"Оплоти" та ПТРК: Що ховається в новому оборонному Держзамовленні

17 січня Рада національної безпеки і оборони України розглянула та схвалила "Основні показники Державного оборонного замовлення на 2018-2020 роки", а 29 січня президент України Петро Порошенко своїм указом ввів це рішення у дію.

При цьому було повідомлено, що проект основних показників Державного оборонного замовлення на 2018-2020 роки базується на фінансовому ресурсі, визначеному у Державному бюджеті України на цей рік, а також показниках наступних двох років, передбачених Основними напрямами бюджетної політики на 2018-2020 роки.

Таким чином запрацювала трирічна система Державного оборонного замовлення, що повинно дозволити державним замовникам і виконавцям Державного оборонного замовлення більш чітко планувати свою роботу та ресурси.

При цьому відомо, що за результатами виконання Державного оборонного замовлення у 2017-му році до Збройних сил України було поставлено майже 2,5 тисячі зразків озброєння, військової техніки та спеціальних виробів та понад 27 тисяч ракет і боєприпасів.

А згідно "Основних показників Державного оборонного замовлення" у 2018-му році пріоритетними напрямами мають стати забезпечення Збройних сил України сучасною ракетною та бронетанковою технікою; засобами радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони; безпілотними авіаційними комплексами та антиснайперськими системами тощо.

Що характерно, саме такі пріоритети були обрані зовсім не випадково.

"Я мав можливість безпосередньо поспілкуватися з командувачами АТО, з командирами бригад і можу сказати про ті пріоритети, які українські воїни, українські герої поставили переді мною, як перед президентом і верховним головнокомандувачем – це повинні бути нові протитанкові комплекси, причому як українського виробництва – "Стугна", інші, так і іноземного", – заявив президент України Петро Порошенко.

При цьому він відзначив, що кількість протитанкового озброєння збільшиться в чотири рази і все це повинно бути безпосередньо в АТО. І хоч це твердження йде трохи врозріз з вимогою США щодо зберігання протитанкових ракетних комплексів "Javelin" на полігоні у Новояворівську, проте все одно вселяє значний оптимізм.

А секретар РНБО України Олександр Турчинов вже встиг повідомити, що в поточному році заплановано збільшення фінансування Державного оборонного замовлення до рівня 21,3 мільярдів гривень, що на 37% більше, ніж у 2017-му році.

За словами Турчинова, все це спрямовано на підвищення ефективності діяльності всіх складових сектору безпеки і оборони відповідно до норм і стандартів НАТО та ЄС.

Але давайте розглянемо більш предметно те, що передбачається цим держзамовленням.

Як відомо, державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки ЗСУ до 2020-го року має гриф обмеженого доступу "Цілком таємно", тому точно про неї говорити не доводиться. Проте, перші особи держави в тій чи іншій мірі вже встигли привідкрити завісу таємничості.

Зокрема, президент Порошенко зазначив, що Україна отримає протитанкові ракетні комплекси (НТРК) "Javelin" від США. Також це днями підтвердив і спеціальний представник Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер.

Крім цього, Генеральний штаб прийняв рішення внести до списку потреб української армії на 2018-й рік 800 сучасних протитанкових ракетних комплексів типу "Стугна" і "Корсар" вітчизняного виробництва.

І це цілком логічно, адже не можна ігнорувати той факт, що сьогодні, на четвертому році війни, на передовій відчувається дефіцит оснащення керованими ракетами, а цілі роти мають на озброєнні з подібних речей в кращому випадку радянський станковий протитанковий гранатомет СПГ-9, прийнятий на озброєння у далекому 1963-му році.

Друга пріоритетна позиція – це засоби радіоелектронної боротьби і протиповітряної оборони. За словами Порошенка, в ЗСУ повинна бути можливість захистити українські позиції від ворожих безпілотних літальних апаратів і забезпечити радіоелектронну підтримку діяльності наших військ.

За його словами, в держоборонзамовленні втричі збільшено видатки на закупівлю сучасних засобів радіоелектронної боротьби як українського, так і іноземного виробництва.

Наступним пріоритетом є забезпечення бійців антиснайперськими комплексами. Цей напрямок оборони планують збільшити в 10 разів.

Не менш важливим пріоритетом є забезпечення армії безпілотними авіаційними комплексами. Для цього Генштаб вже прийняв рішення внести до списку потреб української армії 500 безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Але тут не все так райдужно. Заплановані 500 дронів – це, звісно, добре. Але навіть така кількість їх не покриє сучасні потреби армії. Сьогодні безпілотники потрібні в набагато більшій кількості, причому як в розвідувальних, так і в ударних варіантах. А у нас досі основну частину бойових завдань з розвідки на фронті виконують волонтерські дрони, які постачалися за принципом: "що змогли, те й дістали".

Менше з тим, той факт, що такого числа підготовлених розрахунків для ПТРК, БПЛА, антиснайперських комплексів і засобів радіоелектронної боротьби в українській армії зараз немає і досі ніколи не було, говорить про суттєве переоснащення Збройних сил України якісно новими видами озброєння. Адже раніше Генштаб вважав пріоритетом закупівлю інших видів зброї, ігноруючи реальні потреби армії під час локальної війни, яка має місце останні роки на Донбасі.

Окрім цього, минулого року Олександр Турчинов обіцяв, що в 2018-му для ЗСУ будуть замовлені 10 танків "Оплот". Вартість одного танка, який йшов на експорт, складає $4,9 млн.

Таким чином у військовослужбовців Збройних сил України є всі шанси вже у поточному році сподіватись на якісно нове озброєння. А як воно буде насправді – побачимо вже зовсім скоро.