Сексизм чи свобода слова: Чому американському Гітлеру не бачити світової слави

Успішному випускнику Гарварда, який трудився на благо однієї з найполпулярніших IT-кампаній світу стало нудно, і той вирішив поділитися власними думками про здібності чоловіків і жінок, розіславши листа з загадковою назвою "Ідеологічна ехо-камера Google" своїм колегам.

Лист наробив галасу. А згодом співробітники читали вже інше послання – від генерального директора компанії Сундара Пічаї, де той повідомляв, що Деймора звільнено через те, що деякі з його тез суперечать прийнятим на підприємстві нормам поведінки.

Сам Деймор збирається подавати на компанію в суд, а в Інтернеті зібралася ціла армія прихильників програміста. Обурені пости публікують під хештегом @BoycottGoogle, а ще – збирають гроші на підтримку "бідолаги".

Між тим інша частина вітає Google з вірним рішенням.

Що крамольного сказав Деймор

Інженер розвів писанину аж на 10 сторінок – тож доволі дивно, що амбітні працівники Google змогли осилити стільки тексту.

"Я не заперечую, що сексизм існує і не схвалюю використання стереотипів (…) Але лише чесна дискусія допоможе нам вирішити проблему", - заінтригував Джеймс ще на початку.

Хлопчина натякнув, що політика Google не досить демократична.

"Компанія створила вільний від образ простір психологічної безпеки, але замовчує аргументи, які суперечать стовпам цього простору. Замовчування створило ідеологічну ехо-палату, в якій деякі ідеї занадто сакральні, аби їх чесно обговорювати", - продовжив інженер.

Згодом перейшов до справи.

"Різниця у поширенні певних рис у жінках і чоловіках частково може пояснити, чому у нас немає 50% жінок у технологіях і лідерстві. Коли намагаємося досягти рівних пропорцій – це і є дискримінація. Нечесна і згубна для бізнесу", - акцентував Деймор.

І здавалося б, пост можна було б вважати просто іншою точкою зору – адже питання квот залишається вкрай суперечливим навіть серед ліберального середовища. Навіть представниці деяких течій фемінізму протестують проти того, аби їм давали фору у вигляді квот. Мовляв, попри асиметрію, яка є наразі, це принизливо, і, якщо не посягати на права жінок, розумниці всього доб'ються самі.

Але Деймор написав не лише про квоти – він зачепив поняття різного ступеню вираження рис у двох статей. І йшлося не про рівень прогестерону, окситоцину, тестостерону, груди, вагіни і пеніси – речі видимі, або ж ті, які можна виміряти аналізами. Натомість інженер заліз у інтелектуальні особливості – себто, поняття, які зазвичай піднімають на знамена, не маючи жодного теоретичного підгрунтя.

Так, на думку екс-співробітника Google, жінки більш емоційні, артистичні і схильні до роботи з людьми. Чоловіки ж більш стійкі до стресу, прагнуть досягнути високого соціального статусу і краще петрають у технологіях. Більше того, жіночій частині колективу варто створити особливі умови – запропонувати їм працювати пів дня, аби приділяти більшу часу родині.

Звідки взяв дані про стресостійкість і іншу лабуду – не пояснив. Не навів жодного посилання на наукові джерела.

Змовчав і про те, чому саме жінки мають опікуватися родинними справами. Таким чином Деймор заліз кудись у царину Адольфа Гітлера, де на основі зовнішніх відмінностей строчаться вироки цілим групам людей. І звісно ж, Google це не сподобалося. Адже, як відомо, після Другої світової у демократії з'явилися певні, загальновизнані межі. Себто статті, що забороняють "дискримінацію на основі статі, релігійних поглядів або етносу", які давно числяться у більшості прогресивних конвенцій та законодавства країн.

Скандал як шлях до слави

Між тим, важко припускати, що своїм гігантським опусом Деймор прагнув саме дискусії. Як не крути, співробітники Google вміють рахувати. Прораховувати наслідки – теж.

І сподівався інженер компанії скоріше на те, аби стати медіагероєм. Адже до нинішньої витівки його ім'я було мало кому відоме. Наразі ж Джеймсу вже запропонували роботу у WikiLeaks. Якщо хвиля протримається, або ж Деймор вигадає спосіб дати їй нове життя, можна чекати на нові пропозиції і інтерв'ю. Втім, не факт, що ці пропозиції будуть надто серйозними. Просто деякі компанії, які граються у "поганих і борзих" теж захочуть попіаритися не прецеденті.

Не секрет, що наразі важко здивувати когось надмірним лібералізмом. Швецька родина з п'яти людей, відвертий одяг, дикі сексуальні експерименти і повне стирання гендерних меж вже нікого не дивують. Тому якщо хочеш бути фріком – оголошуй якусь бридкеньку архаїчну ідею, і вона обов'язково прийдеться до душі певним групам населення.

А от надовго зайняти ідеологічний олімп не вийде. І справа не в моральності, тонах конвенцій і потужному та розумному таборі супротивників. Секрет у тому, що потужні ідеологічні тренди завжди повернуті у майбутнє, а не вириті з минулого. Адже пережовувати те, від чого почали відходити, для людства – занадто нудно і прісно.