Навіщо і як говорити з дітьми про війну: Поради психолога Дмитра Карпачова

Психолог Дмитро Карпачов запевняє, що говорити про те, що відбувається, з дітьми треба. По-перше, тому що питання, які стосуються життя і смерті, добра і зла, вимагають роз'яснення та підтримки з боку значущого дорослого. По-друге, для того, щоб дитина розуміла, що відбувається і чому ваш звичний життєвий уклад змінився. А по-третє, якщо дитина не почує від батьків чітких відповідей, вона почне шукати рішення самостійно. І тут вже може нафантазувати все, що завгодно. Внаслідок цього нерідко розвиваються різноманітні фобії. Depo.ua публікує поради Карпачова батькам, коли і як краще розмовляти з дітьми про війну, аби все правильно їм пояснити.

Коли варто почати розмову про війну

Карпачов радить батькам бути готовими чесно та прямо відповідати на питання тоді, коли вони у дитини виникнуть. Це може статися, якщо дитина з цим зіткнеться прямо чи опосередковано. Багато батьків, які виїхали із зон бойових дій, розповідають, що діти вже навіть під час гри розмовляють про війну. Вони знають, хто такі окупанти, путін і навіть уявляють, як вбивають загарбників...

Як пояснити дитині, що відбувається

Говорити потрібно зрозуміло. Хибно думати, що можна щось пояснити дітям так-сяк, аби вони відчепилися. Це може спровокувати виникнення у них ще більшої кількості запитань.

"Розповідайте про війну словами та поняттями, враховуючи вік дитини. Поставтеся до питань серйозно", – радить психолог.

Не потрібно також сміятися чи дивуватися, якщо дитина ставить питання про війну. Навіть, якщо цікавість дитини видається дивною чи недоречною, потрібно намагатися відповідати максимально відверто.

Іноді дитячі питання можуть поставити в глухий кут будь-якого дорослого. Якщо важко відповісти, просто зізнайтеся в цьому. Попросіть у дитини час, щоб обдумати відповідь на питання, й пообіцяйте обов'язково все пояснити.

Говоріть з позиції впевненого дорослого

Дітей передусім травмує невпевненість та негативний стан батьків. Діти хочуть бачити спокійних, впевнених дорослих, які все знають. Для початку батькам потрібно самим розібратися, що відбувається і як вони до цього ставляться. Тобто потрібно мати певну однозначну позицію, адже коли дитина відчуває невпевненість батьків, то починає боятися. Так у неї спрацьовує інстинкт.

Дайте дитині відчуття захищеності

Говорячи з дитиною про сумні події, важливо дати їй відчуття захищеності. Наприклад, сказати: "Ми разом і все буде добре. Я тебе захищу", "Я з тобою поряд, люблю тебе і завжди допоможу". 

"Обійміть дитину, коли говоритимете про тривожні для неї речі", – радить Карпачов.

Розкажіть про правила безпеки

Психолог наголошує, що батьки повинні обов'язково поінформувати дитину, що їй потрібно робити, коли чути сирену чи постріли, як поводитися при пожежі й чого робити не можна. Старші діти зрозуміють чітко план дій, молодшим буде важче, однак щось у них у пам'яті відкладеться.

З підлітками шукайте спільні відповіді на питання

З дорослими дітьми можна спільно шукати відповіді на запитання. Наприклад, потрібну інформацію можна разом знайти в інтернеті. Після цього варто обговорити прочитане  чи побачене. Це добре, якщо у дорослих і дітей – різні думки, тоді з'являється більше простору для діалогу.

"Поговоріть про це та намагайтеся знайти консенсус. При цьому важливо слухати та щиро намагатися зрозуміти дитину. Однак пам'ятайте – ви дорослий, а тому кінцеве рішення за вами", – наголосив Карпачов.

Дозвольте дитині відчувати

Страх – це природньо, тому якщо дитина боїться, не потрібно казати "Не бійся", від цього навряд чи стане легше. Психолог радить з розумінням поставитися до емоцій дитини та забезпечити їй максимальну підтримку. Скажіть: "Так, я розумію, що боїшся, і цієї ситуації боятися нормально. Я іноді теж боюся". Якщо знаєте, що може заспокоїти дитину, варто цим скористатися. Це може бути малювання, мультики, музика, або те, що ви зазвичай робили вдома і їй нагадуватиме про часи до війни.

Дайте малюку надію

Важливо донести дитині, що війна – явище погане, але будь-яка війна закінчується. Надія потрібна всім, вона вселяє впевненість та дарує відносний, але спокій. 

Ще одна важлива порада батькам

Карпачов радить дорослим не боятися дитячих питань про війну. Питання дитини про важке – ще один привід стати більш усвідомленими батьками.

"Це можливість розібратися зі своїми уявленнями про війну та пережити власний травматичний досвід. Будьте чесними та послідовними у своїх відповідях. У вас все вийде, а війна обов'язково закінчиться", – резюмує психолог.