховної Ради на сумнівних підставах. 

У Зеленського пишаються відсутністю справді масштабних корупційних скандалів. Але дзвоники вже дзвенять, і як би сам Зеленський не називав своїх ворогів "мікробами", вірусна інвазія у ЗЕ!команді активізується. Президента відкрито звинувачують у роботі на олігархів уже вчорашні члени його команди. Нескладно спрогнозувати, що чекати на наступні зашквари недовго.

Адже підхід до кадрів і роботи за рік, схоже, не змінився. Тут теж панує хаос і ситуативні мотиви. Як от зникнення прізвища кандидата на посаду міського голови Луцька із сайту партії "Слуга народу". Та й загалом вражає добір кандидатів у міські голови від "слуг", майже ніхто з яких не є не лише головами місцевих партосередків, а навіть членами партії. Вибори 25 жовтня покажуть, скількох виборців "слуг" все, що відбувається зараз, влаштовує. Соціологи натякають, що не так вже і багатьох, в таборі прибічників методу "голосування по приколу" значно поменшало. 

І воно би ніби і нічого, просто ще одна партія, скоріш за все, поступово зменшиться і зникне, як десятки інших до неї. Прикро, що при цьому громадянам, в тому числі - її виборцям,  доводиться вже зараз і ще потім досить тривалий час розбиратися з наслідками необдуманих рішень і "фішечок".  Тепер до них додалися ще й "зомбі"-РДА.