Лебедєв, тільки в науці: Навіщо Україна виписує чергового кумира з Росії

У соцмережах, споживачі "розумних знань" активно нахвалюють один одного.

"На вчорашній лекції Асі Казанцевой не впізнав нічого нового про сни, але побачив багато красивих облич і осмислених поглядів. Люди, ви гарні!", - пише користувач Facebook Олександр Симудров.

Що ж, наразі науку модно любити. Навіть якщо більше лірик за натурою - позіхай, але терпи. Інакше, зовсім випадеш з тренду. Науку прийнято любити, навіть якщо на лекції не дізнаєшся нічого нового. Достатньо того, що її читає Ася Казанцева.

РОСІЙСЬКА ПОПУЛЯРИЗАТОРКА ЗАМІСТЬ КЛАСИКІВ

Деякі українські популяризатори обурюються. Адже стараються, організовують власні лекції, а ходять здебільшого на Асю. Так, чималий резонанс у мережі зробив пост української клітинної біологині і популяризаторки науки Ольги Маслової.

Під постом науковчині пояснюють: мовляв, чого дивуєтеся. Ася розкручена, у неї вклали чималу суму, а на анонсах у Facebook справа не піде.

Казанцева вела просвітницьку програму на РосТБ, розкрутила блог у ЖЖ. Потім отримала премію і надрукувала дві книжки "Хто б міг подумати! Як мозок змушує нас робити дурниці" і "В інтернеті хтось неправий! Наукові дослідження дискусійних питань".

Не так давно харківське видавництво Vivat перевидало обидві книжки українською.

Якщо ніколи не цікавилися наукою, читати може бути цікаво. Розповідає Казанцева, наприклад, про причини переїдання, дію гормонів, алкоголю і наркотиків на організм, вплив сну і фізичних вправ на мозок. Особливих одкровень не чекайте. Буде десь те саме, що видасть Google, наприклад, на запит "Чому у нас виникає залежність від никотину". Але тут усе зібрано в одному місці і легко написано.

Та чи справді унікально, гідно овацій і контрактів з українськими видавництвами? З наукової літератури ми маємо твори Стівена Хокінга, Річарда Докінза і кількох інших. З рештою класиків - дефіцит. Але друкують при цьому Асю.

Видавництву це вигідно, адже у суспільстві є попит. Український любитель науки не знає: аби послухати цікавинки, східної гості чекати необов'язково. Наприклад, на тижні науки українська нейробіологиня Нана Войтенко дохідливо розповідала про мозок. Між іншим, набір фактів доволі схожий на лекцію Казанцевої. Мабуть, різні науковці та медійники однаково визначають межу, до якої складна інформація доступна обивателю.

Але ходять на Асю. На українських науковців - теж, але далеко не так активно. Публіка продовжує активно жувати інформацію, подану як "культову". Побачив інтерв'ю у глянці, зиркнув на книжки на полиці, прочитав пафосний пост лідера думок - і все, купився. Критичне мислення залишається непопулярним підходом до інформації, хоча всі про нього читають і навіть лайкають.

ХТО ТУТ ЛЮБИТЬ ПОРКУ

Раніше, кілька років тому увесь прогресивний люд був у захваті від Артемія Лебедєва. "Тема (за його ніком tema у "Живому журналі") в темі", - казали українськи креативщики і дизайнери.

На логічне питання "Що ж він такого зробив?" більшість губилася. Максимум, говорили про кружку з ручкою у формі поштового равлика.

Фото: termowin.ru

Або ж казали: "Лебедєв розробив дизайн "Яндекса".

Хоча якщо спитати цих людей раніше, чи красиво поєднувати червоний, жовтий, чорний і синій, більшість із них покрутили б пальцями біля скроні.

Втім, Лебедєв вмів себе подати і увірвався на український ринок не чашками, а рубрикою "Бізнес-Лінч" або "Порка", де з розмахом трощив самооцінку дизайнерів, які представили роботи на його суд.

Люди читали і посміювалися з їдких коментів. Якщо роботу надіслав не ти, можна і побути на боці судді, себто вищого. Подібними іграми розуму російський дизайнер набув тут шаленої популярності. Так піар і ефектна медіаподача зробила саму суть неважливою.

І здається, наразі маємо схожий, хоча далеко не такий епатажний приклад.

В чому відрізняються два ньюзмейкери з Росії - це ставленням до політичних питань.

Адже зрештою Лебедєв зробив ряд антиукраїнських висловлювань, СБУ заборонила йому в'їзд, а потім дизайнер заявив, що Україна - це регіон Росії.

Казанцева ж у своєму блозі закликала до участі в мітингу проти вторгнення Росії в Україну 18 березня 2014 року. Хоча і стверджувала, що написання "на Україні" - правильно у російському варіанті російської (а є ще український - ред.).

В іншому про політику дівчина анічичичирк, адже, мабуть, добре розуміє, яку аудиторію може втратити.

Втім, здається, більш тверезо ставитися до роздутих культів - таки непогана ідея.