Кадровий "хабар" Коломойському і послаблення Шмигаля: Як збирали голоси за бюджет-2021 і що буде далі

Війна війною, а обід – за розкладом. За цим принципом учора був проголосований головний фінансовий документ держави: кожна з груп впливу спробувала отримати свій зиск від бюджету-2021

Кадровий "хабар" Коломойському і послабл…

289 народних депутатів. Саме стільки було відданого голосів за бюджет-2021. Жодного голосу на підтримку документу не дали лише три фракції: "ОПЗЖ", "Європейська солідарність" і "Голос". А от "зелена" монобільшість - і такого вже дуже давно не було – підтримала урядове фінансове дітище аж 225 голосами. Хоча ще вчора не було впевненості у такій одностайності.

Так само, як і позитивному голосуванні фракцій "За майбутнє" і "Батьківщини".

https://www.depo.ua/uploads/posts/20201215/750x/yUGSBe4H8lIK4G2pf9rzXsEufjklBJHB3n1qd76b.png

Бюджетний день: торги, бійки на Майдані, "підкуп" мажоритарників і Ситник, про якого "забули"

Від самого ранку в середмісті столиці тривали протистояння з поліцією активістів – захисників ФОПів. Вони намагалися розбити намети на Майдані незалежності (потім все ж кілька поставили), сварилися і билися з правоохоронцями. Складалося враження, що вся ця активність була комусь потрібна для того, аби відвернути увагу від головної події дня – прийняття бюджету і політичних торгів навколо цього питання.

Поки активісти і поліцейські билися, у парламенті тривали наради і засідання фракцій, які переривалися на голосування у Раді. З найцікавішого – було відновлено повноцінну роботу НАЗК, яка заблокувалася після скандального рішення Конституційного суду (тут одностайності у "слуг" не було, рішення підтримали 208 "зелених"). А от до питання про "узаконення" Артема Ситника, директора іншого антикорупційного органу – НАБУ – у депутатів руки так і не дійшли. Нагадаємо: відсьогодні Ситник, згідно з рішенням Конституційного суду, не може обіймати свою посаду. Банкова, спільно з депутатами, мала утрясти це питання до 16 грудня, проте вирішила просто робити вигляд, що нічого не відбулося. І тим самим стала зручною мішенню: Зеленський фактично розписався у тому, що нічого не може (чи не хоче) зробити із Ситником.

Утім, це трохи інша історія, з іншими наслідками. Тому повернемося до бюджетних перипетій. Депутати перед голосуванням за бюджет підтримали зміни до Бюджетного кодексу. Правда, не обійшлося без казусу: народні обранці проголосували взаємовиключні поправки, які стосувалися 13,44% акцизу на пальне, що лишаються у місцевих бюджетах. З вимогою залишити ці кошти на місцях до уряду від імені Асоціації міст України звертався столичний голова Віталій Кличко. Після дискусій ВР переголосувала це питання і прийняла Бюджетний кодекс з тією поправкою, яка більше влаштовує місцеву владу. Однак зовсім не влаштовувала уряд.

Ці зміни в Бюджетному кодексі, а ще повернення системи так званої субвенції на соцекономічний розвиток окремих територій додали до голосуючих за бюджет голоси "слуг"-мажоритарників і групи "Довіра", яка теж складається з нардепів, вибраних на мажоритарних округах.

Читайте також: Чому "Батьківщина" голосувала за Бюджет-2021

Ну і ще одне рішення, яке не можна залишити поза увагою – парламентарії 292 голосами затвердили власний кошторис: у 2021 році утримання Верховної Ради подорожчає на півмільярда гривень.

Наслідком переговорів, точніше, політичних торгів, зрештою стала підтримка державного бюджету. "У нас поганий бюджет на 2021 рік. Поганий бюджет, який ми підтримали виходячи з реалій, без ілюзій. Поганий бюджет, який ми підтримали попри помилки і недоробок Мінфіну, за які нам соромно. Поганий бюджет бідної країни", – дав характеристику цьому документу голова профільного комітету Данило Гетманцев.

У тому, що бюджет поганий, мабуть, ніхто й не сумнівався. Але за нього групи впливу вторгували собі багато хорошого. Предметом торгів були урядові посади. Про це повідомив у Телеграмі нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.

https://www.depo.ua/uploads/posts/20201215/750x/5JMLG1oozvN3PQmMz73PkymaYswRoZOZ5O4qY3lh.png

Нові міністри: кого з них пов'язують з Коломойським, а кого - з Зеленським

Уже після голосування потенційних міністрів покликали на засідання монобільшості, де був присутній президент Володимир Зеленський. З інформації, яку повідомляли з цього засідання, стало зрозуміло, що глава держави вмовляв своїх "слуг" підтримати претендентів на крісла міністрів, але у нардепів виникло багато запитань до окремих фігур. Найбільше - до Юрія Вітренка, якого пов’язують з інтересами Ігоря Коломойського (от з чим може бути пов'язане таке дисципліноване голосування з боку "слуг" з умовної групи Коломойського і депутатів із "За майбутнє"), та Сергія Шкарлета. Останній на посаді в.о. міністра освіти вже встиг накопичити достатнього негативу. Втім, подейкують, у його призначенні зацікавлений сам президент, оскільки цю кандидатуру нібито підтримує ректор Криворізького державного університету економіки та технологій, де кафедрою інформатики і прикладного програмного забезпечення завідує професор Олександр Зеленський – батько чинного глави держави. Однак частина "слуг" вперто не хоче, аби Шкарлет очолив МОН. Це група "соросят", які прагнуть залишити свій вплив на Міносвіти. Вони підтримали бюджет. Та якщо Шкарлета таки призначать, "соросята" при якомусь наступному важливому голосуванні можуть і відмовити Банковій у підтримці. Чи взяти за неї дорого...

Щодо інших кандидатів, то про них - коротко, а детальніше вже після призначення. Якщо воно, звісно, відбудеться, а не вийде у підсумку, що в ОП за бюджетні голоси пообіцяли одне, а "слуги" візьмуть і кинуть" Учора про свою відставку заявили двоє урядовців – міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський та міністр у справах ветеранів Сергій Бессараб. Тож почнемо з кадрів на їхнє місце. Роман Опімах очолює Держслужбу геології та надр. Свого часу Depo.ua простежував, що цей посадовець пов’язаний із Віктором Пінчуком. Він був виконавчим директором Асоціації газовидобувних компаній, до якої входять, переважно, структури, асоційовані з цим олігархом. Та як повідомив один із ньюзмейкерів "слуг" Олександр Качура, по міністерству екології рішення так і не прийняли.

Інша кандидатка, жінка-генерал Юлія Лапутіна. Генеральське звання їй присвоїв Зеленський. До цієї фігури на посаду очільниці Мінветеранів у "слуг" виникло найменше питань. Начебто не виникло особливих заперечень і по кандидатурі Романа Лещенка, керівника Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру і уповноваженого президента із земельних питань, якого просувають на керівника аграрного міністерства. Однак доля нових призначенців в уряді вирішиться тільки у четвер. І то не всіх. Повідомляють, що питання керівника Мінекології взагалі відклали.

Тривожний дзвіночок для Шмигаля

Що ж, виходить, голоси за бюджет влада отримала, а забаганки груп впливу не задовольнила? Скоріше, йдеться про інше – торги триватимуть, і на них виставлять не тільки посади в Кабміні, але й посади голів ОДА. Або не тільки названі урядові крісла. Наразі їх 5, але за потреби кількість лотів можна розширити – Кабмін за останні роки став буквально гумовим. Ще трохи і за кількістю міністерств він зрівняється з останньою Радою міністрів СРСР. Там було 26 загальносоюзних міністерств, в разі появи МінАПК у нас буде 22. І тут виникає важливе питання: яку реальну роль у КМУ грає прем’єр Денис Шмигаль? Мало того, що вчора парламент підтримав низку ініціатив, які ускладнюють роботу уряду (зокрема згадане питання про акциз), так ще й урядову команду перетасовують за абсолютно непрозорими підходами. Когось призначають, ця людина попрацювала півроку, її замінюють. При цьому посадовець йде без звіту, суспільству не повідомляється, що ж цей міністр зробив чи не зробив. Якийсь калейдоскоп тимчасових фігур, а не Кабінет міністрів.

При цьому про градус боротьби за посади між групами впливу залишається судити або зі зливів у Телеграмі та інших соцмережах, або з непрямих натяків. От, приміром, учора Антимонопольний комітет оштрафував групу ДТЕК Рината Ахметова на 275,2 млн грн за зловживання монопольним становищем на Бурштинському енергоострові. Зловживання нібито було з липня по жовтень минулого року. Офіційне повідомлення про це на сайті АМКУ з’явилося після голосування за держбюджет, але перед засіданням фракції "слуг", де мали обговорювати кандидатів на посади міністрів. Може це й збіг, конспірологія, проте не можна виключати, що Ахметову і Шмигалю, який до липня 2019-го працював директором Бурштинської ТЕС, зробили прозорий натяк, що не варто блокувати потрібну людину на енергетичний напрямок. Чи на інший.

Читайте також - Основні показники Бюджету-2021: Що ухвалила Рада

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"