Велике переселення: Навіщо ЗСУ посилюються на Азовському морі

До кінця 2020 року три військових частини мають переїхати з Миколаївської та Одеської областей на узбережжя Азовського моря

Велике переселення: Навіщо ЗСУ посилюють…
Фото: Defense Express

Минулого тижня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про передислокацію чотирьох військових частин на нове місце. Так, військова частина А1980 з Миколаєва, військова частина А2611 з смт Сарата Одеської області та військова частина А3130 Миколаєва будуть передислоковані до Бердянська Запорізької області. Додатково ще одна військова частина А1804 з Миколаєва буде передислокована до Очакова, що на Миколаївщині.

У пояснювальній записці до розпорядження Кабміну зазначається, що це рішення було плановим і кошти на його реалізацію передбачені державним бюджетом на 2020 рік. Там же сказано, що "такі кроки дозволять створити належні умови для розміщення особового складу перспективних військових частин".

Depo.ua спробував розібратись у тому, що це за військові частини і чим насправді викликані такі рухи.

Передислокація до Очакова

Військова частина А1804, яку з Миколаєва буде передислоковано до Очакова Миколаївської області, – це окремий гарматний артилерійський дивізіон (ОГАДн) 406-ї окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова.

Цей дивізіон складається з взводу управління, двох гарматних артилерійських батарей, взводу технічного обслуговування, взводу охорони і медичного пункту.

Власне, у його передислокації нічого екстраординарного немає, адже Очаків знаходиться всього лиш на 59 км південно-східніше Миколаєва. За великим рахунком, військова частина просто переїздить у "новий будинок на сусідній вулиці".

Робиться це для того, щоб дещо розвантажити переобтяжений військовими частинами Миколаїв і, таким чином дещо його демілітаризувати.

А з іншого боку можна згадати, що ще з липня 2017 року за кошти американських платників податків і силами 1-го мобільного будівельного батальйону ВМС США у місті Очаків триває будівництво Центру оперативного управління флотом ВМС України. Очевидно, що таким чином у Генштабі вирішили посилити захист його з моря. Адже в Очакові до цього був лише 7-й окремий зенітний ракетний дивізіон, 29-й морський розвідувальний пункт, 29-й дивізіон надводних кораблів і 84-й арсенал мінно-торпедного озброєння.

Читайте також: База в Очакові. Навіщо США будують в Україні центр ВМС

Передислокація до Бердянська

Інша ситуація з передислокацією трьох військових частин до Бердянська Запорізької області. Туди переїдуть наступні в/ч:

- Військова частина А2611 з смт Сарата Одеської області – це Окремий гарматний артдивізіон вже згаданої вище 406-ї окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова.

- Військова частина А1980 з Миколаєва – це 21-ша окрема радіотехнічна рота Спеціальних військ. До окупації Росією Криму вона базувалась у смт Новоозерне, але у 2014 році була евакуйована до Миколаєва.

- Військова частина А3130 з Миколаєва – це Південна військово-морська база, до якої входять 5-та бригада надводних кораблів (має у розпорядженні 6 кораблів) і евакуйований у 2014 році з окупованого Росією Криму 8-й дивізіон охорони та забезпечення Південної ВМБ (має у розпорядженні 4 корабля).

Якщо одна з них (А2611) практично повторює історію з передислокацією артилеристів до Очакова, то переїзд двох інших кардинально змінює військово-організаційну структуру Військово-морських сил ЗСУ.

Як відомо, після окупації Росією Криму, структура Військово-морських сил ЗСУ включала в себе три військово-морських бази:

- Західна військово-морська база в Одесі;

- Південна військово-морська база у Миколаєві;

- Азовська військово-морська база у Бердянську Запорізької області.

Остання база почала будуватись у 2016 році і саме з наповненням її корабельним складом був пов'язаний інцидент у Керченській протоці у листопаді 2018 року, коли Росія напала, обстріляла та захопила українські бронекатери "Бердянськ" та "Нікополь", а також рейдовий буксир "Яни Капу", які здійснювали перехід з Одеси до Бердянська для постійної дислокації там.

Читайте також: Бійня в Керченській протоці: Чому Росія напала на українські військові кораблі

Власне, військова частина А3130, яка переїде з Миколаєва до Бердянська, – це і є Південна військово-морська база, яка після переїзду та об'єднання з Азовською військово-морською базою буде називатись Військово-морська база "Схід".

Таким чином, після цієї передислокації зміниться вся структура ВМС ЗСУ, яка замість трьох баз буде налічувати дві:

- Військово-морська база "Південь" (Одеса);

- Військово-морська база "Схід" (Бердянськ).

Тобто, по суті, до Бердянська у новозбудовані казарми передислоковується одна з наявних українських військово-морських баз для структурного об'єднання з уже існуючою там базою, плюс ще дві частини (артилерія та радари) передислоковуються для повноцінного функціонування бази та її захисту, у першу чергу від десанту з моря.

Читайте також: Посунути Росію на Азові: Якою буде база ВМС у Бердянську

Логіка у такій передислокації є, адже на сьогодні ми маємо скупчення морських військових частин на узбережжі Чорного моря, тоді як на Азовському морі відчувається їх гострий дефіцит.

Це пов'язано з тим, що до 2015 року у військовій доктрині України головним потенційним ворогом значилась лише Румунія, попри те, що територіальні претензії крім неї (острів Зміїний і шельф довкола нього) Україні висувала й Росія (Севастополь, коса Тузла). Однак тодішній центральній владі, мабуть, було вигідно ігнорувати потенційну військову загрозу з боку Росії, тому основні військово морські сили (і не лише вони) зосереджувались поблизу україно-румунського кордону. Власне, іншого чекати від міністрів оборони України з російським громадянством (Павло Лебедєв і Дмитро Саламатін за часів президентства Віктора Януковича) й не доводилось.

Також, під час екстреної евакуації військових частин з Криму у 2014 році не було часу та ресурсів планувати їх подальше розміщення – переїздили туди, де готові були їх прийняти та розмістити на той момент – в Одесу і Миколаїв. Але після того, як ситуація дещо вляглася і з урахуванням нових геополітичних реалій постала потреба суттєвого підсилення азовського напрямку.

Водночас, всі прекрасно розуміють, що протистояти Росії безпосередньо на морі Україна наразі не може і, насправді, невідомо – чи взагалі колись зможе (та й ще незрозуміло – чи це взагалі доцільно). Тому стратегія розвитку ВМС ЗСУ на Азові полягає у захисті нашого узбережжя від потенційних російських атак з моря – як за допомогою так званого "москітного флоту" (переважно, бронекатери "Гюрза-М"), так і за допомогою крилатих ракет наземного базування ("Нептун").

Читайте також: "Нептун" проти Росії: Чому слід якнайшвидше взяти на озброєння новий ракетний комплекс (КАРТА)

Власне, розмістивши ракетні установки "Нептун" у Бердянську, Україна зможе тримати під прицілом все Азовське море, включно з Керченською протокою і Кримським мостом, що суттєво зменшить пихату вседозволеність Росії у цьому регіоні. Однак, така база потребує серйозного захисту, тому до Бердянська також переїздять артилерія і радари.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"