Скільки грошей Україні доведеться витратити на зруйноване Дебальцеве

Як відомо, ще 18 жовтня під час відеоконференції Тристоронньої контактної групи українська сторона підняла питання про повернення контролю над Дебальцевим. Мотивація ґрунтувалась на тому, що у відповідності з лінією розмежування від 19 вересня 2014-го року Дебальцеве має перебувати під контролем України і було захоплено представниками "ДНР" всупереч Мінським домовленостям.

Це ж саме пізніше в кулуарах парламенту заявив міністр оборони України Степан Полторак: "Ми пам'ятаємо, що коли ми домовлялися, Дебальцеве було українським. Тому це питання стоїть на порядку денному".

Також про демілітаризацію міста Дебальцеве говорив і президент України Петро Порошенко після зустрічі "нормандської четвірки".

Однак, російська сторона з передачею Дебальцевого під контроль українського уряду не згодна, про що заявила в переговорах "нормандської четвірки" в Берліні 19 жовтня. Потім "у гру" вступив так званий "глава" так званої "ДНР" Олександр Захарченко, який у притаманному йому клоунському стилі заявив: "Скажу різко – вони замучаться Дебальцеве отримувати назад. Якщо не вистачило в 2015-му році сил і засобів утримати, нехай краще думають, коли Захарченко буде в Києві. Дебальцеве не їхне і ніколи не буде".

Але, все ж таки, рано чи пізно Дебальцеве повернеться під контроль української влади. Чи то політичним, чи то військовим способом – але повернеться. І тоді постане інше питання: у якому стані Україна отримає колись одне з ключових міст Донбасу?

Про те, що Дебальцеве потрібно повертати – мова навіть вестися не повинна. Даний населений пункт має надважливе значення з усіх точок зору: ідеологічної (повернення будь-якої окупованої рашистами території – це однозначна #перемога), стратегічної (плацдарм для подальшого звільнення Горлівки і Донецька), економічної (тютюнова фабрика, важливий залізничний вузол – це одночасно послабить терористів і посилить Україну).

Однак, не можна ігнорувати той факт, що колись відносно респектабельне місто з 25-ма тисячами населення сьогодні майже ущент зруйноване і практично безлюдне.

Не так давно в мережу потрапили фото занедбаної інфраструктури Дебальцівського залізничного вузла – найпотужнішого на всьому Донбасі. З фото видно, що інфраструктура його повністю занедбана та значною мірою зруйнована: рейки поіржавіли, конструкції зруйнувалися, шляхи поросли травою.

Що цікаво, тоді навіть місцеві жителі в коментарях під фото не приховували свого невдоволення поточним станом речей, зазначаючи, що цей вузол працював і давав людям роботу навіть у важкі 90-ті роки.

Більше того, буквально 2 листопада місцеві жителі у соцмережах писали, що в окуповане Дебальцеве приїхав ватажок "республіки" Олександр Захарченко та оголосив розпуск залізнодорожного вузла.

Щоправда, офіційного підтвердження дана інформація так і не отримала. Натомість лідер терористів "ДНР" поскаржився на те, що українська "Укрзалізниця" підло не платить зарплати тим працівникам, які працюють на окупованій території (попри те, що ще 26 червня цього року Захарченко оголосив про націоналізацію всього майна України, у тому числі і Донецької залізниці), але саме він приїхав щоб врятувати ситуацію і замість грошей роздати місцевим мешканцям гуманітарку.

Дуже показово, що одночасно з цим у напівзруйнованих школах міста терористи ведуть агітацію за "свєтлоє будущєє". Так у одній зі шкіл окупованого Дебальцевого, на викрашеній у темно синю фарбу стіні, повісили фото ватажка "ДНР" Олександра Захаченка та цитати бойовиків про нове "цвєтущєє государство".

Крім цього в одній зі спільнот Дебальцевого у соцмережах оприлюднили нещодавно зроблені фото місцевого ринку. Точніше того, що від нього лишилось після того, як директор відмовився співпрацювати з "ополченцями".

Також місцеві жителі показали, як наразі виглядає Торговий центр "РІО" (колишній універмаг). Минуло півтора року після страшних обстрілів, а в будівлі досі не вставлені вікна, закриті двері, а старі вивіски нагадують про минуле життя при Україні.

Таких прикладів про зруйновану чи занедбану інфраструктуру Дебальцевого в Інтернеті можна знайти більш, ніж достатньо. Свідчать всі вони перш за все про те, що проросійські терористи на чолі з Захарченком використовували, використовують і будуть використовувати дане місто (рівно, як і всю іншу територію Донбасу) винятково у вигляді сировинного придатку для Росії і джерел власного збагачення. І так буде тривати аж до того часу, поки Дебальцеве не повернеться під контроль України.

Більше того, жителям Донбасу давно пора зрозуміти і усвідомити: крім України вони і їх міста та села нікому в цьому світі не потрібні. Це наглядно демонструють приклади звільнених Україною від сепаратистів Слов'яннська і Краматорська, а також приклад поверненого під контроль "ДНР" Дебальцевого.

Однак, відбудовувати міста на кшталт Дебальцевого, після того, як вони повернуться під контроль української влади, доведеться за рахунок платників податків українців від Чопу і до Станиці Луганської, від Чернігова і до Херсону. І ці українці вже зараз задаються цілком логічним питанням: "Чому ми повинні фінансувати відбудову будинків та створення робочих місць для тих, хто своїми діями накликав на наші голови цю війну?"

Але це вже тема окремої статті. Зараз же можна констатувати, що Дебальцеве повернеться до складу України у вщент зруйнованому вигляді, але іншого виходу, крім як відновлювати його, в України не буде. Подобається це комусь, чи не подобається.

Але також існує запитання: Скільки грошей нам доведеться витратити на Дебальцеве? За словами віце-прем'єр-міністра - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка, на відновлення Донбасу вже зараз необхідно $15 млрд. Скільки з цих грошей забере саме Дебальцеве? Мільйони, як мінімум. Але чи є ці гроші, точніше, чи будуть вони - складне питання, яке доведеться вирішувати.