Американсько-китайська відлига: Чому Сі Цзіньпін не накаже путіну зупинити війну

Чому зустріч Сі і Байдена була потрібна їм обом

До переговорів між лідерами двох найвпливовіших держав світу у Сан-Франциско інформаційний простір був переповнений публікаціями, в яких майбутнє людства оцінювалося вкрай песимістично через наростання конфліктних тем у взаємовідносинах Вашингтона та Пекіна. Коротше кажучи, експерти та аналітики лякали світ третьою світовою війною. Але після заокеанського турне Сі Цзіньпіна настрій у медіа помітно змінився. Присутня якась ейфорія. Особливо всі пройнялися обіцянкою Сі повернути панд до американських зоопарків. Вона за популярністю затьмарила політичні заяви американського і китайського керманичів. І навіть той факт, що Байден удруге назвав Сі диктатором, китайці прокоментували обережно. Речниця МЗС КНР Мао Нін назвала "такого роду висловлювання" неправильними політичними маніпуляціями, якими займаються люди, які прагнуть посіяти розбрат. А коли у неї уточнили, кого має на увазі, речниця відповіла загадково: "той, хто намагається підірвати відносини, про це знає". Раніше в Пекіні реагували на обзивання Сі диктором куди різкіше.

Та чи справді у відносинах наддержав скресла крига і як довго вони не сваритимуться? Щоб відповісти на ці питання, проаналізуємо, навіщо Сі і Байдену ця зустріч була саме зараз. Почнемо з гостя. Ні для кого не секрет, що китайська економіка переживає не найкращі часи. Її сповільнення триває, але найгірше для неї – вихід з ринку грошовитих іноземних інвесторів, які остерігаються поглиблення конфлікту США і Китаю. Наслідки очевидні: у період з липня по вересень 2023 р. вперше за 25 років у КНР зафіксовано дефіцит іноземних інвестицій – $11,8 млрд. Простіше кажучи, китайцям потрібні західні капітали. То ж і не дивно, що окрім зустрічі з Байденом, Сі Цзіньпін повечеряв із топ-бізнесменами США. Тобто гість хотів справити на воротил бізнесу позитивне враження.

Але китайський кормчий прибув за океан не тільки щоб покращити інвестиційний клімат, адже Пекін має у своїх руках важливий козир – вплив на коло своїх сателітів і васалів. Зараз для Вашингтона важливо через Сі натиснув на Тегеран і Пхеньян. Перший не лише передав росії "Шахеди", а й бере участь у їхньому обслуговуванні та модернізації. Плюс – підтримка Іраном палестинських терористичних угрупувань, які атакують Ізраїль. Що ж до комуністичної Кореї, то після зустрічі путіна з Кім Чен Ином з’явилася інформація про надсилання до росії артилерійських снарядів. Depo.ua свого часу зазначав, що таке не може відбутися без згоди Пекіна, від якого Пхеньян залежний.

Були у Байдена й інші резони прискоритися з особистою зустріччю із Сі Цзіньпінем. Зауважимо, у вересні китайський керівник відмовився особисто відвідати саміт G20 у Нью-Делі через ускладнення відносин із Індією. Наступний значний міжнародний захід, саміт Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці (АРЕС), мав відбутися в середині листопада в Америці, проте аж до кінця жовтня не було остаточно відомо, чи прибуде до Сан-Франциско особисто Сі Цзіньпін. Байден був зацікавлений у зустрічі з главою КНР саме на своїй території і саме на тлі розгортання політичної кризи всередині США, спровокованої трампістами в Конгресі. Одним із її наслідків стало те, що бюджет Штатів затвердили без видатків на фінансування військової допомоги Україні та Ізраїлю. До чого тут Китай? Особливо зацікавлені в блокуванні допомоги республіканці серед своїх доводів називають наступний: Білий дім забагато уваги приділяє Україні у той час, коли росте військова міць Китаю. Байдену було вкрай важливо нівелювати це твердження, продемонструвавши потепління стосунків із Пекіном. Причому аж настільки, що лідери двох країн домовилися про відновлення каналів прямого зв’язку між своїми військовими.

Отже, у візиті Сі до Америки та зустрічі з Байденом були зацікавлені обидві сторони. Китай зацікавлений у покращенні іміджу для західних інвесторів, Штати – у розрядці занадто перегрітого мілітаризованою риторикою світу. Без КНР розрядка не складається. Окремо Байден був зацікавлений вибити з-під ніг своїх політичних опонентів аргумент про начебто неуважність до наростання військової небезпеки з боку Китаю. Підсумком зустрічі можуть бути слова китайського гостя: "Дві такі великі країни, як Китай та США, не можуть собі дозволити повернутись одна до одної спиною. На планеті Земля достатньо місця, щоб ці дві країни були успішними".

Чого чекати після зустрічі лідерів США і КНР у Сан-Франциско

Про історичний перелом в американсько-китайських відносинах переважно пишуть китайські медіа. Чия інформаційна політика керується державою. Це дуже показовий момент, адже на позицію офіційної влади КНР орієнтуються союзні із нею держави. Виявилося, що Сі Цзіньпін попри наявні розбіжності щодо Тайваню не бажає ні долучатися, ні тим більш очолювати альянс автократій проти демократій. Тобто путін, який мріє про такий альянс, лишився в компанії Кім Чен Ина. Це хороший сигнал для цивілізованого світу, проте українців цікавить, чи прийме тепер китайський лідер нашу сторону у війні з росією, чи буде й надалі грати в гру "і нашим, і вашим".

Спочатку про те, чого точно не варто від нього очікувати: він не змусить путіна припинити війну і вивести свої війська з тимчасово окупованих українських територій. Але і постачати зброю росії Китай не буде. Якщо після зустрічей у США Пекін жорсткіше контролюватиме експорт своїх військових товарів, щоб вони не потрапляли до країни-окупантки, це вже буде прогрес. Тобто військового альянсу Китаю та росії, чого дуже остерігаються на Заході, не буде. Проте не буде і кардинальної зміни з його боку у підходах до російської агресії проти нашої держави. Depo.ua детально аналізував причини, чому Сі Цзіньпіну і далі вигідно називати путіна другом. Тоді в чому наш резон від відлиги в американсько-китайських взаєминах?

Перше, і про це йшлося вище, – китайці не даватимуть зброю путіну. Друге: для Китаю важливо укласти вигідні політичні домовленості з США за президентства Байдена. Як відомо, Дональд Трамп радикально налаштований проти Пекіна, тому Сі Цзіньпіну політично вигідно підтримувати рівні відносини з Байденом, сприяючи тим самим його переобранню у 2024 році. Україні так само вигідно, щоб господар у Білому домі не змінився. Третє: зараз обидві сторони слідкуватимуть за кроками одна одної і під час наступних контактів (скоріше за все, вони будуть телефонними) Байден і Сі зможуть обговорювати конкретні питання. З огляду на важливість українського питання, воно підніматиметься і в подальшому. Приміром, важливою може бути позиція Китаю у випадку ракетних атак путіністів на українську енергетичну інфраструктуру. Четверте: не слід забувати, що Китай не хоче втратити шансу долучитися до повоєнної відбудови України. То ж домовлятиметься про умови та свої вигоди.

Тобто не треба мріяти, що Сі Цзіньпін накаже путіну здатися. Проте можуть бути якісь цікаві сценарії за участі китайського лідера, які поставлять хазяїна кремля у небажану для нього ситуацію під час президентської виборчої кампанії. Не дарма російські пропагандисти холодно відгукнулися про подію у Сан-Франциско. Під час якої про росію говорили без росії.