Його "батько" збивав росіян: Що за ПЗРК "Перун" дає Україні Польща

На початку тижня влада Польщі ухвалила рішення про передачу Україні оборонного озброєння та боєприпасів, серед яких офіційно називаються ПЗРК "Гром" (Grom), безпілотники та снаряди для систем протиповітряної оборони (ППО).

Однак, вже в середу, 2 лютого, міністр оборони Польщі Маріуш Блащак уточнив, що мова йде все ж таки про ПЗРК "Перун" (Piorun), який є більш сучасною версією "Грому".

Зі снарядами для систем ППО все зрозуміло – очевидно, що це снаряди до радянських систем С-300, які за соціалістичних часів були на озброєнні як УРСР, так і Польщі. Про безпілотники можна буде предметно говорити, коли стане відомою хоча б їх марка. А от ПЗРК "Перун" – цікавий тут і зараз. Особливо в контексті того, що обіцяні американцями і балтійцями "Стінгери" поки в Україну не надійшли.

Читайте також: "Стінгери", "Джавеліни", вогнемети і гранатомети: Яку зброю вже дають Україні західні партнери

Що таке переносний зенітно-ракетний комплекс "Перун"

ПЗРК "Перун", як і його попередник ПЗРК "Гром", призначений для ураження повітряних цілей, що низько летять – як на зустрічних, так і на наздоганяючих курсах.

Розробка комплексу "Гром" розпочалася у 1992 році на базі радянських ПЗРК "Ігла-1", які Польща отримала "у спадок" після розпаду СРСР і, як наслідок, припинення дії Варшавського договору. Вже у 1995 році ПЗРК Grom був взятий на озброєння польської армії.

Що цікаво, спочатку – у період з 1995 по 2004 рік – російська сторона надавала технічне сприяння у розробці ПЗРК і навіть поставляла окремі комплектуючі до нього. Повне імпортозаміщення з локалізацією виробництва на польських підприємствах вдалося забезпечити лише після 2004 року.

А з 2006 року Польща почала розробляти удосконалений варіант ПЗРК "Гром", який одержав позначення "Перун". Ці ПЗРК почали надходити до Війська Польського у 2019 році.

За великим рахунком, ПЗРК "Перун" є глибокою модернізацією польських комплексів "Гром", яка відрізняється лише точністю наведення ракети на ціль. Чутливість інфрачервоної головки самонаведення ракети підвищили в чотири рази, а потужніший маршовий двигун збільшив дальність польоту ракети на цілий кілометр. Сама ж ракета і її ударна міць практично не змінилися.

Сьогодні на озброєнні польської армії знаходиться більше 400 одиниць ПЗРК "Гром" і близько 2000 одиниць ракет до них. Крім цього з 2007 року вони перебувають на озброєння Збройних сил Індонезії (152 ракети, які використовуються іншими пусковими установками), з 2008 року – Грузії (30 установок і 100 ракет до них), а з 2014-го – Литви (кількість не розголошується).

Що стосується ПЗРК "Перун", то вони наразі перебувають лише на озброєнні Польщі. Таким чином Україна може стати першою іноземною державою, яка отримає вдосконалені ракети польського переносного зенітного ракетного комплексу.

Згідно з офіційними прес-релізами, під час російсько-грузинської війни 2008 року з ПЗРК Grom було випущено 13 ракет, з яких 9 влучили в цілі. З їх допомогою було збито російські гелікоптери і літаки, навіть повідомляється про один збитий реактивний штурмовик Су-25. ПЗРК "Перун" у бойових діях ще не застосовувався, однак можна собі уявити, якими будуть втрати ворога від учетверо точнішої зброї.

Принцип дії ПЗРК "Перун"

Переносний варіант комплекс "Перун", як і "Гром", за складом, конструкцією і принципом дії практично повністю повторює російський комплекс "Ігла". Для його обслуговування достатньо одного солдата.

Комплект ПЗРК складається з одноступінчастої ракети в одноразовій трубчастій пусковій установці, пускового механізму та наземного силового блоку. Ракета оснащена твердопаливним двигуном і оснащена інфрачервоною системою самонаведення.

Тобто, принцип "вистрілив і забув", як у "Джавелінів", тут не працює – оператор повинен у ручному режимі за допомогою інфрачервоного променя вести ракету до цілі (так працюють всі ракетні установки другого покоління, у тому числі вітчизняні ПТРК "Стугна-П").

Фотодетектор системи супроводу цілі охолоджується рідким азотом. Фільтри, що використовуються в оптичній системі, дозволяють відокремити відповідну ціль від природних і штучно створених перешкод.

Комплект ПЗРК може комплектуватися приладом розвідки, а оператор може через комп'ютерний термінал та індивідуальні засоби зв'язку використовувати дані про повітряну обстановку, отримані за допомогою командної автоматики.

Також "Перун" можна використовувати з тепловізійним прицілом, що дозволяє роботу за будь-яких погодних умов і вночі.

Технічні характеристики:

• Калібр – 72-мм.
• Маса комплексу – 16,5 кг (споряджена).
• Маса ракети – 10,5 кг.
• Маса бойової частини – 1,82 кг.
• Довжина комплексу – 1596 мм.
• Номінальна швидкість ракети – 660 м/с.
• Ефективна дальність – 500-6500 м.
• Ефективна висота – 10-4000 м.
• Час переводу з транспортного у бойове положення – 15 с.

Що дасть ПЗРК "Перун" українській армії

Ракети "Перун" також можуть використовуватися як основний або додатковий засіб вогню для артилерійських і ракетних комплексів, а також як переносні пускові установки. Це робить їх універсальною зброєю проти низьколітаючої авіації ворога. Причому запускати ПЗРК можна як з землі, так і, наприклад, з кабіни вертольотів.

Також поляки пишуть, що "Перун" можна використовувати як засіб захисту кораблів та катерів, що може бути дуже помічним для України, враховуючи наш "москітний флот" з легким озброєнням.

По суті, ПЗРК "Перун" – це простіший і дешевший аналог американських ПЗРК Stinger, який нам обіцяли США, а також Литва та Латвія, але поки не передали. Власне, американці чітко озвучили, що надішлють нам "Стінгер" у випадку наростання російської агресії. 

Читайте також: Stinger проти російських літаків і танків: Що за зенітно-ракетні комплекси США планують передати Україні

А між тим, така зброя буде корисною Україні вже зараз – як сильний засіб стримування. Адже знаючи, що Збройні сили України мають на озброєнні такі переносні зенітно-ракетні комплекси, ворог може не наважитись на агресію. Або, принаймні, не наважитись на використання авіації.