Дежавю Миколаївського костьолу: Чому в Переяславі під куполом старої церкви працює Музей космосу

 

Пожежа в Національному будинку органної та камерної музики, розташованому у римокатолицькому костелі святого Миколая в Києві, актуалізувала давній спір про те, хто має бути господарем та розпорядником будівлі храму.

Для католицької релігійної громади нинішня ситуація є шансом на відновлення своєї повноправної ролі в управлінні костелом. Адже багато хто сумнівається, що знищений орган вдасться відновити. І навряд чи є логіка в тому, аби зберігати за Миколаївським костелом статус Національного будинку органної та камерної музики без, власне, функціонального музичного інструменту.

Власником будівлі храму нині є Міністерство культури. Ще у далеких 90-х, коли після набуття Незалежності в Україні релігійні споруди активно передавались релігійним громадам, щодо Миколаївського костелу було ухвалено рішення залишити в ньому орган. В першу чергу тому, що з моменту встановлення музичного інструменту в костелі минуло менше 15 років, він був одним з найбільших в країні і для того, щоби облаштувати для нього належну альтернативу, довелося б зводити нову будівлю - жодна з існуючих не відповідала вимогам.

Слід зауважити, що 70-ті роки минулого століття відзначилися не тільки "органним бумом", коли церкви і костели через їхню високу акустичну догідність переобладнували у органні зали - у ті роки релігійні споруди завдяки політиці протидії релігії з боку центральної радянської влади ставали осередками культури, мистецтва та науки. Під куполами церков розміщувалися музеї, планетарії, вернісажі, навчальні заклади та наукові лабораторії. Оскільки влада в той момент відмовилася від вандальної політики 20-30-хх років щодо фізичного знищення церков, проте й релігійна діяльність, м'яко кажучи, не заохочувалася. Саме тому поряд з відносно типовим переобладнанням храмів на органні зали, реалізовувалися і не зовсім класичні проекти використання церковних площ.

Читайте докладніше - Костел розбрату: Чи віддадуть його католицькій громаді після загибелі органу

Як в старовинній церкві в Переяславі виник Музей космосу 

Кадр з відео

Одним з таких став Музей космосу, що й донині розташований та приймає відвідувачів в приміщенні старої дерев'яної церкви у Переяславі на Київщині. І хоч в середині замість традиційних алтаря, лампад, мощей святих та ікон - макети літальних апаратів, скафандри, космічні консерви та портрети освоювачів позаземного простору, зовні це - звичайна старовинна культова споруда. І навіть назву музею обумовленно його розміщенням в церковній споруді - Музей космосу імені Святої Параскеви П'ятниці. 

Фото: gagadget.com

Такий симбіоз сакрального та прогресивного має доволі унікальну історію появи. Сама церква св. Параскеви була зведена у 1891 році в селі В'юнище Переяславського повіту. І простояла там рівно 80 років. Аж поки на початку 70-х років не почалося будівництво Канівського водосховища, яке мало поглинути в тому числі і село В'юнище.

З огляду на архітектурну цінність храму влада дозволила перенести його на іншу ділянку. І цим новим місцем розташування стала територія Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Цей музей просто неба є частиною Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Фото: gagadget.com

Звісно, жодної мови про використання старої церкви з релігійною метою в ті часи не йшлося. І в чиїсь голові виникла ідея розташувати тут актуальну в той час активного підкорення космосу експозицію космічного антуражу. Такі об'єкти в ті післягагарінські часи були в тренді - за космічні артефакти змагались музеї, планетарії і навіть піонерські табори. А влада всіляко сприяла такій популяризації радянської астронавтики.

Фото: gagadget.com

Тож розташування подібного об'єкту навіть у такому віддаленому місті в той час не вважалося сумнівним проектом, а отримало всіляку підримку у вигляді в дечому унікальних експонатів. Тут з'явилися частини систем керування космічними ракетами, ракетний двигун, скафандри, які побували у відкритому космосі разом з іншими елементами космічного спорядження. На місці колишнього вівтаря красується орбітальний відсік станції "Союз". Є макети луноходів і навіть тренувальний парашют Гагаріна звисає на голови відвідувачів. 

Фото: gagadget.com

Весь цей антураж був вельми затребуваним в ті роки. А музейні співробітники відзначають, що тут бувало чимало закордонних відвідувачів. Яких вражала навіть не широта експозиції, а саме це унікальне розташування космічного музею під куполом старої церкви. 

Якщо церкву повернуть громаді - куди подінеться музей?

Власне цей факт і нині, коли музей не може похвалитись великим туристичним потоком, його співробітники подають як унікальну особливість і привід відвідати релігійно-космічний об'єкт.

Втім, новітні тренди обумовлюють все більш низьку зацікавленість - відвідувачів вже не так вражають архаїчні експонати, які викликають приступи ностальгії у старшого покоління. Експозиція зі зрозумілих причин практично не овлюється. А останні два карантинні роки стали взагалі провальними з точки зору відвідуваності для всіх музеїв.

Це дедалі вище піднімає питання доцільності подальшого перебування Музею космосу у стінах церкви Святої Параскеви. І релігійні громади все з більшою наполегливістю вимагають передати їм цю, та подібні їй споруди для відновлення в них богослужінь.

Але це ставить питання збереження експозиції, яка хоч і втрачає з часом свою актуальність, проте не втрачає своєї історичної цінності. Сергій Вовкодав, завдувач Музею космосу імені Святої Параскеви, наполягає, що таке поєднання є унікальним і створює привабливість для відвідувачів та туристів.

Перспектива передачі будівлі під релігійні потреби поставить питання переміщення експозиції. Але знайти подібне приміщення і зберегти все в такому ж вигляді є досить складним завданням. Особливо на фоні низької зацікавленості в цьому чиновників. Можна було би, звісно, побудувати церкву, чи декорації церкви св. Параскеви і перенести музей туди, але наразі такий проект навряд чи хтось буде виконувати. Тож, якщо музею врешті накажуть звільнити культове приміщення, експонати наряд чи вдасться зберегти у їхньому нинішньому поєднанні і їх, скоріш за все, роздадуть в інші музеї. Зокрема й до Національного музею космонавтики імені Сергія Корольова в Житомирі, до якого так наполегливо президент Зеленський запрошував на відвідини засновника компанії SpaceX Ілона Маска.