"Тим, хто не встиг привчити дитину до самостійності, час замислитись": Педагог про навчання під час карантину

Про те, чому під час онлайн-навчання педагоги мусять іти на випередження і чому традиційна школа ніколи не втратить своєї актуальності, в інтерв’ю Depo.ua розповіла вчителька англійської мови Ірина Зірка
 

"Тим, хто не встиг привчити дитину  до с…

 

Поняття "карантин" для українських учнів не нове, проте цьогорічний, впроваджений через коронавірус, вчителі і школярі пам’ятатимуть довго. Не через термін, який затягнувся, а через колосальний об’єм роботи, який потрібно було провести освітянам для впровадження дистанційного навчання. В країні зараз працює школа-онлайн, уроки якої транслюють телеканали та YouTube-канал Міністерства освіти та науки України. Приватні школи працюють за своїми планами і програмами, але всім без винятку педагогам на виручку прийшли месенджери. Всіх, як учнів так і вчителів, карантинне навчання підштовхнуло до глибокого розуміння того, наскільки важливо зараз займатись самоосвітою та виховувати в собі самодисципліну. Про основні  моменти, які довелось пережити педагогам під час переходу на онлайн-навчання з Depo.ua поділилась Ірина Зірка, вчитель англійської мови ЗНЗ "Київський ліцей бізнесу", голова методичного об'єднання вчителів іноземних мов.

 

 

- Ірина, як карантин змінив вашу викладацьку роботу?  Чи менше стало її ще більше?

 

- Коли 12 березня в країні почали впроваджувати карантин, ми (педколектив – Ред.), зрозуміли, що нам потрібно робити планування вже не для себе, а для дітей. В разі, коли дитина не може з технічних причин приєднатись до навчання в онлайні, освітній процес має все-рівно відбуватись. Тому має бути для дитини план-інструкція, де все буде розписано – теми, сторінки, вправи, як їх зробити, який ресурс для цього потрібно використати і, звісно, до якого кінцевого терміну потрібно здати роботу.

 

- З чого у вас починався перехід в онлайн навчання?

 

- Ми почали думати, де саме будемо викладати контент, на яких платформах. В школі у нас працює електронний щоденник. В минулому році це був Google щоденник, а в цьому навчальному році у нас своя система управління освітнім процесом (SMLS). Це дуже зручно, адже дитина може отримувати плани, може отримувати всі посилання, тому певною мірою ми виявились готовими до карантину. Але важливо було зупинитись на якійсь платформі, де б була можливість проводити відеоуроки. Ми зупинились на Zoom. Звісно, потрібен і зворотній зв'язок з дитиною, бо у будьякий момент може бути щось незрозуміло, тоді потрібно швидко реагувати і тут в нагоді нам стали месенджери. Старші діти вибирають Telegram, молодші - Viber. Створені групи, де вчитель швидко реагує на всі запитання дітей.

 

- Якими були перші дні?

 

Дуже напруженими. Багато потрібно було всього прочитати, зрозуміти. Навчити інших колег, донести інформацію, а потім розказати дітям, як ми будемо працювати в дистанційному режимі. Спочатку діти не дуже серйозно поставились до того, що відбувається. Вони сприймали це як звичайний карантин, а дитячими словами – ще один тиждень канікул і, в принципі, діти не дуже усвідомлювали, що ситуація настільки серйозна, нестандартна, і що взагалі ми будемо продовжувати навчатись дистанційно аж до кінця навчального року. Дорослі також не були до цього готовими. Питання в іншому – наскільки швидко може відреагувати колектив конкретної школи на такі події. Вважаю, що наша школа змогла пристосуватись і швидко відреагувати на сьогоднішню ситуацію. Дійсно, перші дні були дуже напруженими для вчителів, але нам вдалось за короткі строки навчитись цьому всьому і вже після того, як діти прийшли після канікул в школу, розпочався повноцінний освітній процес.

 

- Діти усвідомили всю серйозність карантину?

 

- Діти зрозуміли, що це серйозно і почали працювати відповідальніше. Пройшли інструктажі, навчились планувати роботу. Свій предмет, англійську мову, я викладаю у Zoom. Уроки повноцінні. У нас є і парна робота і групова, ми робимо і проекти – в Zoom є можливість сесій, де дітей можна поділити на пари, групи і відправити працювати. Працюємо за розкладом. В дистанційному форматі роботи стало більше. Коли ти маєш певний досвід і заходиш в клас – завжди має бути план уроку. Це допомагає бути логічним, послідовним, але бувають різні ситуації. Ти володієш матеріалом, починаєш викладати. А в дистанційному форматі ти маєш іти на випередження, заздалегідь плануватись. Є діти, які прийдуть на відеоурок, а є діти, які не зможуть прийти і їм потрібно буде працювати за планом самостійно. Тож, план має бути написаний, а до нього мають бути прикріплені всі посилання, які ви будете використовувати. Це кропітка робота, але на другому місяці карантину у нас вже "набита рука" – ми вміємо це робити.

 

- З якими основними проблемами зараз стикаються батьки і вчителі під час дистанційного навчання?

 

-  У мене дві дитини. Старший син знаходиться  за кордоном, у нього має бути вступна кампанія, то дуже багато невідомого. Так само ніхто зараз не може сказати термінів, як все буде організовано. Але від налаштування батьків також багато залежить. Молодший навчається в школі, де викладаю я. Інколи, коли я проводжу урок, я у нього викладаю, але знаходимося ми в різних кімнатах. Технічно ми готові до такого навчання, але я розумію, що до цього готові не всі родини. Головне – навчити дитину працювати самостійно. Тут також важливий момент толерантності ставлення до освітніх проблем, яких зараз дуже багато. Наші педагоги зараз постійно на зв’язку з дітьми, вирішують їхні проблеми, допомагають з організацією навчального процесу. В нашій школі є люди, які пишуть матеріали, є викладачі, є вихователі. Але в багатьох школах це все часто на плечах одного вчителя, тому, коли на людину покладено багато обов’язків, буде багато "дірок" в цій роботі.

 

- Наскільки ефективне таке навчання онлайн?

 

- Навчання в онлайні розвинене у всьому світі. Україна також має розвиватись в цьому напрямку. Для себе я зробила висновок, що, наприклад, створення відеоматеріалів – це дуже корисно. Консультації на відеоплатформах набагато корисніші, ніж на живих уроках в школах. Мені здається, що в онлайн-режимі це може бути набагато ефективніше. Розвиток має бути абсолютно точно в цьому напрямку, але традиційна школа ніколи не втратить своєї актуальності. Так само актуальною буде професія вчителя. Вона серед тих 30 професій, які ніколи не зникнуть. І спілкування в класній кімнаті завжди буде актуальним. Для мене онлайн-освіта дуже цікава. На онлайн приходять мотивовані учні. Коли учні мотивовані – тоді і вчитель мотивований.

 

- Який загальний життєвий урок може винести українська школа після карантину?

 

- Ми маємо усвідомити, що існує глобальна криза освіти в усьому світі. Життя змінюється набагато швидше, ніж система освіти. Школа дуже відстає. Те, що ми пропонуємо сьогодні дітям, вже не дуже задовольняє їхні проблеми і потреби. З іншого боку, зміни 100% будуть. По собі я відчуваю, що від тих нових методів, які ми опанували за період карантину, я вже не зможу відмовитись. Це багато чого нам дає і якщо зміниться ставлення конкретного вчителя до викладання свого предмету, то, мабуть, будуть зміни і взагалі. Часто кажуть, що і від вчителя багато чого залежить. Я з цим погоджуюся, але освітній вектор для дитини задає і родина. Проблема не в тому, скількома освітами володіють батьки, а до якого життєвого шляху вони готують свою дитину.

 

- Ваша школа не прив’язана до проекту "Всеукраїнська школа онлайн", який стартував з 6 квітня. Але цікава ваша думка, як педагога, наскільки таке навчання ефективне для дитини?

 

- В нашій школі ми не використовуємо телевізійні уроки, які зараз ідуть. Але я живу поза межами Києва, і в нашому містечку є школа. Я чула, що діти дивляться телеуроки, комусь це подобається, комусь ні. Але це певна подача матеріалу і це краще, ніж розбирати параграфи самостійно. Батьки мають контролювати, що діти зробили, що ні, чи вчасно відправили завдання. Саме в цьому і полягає батьківський контроль. Але дитина має знати рамки своєї відповідальності. Якщо до карантину дитина була самостійною, то і в школі і зараз ці діти продовжують нести відповідальність за свої дії. Вони знають про обов’язки, які мають виконати. Хто не встиг дитину привчитись до самостійності – тим час замислитись.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"