Російська експансія через Тik Tok: Як пояснити нашій молоді, що не всі відосики безпечні

TikTok дедалі частіше опиняється в епіцентрі скандалів – зокрема, вчора солдат ЗСУ влаштував у соцмережі відеочат з мешканцями "ДНР",  начебто оприлюднивши під час розмови секретну інформацію та озвучивши пропагандистські меседжі росіян

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Російська експансія через Тik Tok: Як по…
Фото: Banksy

Цю історію могли б не помітити, але розмову зафіксував колишній український військовослужбовець, ветеран війни на Донбасі Олександр Грамарчук (позивний Гром).

"Просто зараз у прямому ефірі солдат строкової служби зливає інформацію противнику. На ранок уже переглянути буде неможливо. Хлопчик розповідає про "браццкій народ" і "вайну алігархав". Розбирайтесь тепер. А от противник в курсі, коли станцію вмикають у Куп'янську. Ось де цінність інфи", – написав ветеран російсько-української війни.

За інформацією Грамарчука, інцидент трапився у військовій частині Повітряних сил ЗСУ міста Куп'янськ на Харківщині. Сам же солдат родом зі Славгорода Дніпропетровської області.

 

І цей скандал – не єдиний. Зокрема, минулого тижня Україна обговорювала ролик київської блогерки Таїсії Онацької, також відомої як di.rubens та Таїсія Маламан.  На запитання свого колеги-блогера у соцмережі TikTok "Яка твоя улюблена країна?" між Україною і Росією вона вибрала Росію – щоправда, потім пояснювала, що питання формулювалося інакше, а саме, "В яку країну ти б хотіла поїхати?".  Роликом обурився офіцер ЗСУ, учасник АТО, блогер Анатолій Штефан. Емоції стрімко наростали: кілька компаній перервали співробітництво з блогеркою, натомість сама вона скаржиться на булінг та погрози. 

На іншому скандальному відео двоє підлітків зображають з себе Росію та Україну, при цьому співаючи "А ты, как я, а я, как ты. Мы как две капельки воды" (Ти – як я, а я – як ти. Як дві краплини ми води, – ред.). 

Ще одна блогерка закликала "припинити жити стереотипами". "Багато росіян у 2014-му році за нас хвилювалися. Просто ви були маленькими, ви про це не знали. Вам це стереотипне мислення нав'язали. Ми нове покоління, яке це все змінить. (...) Крим і війну почала не Росія, а їхня держава", – каже дівчина. 

Немало галасу наробили ролики українських курсанток, що танцюють під російську (з подекуди антиукраїнськими текстами) групу "Воровайки", які неодноразово викладав Telegram-канал "НачШтабу":

.

Через російську пропаганду та скандальний контент деякі користувачі закликають заборонити TikTok в Україні – мовляв, у місцевих блогерів чимала аудиторія, до того ж, доволі юна. А переконати підлітків у тих чи інших тезах легше, ніж дорослих. Втім, заборона хоч і видається простим рішенням, скоріше погіршить ситуацію. По-перше, це може викликати справедливий спротив суспільства: адже якщо заборонена в Україні ВКонтакте пов'язують з російськими спецслужбами, і це дає певні аргументи для обмеження доступу, TikTok – соцмережа китайська і навряд чи активно співпрацює з ФСБ. По-друге, з кожним роком молодь все більше діджиталізується і вчиться обходити цифрові обмеження. І зрештою, заборони спонукають любити заборонений продукт чи принаймні їм цікавитися, а от цензори, навпаки, не толеруються. 

При цьому, якщо одні блогери мають замовників, інші можуть просто не усвідомлювати, що такого в тому, щоб, наприклад, закликати українців та росіян помиритися і дружити. Зрештою, картина світу багатьох 15-річних підлітків з, наприклад, аполітичними батьками та вчителями, може дуже істотно відрізнятися від світогляду тих, хто пережив Майдан та перші роки війни вже дорослим та зрілим.  І тупо втовкмачувати таким юнакам і юнкам "ви так кажете, значить, ви погані" – для держави означає втратити зв'язок із частиною нового покоління. 

Єдиний вихід – виважена інформаційна політика, що пояснюватиме молоді важливі речі зрозумілою, доступною і прийнятною мовою. Прийнятною - це без надривних "як тобі не соромно", а через захопливий контент та прикольних героїв у тих самих соцмережах, бажано – поданий популярними блогерами, а не з офіційного державного акаунту. Звісно, така політика потребує вивчення самих соцмереж, трендів, цільової аудиторії. Потребує злагодженої роботи психологів, піарників та сценаристів, аби молоді був цікавий кінцевий продукт. Словом, це цілий проект, над яким потрібно чимало працювати. Втім, Україна наразі у стані війни, а інформаційні війни у XXI столітті ведуться не просто. Втім, на щастя, за грамотного підходу в них цілком реально перемагати. 

Читайте також: Автор блогу "Войовнича більшість" Харитін Старський: Українізація має бути максимально безпалєвною

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme