Післявиборчий синдром: Як його подолати

А все тому, що ваш кандидат у президенти пролетів повз другий тур, набрав не так багато голосів, як ви планували. Або ж фаворитом перегонів стала людина, яку ви не хочете бачити на чолі держави...

Післявиборчі нервові розлади багатьом здаються чистою лірикою, хоча за умов демократії - це реальність. Так, після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США психологи країни ввели спеціальний термін - Trump Anxiety Disorder (Трампівський тривожний розлад). Психотерапевти країни констатували: із семи клієнтів, які приходять на консультацію протягом дня, принаймні п'ять або навіть шість говорять про занепокоєння, пов'язані з політикою. Післявиборчий синдром характеризувався підвищеним роздратуванням, неможливістю концентруватися, розладами сну, навіть головним болем, депресією і панічними атаками. 

Навіть ті, хто залишається відносно зібраними і здоровими, потерпають від поствиборчого стресу через те, що обраний кандидат не взяв потрібну планку. 

Втім, уникнути подібних порушень - в інтересах самих виборців, адже якщо у США відвідування психотерапевта - поширена практика, в Україні - зазвичай дуже істотна стаття бюджету, витягнути яку здатен не кожен. Адже середня ціна за один такий візит (згідно з першою сторінкою видачі відомого сервісу з пошуку медичних працівників) складає 670 грн. 

Прийти в норму допоможе кілька нехитрих порад. 

1. Розслабтеся.  В Інтернеті та популярній літературі описані сотні методик, які здатні привести нерви до ладу всього за півгодини чи годину на день. Є й практики на кілька хвилин - навіть якщо не працюють, то нагадують мозку, що варто заспокоїтися. 

Тут і медитації, і дихальні техніки, і, зрештою, банальне читання художньої літератури, яке відволіче від тривожних міркувань. 

До речі, накоплену агресію краще виплеснути, наприклад, на заняттях у тренажерці, куди обіцяєте собі завітати ще з Нового року.  

2. Припиніть особисті розслідування. Розпитування близьких та колег, за кого вони голосували, може принести зовсім не ті результати, на які ви розраховували.  

3. Застидати інших - не найкраща стратегія.  Навіть якщо ви і ще сотня френдів з Facebook думають однаково, і ця позиція здається вам ну дуже виваженою і авторитетною, у колеги по проекту, племінника чи сусіда може бути набір не менш переконливих аргументів. А вашу авторитетність інша людина визнавати не зобов'язана.  Тим паче, якщо ви не політолог, не економіст і не талановитий психотерапевт, який бачить людей наскрізь, співрозмовник запише вас в експерти-самозванці. 

Якщо хочете агітувати і переконувати, почекайте кілька днів, коли градус напруження спаде, а ваші аргументи не будуть сприйматися як агресія. Адже агресії людина схильна протистояти чи хоча б закриватися від неї. Якщо ж бодай підсвідомо запише вас у агресори, не сприйматиме й усі подальші, більш виважені та спокійні аргументи. 

4. Не беріть зайвої відповідальності. Зізнайтеся собі, що ви не можете впливати на 1000 і 500 чинників, які привели до певного результату.  Як дощ не зобов'язаний спинятися, якщо ви зібралися на пікнік, так і суспільство не зобов'язане відповідати вашим очікуванням. 

Образи на дощ і на вибір співвітчизників - інфантильна реакція, такий собі тріумф внутрішньої дитини. Для того ж, щоб не втрачати ефективність, варто повертатися до позиції внутрішнього дорослого. 

5. Не витрачайте увагу та нерви на рішення, які залишаться нереалізованими. 

Так, ви всім повідомили, що негайно виїжджаєте за кордон і навіть почали приглядати симпатичну валізу. Втім, раніше такого сценарію взагалі не проглядалося у вашій картині світу. Тож ви не знаєте, де і ким працюватиме, за що житимете в іншій країні. Не лише не знаєте мови, але й не можете привітатися, подякувати чи спитати дорогу іноземною. 

А якщо чесно, підозрюєте, що знайти там адекватну роботу і забезпечити собі і близьким гідний рівень життя буде проблематично.

Але свій від'їзд омріюєте як помсту, таку собі акцію протесту. 

На десять хвилин таке омріювання - цілком нормальне заняття, але застрягати в подібному стані психологи не радять. Життя в ілюзіях обертається зайвими енергозатратами і провисаннями в реальності. Доки ви в уяві знімаєте трикімнатну квартиру на Монмартрі, в реальному житті горять дедлайни. 

6. Дивіться у майбутнє.  Демократичний політичний процес зазвичай дуже багатогранний. Попереду другий тур президентських виборів, парламентські вибори, можливо, - призначення нового Кабміну. Словом, все ще може змінитися чимало разів, а зіпсованих нервів і втрачених контактів не повернеш.