8 тисяч від Зеленського: Як ФОПу отримати допомогу і чому це вдається не всім

ФОПи можуть отримати допомогу від держави, якщо вони не є одночасно підприємцями і найманими працівниками, а також якщо ЄСВ сплачено не менш ніж за три місяці до 2020 року; станом на 31 жовтня поточного року основний КВЕД відноситься до тих, які постраждали від карантину і підприємець здійснює діяльність понад 3 місяці.

Мають право на 8 тисяч допомоги і наймані працівники, якщо основний КВЕД відноситься до тих, які постраждали від карантину; організація нарахувала ЄСВ за третій квартал 2020 року; середня заробітна плата найманого працівника не перевищує 30 000 гривень на місяць за третій квартал і найманий працівник не працює за сумісництвом в організації.

Станом на 23 грудня вже 278 тисяч українців отримали цю одноразову матеріальну допомогу на загальну суму 2,23 млрд грн. Але це ще далеко не всі бажаючі. Наприклад, 8 тисяч не отримають суб’єкти господарської діяльності – пенсіонери.

"Хоча це ‒ нонсенс, бо вони ж не з власної ініціативи платять чи не платять. Так само є нюанс, що будуть виплачувати лише тим підприємцям і працівникам, в яких здійснена оплата за три місяці третього кварталу. Але знову ж таки, може бути, що людина працювала два місяці у третьому кварталі й це не його провина, що він найнявся на роботу не з липня, а з серпня, скажімо. Вірогідно, такі працівники теж не отримають допомогу", ‒ розповідає економіст В’ячеслав Биковець.  - Коли людина, наприклад, має свій магазинчик, сплачує ЄСВ, але має постійне місце роботи за трудовою книжкою, вона теж не отримає відшкодування. Але це неправильно, бо як ФОП людина зазнає збитків"

В підприємців старошого віку є й ще одна проблема - вони не можуть зрозуміти, як подати електронну заявку.

"Багато хто з підприємців, особливо старші 50 років, просто не знають, що таке ЕЦП, що таке "Дія" і як вона працює. Вони не розуміють, як пройти цю процедуру. Так, є велика кількість роликів від "Дії", в інтернеті можна багато чого знайти, але все одно багато хто не зрозумів, як це зробити", - розповідає Depo.ua одесит Вадим Кіров. Він не тільки одним із перших оформив допомогу, а й допомагає тепер це зробити іншим. 

"У моєї мами основний КВЕД – роздрібна торгівля, вона частково забезпечує сім’ю. З початку карантину це проблема, бо її спеціалізація – сукні для випускних і весіль. І через те, що їй в цей рік майже не було – бізнес постраждав, навіть попри те, що дозволяли працювати. Тому, в принципі, будь-який прибуток був нівельований. Ми стали працювати в іншому напрямі – мама почала робити фотосесії для дітей і разом з молодшою сестрою вони заснували модельну школу для діток з 3 до 11 років. Бо зазвичай великі модельні агентства в Одесі - для дітей з 14 років. Таким чином вона частково реалізовувала свій товар тим, що надавала його в оренду під час зйомок і організовувала самі зйомки", – розповідає Кіров. Родина витрачає за місяць блиько 50 тисяч, тому 8 тисяч допомоги - це хоч і приємно, але не покриває збитків.

За словами нашого співрозмовника, коли президент заявив про ці виплати, він став слідкувати за ситуацією і 14го грудня зранку, як тільки стартувала подача заявок, заповнив заяву з маминим електронним цифровим підписом (ЕЦП). Вже 23 грудня прийшли гроші. Після мами Вадим допоміг заповнити заяву іншим членам родини, а згодом, через сарафанне радіо, по допомогу до нього почали звертатися знайомі і знайомі знайомих.

"Все дуже легко, на це йде хв 10-12: ЕЦП береться у "Приватбанку" в чотири етапи – заходиш у "Приват 24" – "усі послуги" – "послуги" – "ЕЦП" – "створити". Вводиш пароль і завантажуєш ЕЦП. Щоб в "Дію" зайти – вводиш ЕЦП – "подати заяву" – проводиться додаткова ідентифікація – вводиш номер телефону і електронну адресу. Якщо не було раніше акаунту в "Дії", то просять ще паспортні дані, щоб актуалізувати інформацію. Після цього натискаєш "подати" і воно саме формує заяву, яку підписуєш ЕЦП і надсилаєш на обробку", – пояснює Кіров. Але зазначає, що не всі зможуть отримати допомогу і через некоректні КВЕДи

"У мене родина займається весільним бізнесом – сукні тощо. Дехто  реєструвався ФОПами у далеких 90-х і замість КВЕДу "роздрібна торгівля" вони тоді зробили "виробництво текстильних виробів". По факту, вони зараз теж не можуть нормально і ефективно торгувати, але через те, що у них КВЕД "виробництво", а не "роздрібна торгівля", вони не підпадають під обмеження.  Зараз у мене запитують, чи варто змінювати КВЕД про всяк випадок, якщо буде ще один локдаун і гроші будуть знову видавати", – каже він.

Вже відомо, що локдаун в Україні запровадять з 8 по 24 січня, але чи передбачено додаткові виплати ФОПам, які знов опиняться без заробітку, поки не повідомляється. Втім, якщо це знову буде через "Дію", допомогу зможуть отримати не всі - і через обмеження, і через невміння користуватися електроними ресурсами. Застосунок "Дія" в App Store та Play Market користувачі оцінили в 4 зірки з 5-ти. Користувачі програми та порталу скаржаться на те, що застосунок інколи гальмує, не підвантажує документи, вимагає повторної авторизації. Хтось вирішує, що це просто не працює і полишає спроби отримати компенсацію. 

На думку Биковця, чимало підприємців не звертатимуться по виплати взагалі.

"Підприємці кажуть: не треба нам подачок, зробіть умови, щоб ми могли нормально працювати. Ті, хто скептично до цього ставиться, мабуть, і звертатися не будуть. Але важко сказати, скільки таких суб’єктів", ‒ зауважує він.

На думку Вадима Кірова, організувати виплати держава могла і без подання заявок.

"У нас є єдиний реєстр, у якому вказані КВЕДи, кожна людина може подивитися його на сайті мін’юсту. У податкової є база тих, хто сплатив ЄСВ, тобто є певний перелік людей, які підходять під ці категорії, є інформація де відкриті розрахункові рахунки. Тобто я хочу сказати, що це можна робити і без заяви. Я так розумію заяву зробили необхідною для актуалізації "Дії" і для того, щоб там було більше інформації про всіх людей, та це все одно можна було б автоматизувати", – пояснює він.