Супрун розкритикувала МОЗ за протокол лікування від коронавірусу

Про це екс-міністр охорони здоров'я Уляна Супрун написала у Facebook, інформує Depo.ua.

"Затвердження такого протоколу на рівні країни – дуже небезпечне явище і загалом виглядає як масовий експеримент на українцях. Чому? Аби застосовувати якийсь препарат, потрібно мати результати клінічних досліджень, щоби впевнено опиратися на доказовість. Лише за результатами таких досліджень ліки можна включати в протокол лікування. Зараз клінічні дослідження – це єдиний спосіб довести ефективність і головне безпеку препарату", – написала Супрун.

За її словами, ВООЗ вказує, що наразі немає доказів, які б рекомендували будь-яке специфічне лікування COVID-19. Натомість використання препаратів без належних доказів може дати хибну надію, і навіть більше нашкодити, ніж бути корисними. Крім того, масове застосування цих препаратів може створити брак цих ліків, адже вони необхідні для лікування інших хвороб.

"Саме тому інші країни дають дозвіл використовувати ці препарати в межах строго контрольованих клінічних випробувань або за спеціальними процедурами. Натомість, в Україні роблять експеримент без жодного контролю та звітувань про таке використання", – наголосила Супрун.

Також вона розписала детально дію кожного препарату, які входять у протокол лікування середніх та важких випадків коронавірусу.

"В українському протоколі рекомендоване застосування таких препаратів: гідроксихлорохін, хлорохін, ремдесивір, лопіновір/ритонавір, тоцилізумаб. Які дані щодо ефективності цих препаратів у лікуванні COVID-19 наявні зараз?", – пише Супрун.

Гідроксилхлорін та хлорохін – це препарати, які застосовуються для лікування малярії та певних запальних станів. Хлорохін здебільшого застосовується для лікування малярії, а гідроксихлорохін застосовується для лікування ревматоїдного артриту чи системного червоного вовчака.

Обидва препарати показували ефективність щодо вірусів SARS-CoV і SARS-CoV-2, але лише в дослідженнях in vitro (в пробірці). Поки є одне клінічне випробування препаратів в комбінації з азитроміцином. На результати цього дослідження покладатися небезпечно, воно дуже критикується.

Загалом CDC повідомляє, що наразі немає даних про результати клінічних випробувань гідроксилхлоріну чи хлоріну для лікування COVID-19, аби включати їх в клінічні рекомендації.

Лопінавір/ритонавір – це антиретровірусна терапія, яку приймають люди з ВІЛ. Результати клінічного дослідження, в якому брало участь 199 людей з COVID-19 показали, що ці ліки не були ефективними для лікування. Частина пацієнтів завершила брати участь у дослідженні через появу побічних ефектів.

Ремдесивір також показав свою активність проти вірусу SARS-CoV-2 лише у пробірці та в дослідженнях на тваринах, але щодо споріднених бетакоронавірусів. Зараз в США лише починаються клінічні дослідження цього препарату з залученням людей.

Ремдесивір не був зареєстрований в жодній країні в якості препарату, відповідно і доступу до нього не мають пацієнти поза клінічними випробуваннями та спеціальними процедурами.

Тоцилізумаб – це препарат для лікування ревматологічних захворювань. Припущення щодо його ефективності засноване на результатах китайського дослідження, в якому брало участь лише 20 пацієнтів, а сама методологія його допускає існування упереджень з боку дослідників.

"Отже, включення цих препаратів до протоколу лікування і масового їх використання не може бути виправданим і безпечним. Лише зараз у світі починаються контрольовані клінічні випробування, що мають адекватну методологію, яка дозволить сказати чи дійсно вони безпечні та ефективні для пацієнтів з COVID-19", – написала екс-очільниця МОЗ.

"Потрібно контролювати поширення меседжів про дієвість, ефективність чи безпечність того чи іншого препарату у лікуванні коронавірусу. Зараз бачимо багато прикладів bad science, коли ліки, які ще не пройшли клінічних випробувань на людях, називають єдиним можливим лікуванням", – підсумувала Супрун.

Нагадаємо, 2 квітня Міністерство охорони здоров’я запровадило єдиний державний протокол лікування хворих на COVID-19.

Читайте також: Ліки від малярії, гепатиту, ВІЛ та Еболи: Чим будуть рятувати українців від коронавірусу за новим протоколом МОЗ.

Станом на 10:00 3 квітня в Україні 942 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 23 летальних, 19 пацієнтів одужало. 

Українські медики підрахували, скільки коштує лікування пацієнта, хворого на коронавірус COVID-19.

Водночас Міністерство охорони здоров'я отримало три тисячі упаковок препарату "Плаквеніл" для лікування інфікованих новим коронавірусом COVID-19.

Довідка: Вперше невідома раніше пневмонія була діагностована 12 грудня минулого року в китайському місті Ухань.

За інформацією китайських вчених, людина могла заразитися на коронавірус від змій. Ймовірно, це сталося через те, що на ринку морепродуктів в Ухані торгували не тільки рибою, але і зміями. Також дослідники повідомили, що ген коронавірусу є гібридом вірусу змії і кажанів. Вони додають, що спочатку кажани заразили коронавірусом змій, а вже від них недуга передалася людині.

11 березня ВООЗ оголосила пандемію коронавірусу на планеті.

11 березня в Україні на три тижні ввели карантин через коронавірус.

25 березня Кабінет міністрів України запровадив по всій території України режим надзвичайної ситуації терміном на 30 днів – до 24 квітня включно.

Читайте також: Україна в ізоляції до 24 квітня: Що відбувається (ХРОНІКА)