Бійка у Харкові: Чому влада повинна жорстко присікти технологію мовних протестів

Сьогодні в Харкові вперше за останні кілька років підняли голову захисники російської мови. Їх організувала "ОПЗЖ". Внаслідок сутичок пікетників з проукраїнськими силами, першим довелося ретируватися

Бійка у Харкові: Чому влада повинна жорс…

Як повідомляє Depo.Харків, прихильники "ОПЗЖ" вимагали збільшити обсяг російськомовного викладання у школах, але все закінчилося сутичками з представниками патріотичних організацій. Аби не допустити більш серйозного конфлікту, поліція під вигуки "Чемодан, вокзал, Россия" завантажили пікетників до поліцейських спецавтомобілів та з сиренами вивезли з площі Свободи. Після чого під стінами Харківської ОДА тривав мітинг проукраїнських громадських організацій, які закликали не допустити реваншу.

Це був перший публічний виступ проросійських сил за останні роки. За минулої влади ці сили залягли на дно. А найбільш активні їх представники або сиділи, або повтікали в Росію. І ось, як бачимо, вони почали піднімати голови. Поки їх акції малочисельні, проте варто нагадати, що саме прихильники "русского міра" 22 лютого 2015 року влаштували теракт у Харкові під час Маршу єдності. Тоді в результаті вибуху загинуло 4 особи, серед них 1 міліціонер та 1 неповнолітній, ще 9 отримали поранення. Підозрюваних у здійсненні теракту затримали, ними виявилися Віктор Тетюцький, Володимир Дворніков, Сергій Башликов. Їх судили, однак вирок – довічне ув’язнення - винесли лише наприкінці минулого року, коли ці троє виявилися у списках на обмін.

Мабуть ні для кого не є секретом, що у таких містах, як Харків чи Одеса, проросійські настрої є дуже сильними, і в разі, якщо місцеві органи влади їм потуратимуть, а спецслужби ловитимуть ґав, можемо отримати куди чисельніші акції, аніж та, яку сьогодні розігнали "Нацкорпус" і "Нацдружини". І, схоже, в "ОПЗЖ" планують погойдати ситуацію в країні мовним питанням, аби, з одного боку, виставити себе захисниками російськомовних, а з іншого, зіткнувши лобами прихильників "русского міра" і націоналістів, гучно заявляти про "переслідування інакомислячих" в Україні та про утиски нацменшин.

Нагадаємо, 16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту. Ним для національних меншин передбачені три моделі навчання. Перша модель стосується корінних народів (кримських татар, кримчаків і караїмів), які зможуть навчатися рідною мовою всі 12 класів за умови ґрунтовного викладання української мови. Друга модель – для навчання мовами Євросоюзу, тобто, для угорців, румунів, болгар та інших народів, які мешкають в Україні. У початкових класах вони використовуватимуть тільки рідну мову, але з 5 класу не менш ніж 20% предметів повинні викладатися українською із щорічним підвищенням до 40% в 9 класі і 60% у старшій школі. Третя модель – для шкіл з іншими мовами навчання, тобто і для російської. Для них з 5 класу не менш ніж 80% предметів повинні перейти на українську мову. Михайло Папієв з "ОПЗЖ" зареєстрував постанову, якою заблокував підписання спікером прийнятого закону про освіту. Папієв вважає, що цим документом дискримінується російськомовне населення України. Найближче пленарне засідання Верховної Ради відбудеться 4 лютого і до того часу, поки парламент не розгляне постанову нардепа з "ОПЗЖ", Дмитро Разумков підписати закон про повну загальну середню освіту не зможе. Тому акцію в Харкові можна розглядати ще і як аудіо-візуальну підтримку блокування Папієвим вказаного закону. І, не виключено, щось подібне спробують вчинити в інших містах на сході та півдні.

Враховуючи, що "ОПЗЖ" взяла на озброєння мовну тему, дуже важливою зараз буде позиція влади. Партія Медведчука-Бойка експлуатує міфи про "насильну українізацію" та "порушення прав нацменшин" (акцентовано саме на російськомовних), але проти цих міфів свідчать дані останніх соцопитувань. Так, згідно з результатами дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, 68,5% громадян вважають, що російська мова має вільно використовуватися у приватному житті, але українська мова повинна при цьому залишатися єдиною державною. Інша цікава цифра: 52,7% респондентів безумовно згодні з тим, що ЗМІ повинні бути наповнені продукцією українською мовою не менше ніж на половину, не згодні з цим лише 5% опитаних. Таким чином, переважна більшість українців схвалює процес українізації, який, логічно, неможливий без українізації освітньої сфери.

Тобто, в суспільстві чітко сформувався тренд на українське, і владі, аби присікти всі ці розгойдування мовним питанням, потрібно зробити дві речі. Перша – зрозуміло для громадян пояснити норми ухваленого закону, аби уникати різноманітних спекуляцій та маніпуляцій з боку проросійських сил. Друга – дати зрозуміти нашим громадянам, що процес українізації – невідворотний. І ніхто не переглядатиме ні закон про функціонування державної мови, ні закон про освіту, ні інші рішення, які стосуються мови, зокрема, квот в різних медіа тощо. Як би не волали про "дискримінацію російськомовних" із Москви, і як би не намагалися в унісон з нею волати "ОПЗЖ" та їм подібні в Україні.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"