Україна і "НАТО-плюс": Що передбачає ідея США і наскільки вона реальна

Група конгресменів-республіканців 9 січня зареєструвала законопроект, який оголошує Україну країною "НАТО-плюс" та ініціює перевірку доцільності визнання Росії державою-спонсором тероризму. Автори законопроекту переконані, що це зокрема дозволить ефективніше допомагати Україні з озброєнням, в тому числі, летальним. 

Співавторами законопроекту виступили члени Палати представників Майкл МакКол, Майк Роджерс, Майк Тернер та Еліс Стефанік.

"Дипломатія має мало шансів на успіх, якщо до неї не підійти з позиції сили, але адміністрація Байдена надто повільно надсилала додаткову військову допомогу Україні і капітулювала щодо газопроводу "Північний потік-2". Цей законопроект рішуче відкидає модель слабкості, яка небезпечно підбадьорила Путіна, негайно надаючи Україні необхідну підтримку, щоб Кремль зрозумів, що за подальше вторгнення в Україну треба буде заплатити жахливу ціну. Володимир Путін має взяти до уваги, що Конгрес не виступатиме за відновлення сфери впливу Росії чи за відмову від України та інших наших союзників і партнерів по НАТО в Центральній і Східній Європі", – заявив конгресмен Майкл МакКол, який є головним драйвером документу.

Про що законопроект

У тексті законопроекту, який викладено на сайті Комітету зовнішньої політики Конгресу США, прописані наступні тези:

1. Значно і негайно збільшити військову підтримку Збройних сил України, включаючи фінансування на озброєння та навчання.

2. Визначити Україну, як країну "НАТО-плюс", щоб забезпечити швидкий розгляд питання продажу ряду оборонних товарів і послуг США. 

3. Посилити цілеспрямовані санкції щодо "Північного потоку-2" – російського проекту шкідливого впливу, покликаного підірвати Україну та загрожувати європейській енергетичній безпеці.

4. Встановити посилений нагляд Конгресу за використанням Адміністрацією президента США Джо Байдена санкцій проти Росії шляхом:

• Надання Конгресу права ветувати зняття кола санкцій проти Росії, включно з тими, що пов'язані з газопроводом "Північний потік-2" та квітневим розпорядженням адміністрації Байдена №14024 (блокування майна, пов'язаного з конкретною шкідливою ​​зовнішньої діяльності уряду Російської Федерації).

• Створення механізму, який вимагатиме від Адміністрації президента США перевіряти певних осіб, представлених Конгресом, на предмет відповідності санкціям.

5. Встановити дипломатичні та військові засоби стримування для протидії російській агресії шляхом:

• Підтвердження Декларації Бухарестського саміту НАТО 2008 року про підтримку прагнення України та Грузії стати членами Альянсу.

• Відхилення пропозиції Росії щодо мораторію на розміщення наземних ракет середньої дальності в Європі та розробка стратегії співпраці з союзниками по НАТО щодо звичайних ракет середньої дальності. 

• Заклик до Адміністрації президента США якнайшвидше подати кандидатуру на посаду посла в Україні.

• Вимоги визначення того, чи є уряд Росії державою-спонсором тероризму.

• Обмеження ризиків безпеки, пов'язаних із американо-російським військовим співробітництвом.

6. Виділити на 2022 рік 155 мільйонів доларів для "Радіо Вільна Європа"/"Радіо Свобода" на боротьбу з російською дезінформацією та інформаційними операціями в колишньому Радянському Союзі.

7. Підтвердити політику США щодо непохитної відданості українському суверенітету.

Читайте також: Військова допомога Заходу: Яку зброю і техніку отримала Україна у 2021 році

Що таке "НАТО-плюс"

Якщо слідувати букві закону, то у статті 210 дослівно сказано наступне: "Інтересам безпеки та зовнішньої політики Сполучених Штатів відповідає визнання України членом спільноти держав "НАТО-плюс", до якої сьогодні входять Японія, Австралія, Республіка Корея, Ізраїль та Нова Зеландія, що передбачає розгляд Конгресом продажу іноземної військової продукції до України, а також усі інші права, привілеї та обов'язки, надані такій спільноті держав".

Там же зазначається, що протягом п'яти років з дати набрання чинності цього закону, США сприятимуть вступу України в НАТО, у тому числі шляхом роботи над Планом дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України, з продовженням, у разі необхідності, цього терміну ще на три роки, і так до того часу, поки Україна не стане членом Альянсу. Після набуття членства закон втратить свою силу.

Звучить ніби просто і зрозуміло, але тут криється низка нюансів. Насамперед, офіційно такого клубу країн, як "НАТО-плюс", не існує ніде, окрім окремих законопроектів США. Тобто, це умовна назва для низки країн, кожна з яких має з США та НАТО свої унікальні стосунки. Але, на відміну від України, вони продиктовані, в першу чергу, юридичною неможливістю вступу країн до Альянсу (стаття 10 договору про НАТО обмежує географію нового членства лише європейськими країнами).

З Україною ситуація трохи інша – вона не лише має юридичні шанси вступити в НАТО, але й з 2014 року офіційно є країною-кандидатом на членство в Альянсі. І, як видно з тексту цього законопроекту, для України там виписані індивідуальні привілеї, з урахуванням її поточної ситуації (ПДЧ і, власне, членство в НАТО, яке апріорі неможливе для Японії, Австралії, Південної Кореї, Ізраїлю та Нової Зеландії).

Таким чином, якщо цей законопроект набуде статусу закону (тобто, якщо його ухвалить Конгрес і підпише президент), то Україна стане першою державою, яка отримає умовний статус "НАТО-плюс" не замість членства в Альянсі, а на період до офіційного членства у ньому.

Зазначимо, що наразі Україна має статус партнера НАТО з розширеними можливостями. При цьому близько шести років точаться розмови про надання нам статусу Основного союзника поза НАТО. Втім, ставлення до останнього неоднозначне, в тому числі, серед українських дипломатів. Адже даний статус є у 18 країн, серед яких, наприклад, Афганістан.

Схожі прецеденти

Ізраїль. Країна зарахована у категорію "НАТО-плюс" і має статус Основного союзника поза альянсом. У 2013 році американські конгресмени виступили з ініціативою надати Ізраїлю новий статус – "Основний стратегічний партнер" поза НАТО. У грудні 2014 року Конгрес навіть ухвалив відповідний закон, однак він так і не був підписаний президентом-демократом Бараком Обамою і не набув чинності.

Якби закон набув чинності, то ця нова категорія поставила б Ізраїль на одну ступінь вище середньої класифікації країн, що не входять до НАТО, і забезпечила б додаткову підтримку оборонній, енергетичній та науковій співпраці. Зокрема, Сполучені Штати були б зобов'язані ділитися та обмінюватися з Ізраїлем дослідженнями, технологіями, розвідкою, інформацією, обладнанням та персоналом.

Індія. Разом з тим, у 2018 році Сполучені Штати надали Індії статус "Головний оборонний партнер". Однак цей статус за рангом нижчий за "Основний союзник поза НАТО" і сприймається як проміжний крок до нього.

Тайвань. Але найцікавіший прецедент мав місце у 2021 році – 23 березня конгресмен Скотт Перрі зареєстрував у Конгресі законопроект про надання статусу "НАТО-плюс" Тайваню. Однак, за десять місяців цей законопроект так і не дійшов до розгляду.

Чого чекати Україні

З одного боку, розмаїття статусів та режимів країн, яким їх надають, налаштовує на скептичний лад. Тим паче, що президентом США зараз є демократ, а ініціаторами законопроекту про "НАТО-плюс" виступають республіканці.

Але з іншого боку, законопроект складений у вигляді такої собі "солянки" і включає в себе не лише українське питання, але й санкції проти Росії в цілому, питання "Північного потоку-2" як антиєвропейського проекту і виділення коштів для ЗМІ на протидію російській пропаганді у 2022 році. Все це суттєво збільшує шанси законопроекту на швидкий і успішний розгляд з подальшим набуттям статусу закону.

Читайте також: Шлях до НАТО: Що дасть Україні запрошення на збройний комітет Ради Альянсу