Українці не читають: Чи втратимо ми статус розумної нації

60% дорослих українців за рік не прочитали жодної книжки і жодного разу не навідалися у книгарню чи бібліотеку. Дані опитування Київського міжнародного інституту соціології змушують хапатися за голови людей, які звикли вважати читання невід'ємною складовою особистого розвитку

Журналіст відділу "Життя"
Українці не читають: Чи втратимо ми стат…

Спершу такі результати не на жарт підбадьорюють любителів "зради". Мовляв, ми настільки загрузли у політичних баталіях, провокаціях і Facebook-суперечках, що геть забуваємо розвиватися самі.  Крім того, книжки, а особливо нові і легальні, коштують немало, тож виділити на заповнення вищої і вже необов'язкової сходинки піраміди Маслоу ладен далеко не кожен.  

І відповідно, на найближчі роки на стрімке економічне зростання сподіватися марно. Адже теза "хто не читає, той погано мислить, а їсть іще гірше" століттями утримує статус незаперечної істини.  

Втім, не все так сумно.  Наприклад, у рейтингу інновацій Global Innovation Index з 2013-го року Україна піднялася на 28 сходинок і наразі посідає 43-тє місце.  Причому здебільшого просідає рівень інституцій (у графі "політичне середовище" у нас 122-га позиція). А от за числом патентних заявок, поданих національними заявниками у патентні відомства країни, ми найперші у світі, і займаємо третю позицію за співвідношенням між кількістю вчителів та кількістю учнів. Між тим, перші сім позицій у рейтингу займають Швейцарія, Нідерланди, Швеція, Велика Британія, Сінгапур, США та Фінляндія. 

Цікаво, що лідери рейтингу щодо читання не надто відрізняються від українців. Тож схоже, наразі говоримо про всесвітню тенденцію. Так, згідно з дослідженнями Бюро статистики праці США, у 2004 кількість людей у країні, які читали у будь-який обраний день заради задоволення, становила 28%.  А у 2017-му показник був уже 19%.  Цікаво, що особливо актуальною тенденція виявилася для чоловіків -  показник впав з 25 до 15% (тоді як у жінок - з 31 до 29%), а також для вікової групи з 35 до 44 років. В інших вікових категоріях інтерес знизився не так суттєво. 

Тенденція підтверджується і ринком. Зокрема, у 2017-му у світі продали 162 млн електронних книжок, тоді як у 2016-му - 180 млн, пише Адам Роу для Forbes. "І це не про те, що друковані книжки повертаються. Хоча публіка перейшла на інді-видавців, здебільшого на Amazon", - зазначає оглядач. 

Хоча, звісно, йдеться про глобальніші зміни. Коли кожен смартфон фактично містить у собі каскад світів, включно з музикою unlimited та підпискою Netflix,  дбайливо нагадує про нову потенційно цікаву інформацію та ще й практично не займає місце у сумці, читання книжок може видатися надто олдскульним заняттям. 

Тут психологи та нейрологи б'ють на сполох, адже читання скандальних постів та перегляд кліпів, на їхню думку, книжки не замінить. Адже читаючи, людина має можливість уявити описаний світ, "добудувати" пропущені деталі - себто добряче попрацювати одразу кількома ділянками мозку. В інших, більш сучасних видах такого дозвілля або відсутній світ (уявляти особливо немає чого), або все і без споживача інформації "промальовано" до дрібниць (ми бачимо готову картинку). 

Безслідно такий вибір справді не минає. Так, норвезькі вчені проаналізували рівень IQ людей, народжених між 1962 та 1991 роками. Виявилося, що до 1975 показники збільшувалися в середньому на 3% за десятиліття. Після ж - почали знижуватися, пише CNN.

Схожі дослідження відбулися у Данії, Британії, Франції, Нідерландах, Фінляндії та Естонії. Результати збігалися. 

"Зараз зниження відбулося через фактори зміни середовища. Грубо кажучи, не тому, що тупі люди більше народжують, ніж розумні. Ці ж зміни спостерігаються в межах родини.  Цими факторами можуть бути зміни у системі освіти, стилі медіа, харчуванні, зменшення часу на читання та збільшення - на перебування онлайн", - стверджує Оле Родеберг, старший дослідник Центру економічних досліджень Норвегії. 

А от попереднє зростання інтелекту вчені пояснюють покращенням доступу до освіти і рівня життям загалом. 

Але і тут однозначних висновків робити не можна. Про недосконалість тестів на IQ говорять вже багато десятиліть, акцентуючи, що типи інтелекту бувають різними, а сам він - і досі "темна матерія", адже вивчений лише частково. Тож послаблення раніше надбаних навичок може знаменуватися розвитком зовсім нових.  Адже вміння чотирьохрічної дитини проходити кілька рівнів у "дорослій" комп'ютерній грі раніше б стало справжньою сенсацією для знавців когнітивних навичок. 

Найбільші ж можливості відкриються перед тими, хто ретельно розвиватиме "традиційний" інтелект, але приділятиме увагу і цифровому. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme